Книги Українською Мовою » 💙 Класика » На крилах пісень, Леся Українка 📚 - Українською

Читати книгу - "На крилах пісень, Леся Українка"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "На крилах пісень" автора Леся Українка. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 16 17
Перейти на сторінку:
Вперше надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 32-34, з посвятою О. Є. Судовщиковій. Автограф: ф. 2, № 747, с. 17-19. Датується орієнтовно 1891 р.

У виданні 1904 р. після 13-ої строфи (останній рядок «Що має гучно в світі залунати») вилучено три строфи:

 

Тут наступила чорна тьма без сонця,

Я в розпачі ламаю руки, плачу,

Богиню кличу... Коли се з віконця

Я бачу світло, ясний промінь бачу!

 

Той промінь думки просвітив нездольні,

Ще хвиля - й світ весь затремтить від гуку,-

Зрадіють всі невільники бездольні...

Та що се нагле затримало руку?

 

Ох, я ж загинуть маю!.. І від страху,

Від жалю розум наче хмари вкрили,

Як тяжко! Моє серце повне жаху:

Умру без слави, навіть без могили!..

 

Сон літньої ночі.- Вперше надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 35-36, з посвятою М. Ставиському. Автографи: ф. 2, № 11, с. 72-74; ф. 2, № 747, с. 20-21. Дата автографа (ф. 2, № 11): 1892 р.

 

Сонет.- Вперше надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 36. Автограф: ф. 2, № 747, с. 42. Дата за автографом: 4 листопада 1890 р.

В автографі закреслена інша редакція вірша:

 

Дивлюся я на смерть натури, і благання

Я посилаю доленьці своїй,

Щоб і мені дала кінець такий,

Щоб я була спокійна в час конання.

 

Ніхто щоб не почув тоді мого ридання.

Та й по мені не мають сльози лить,-

Сама в собі я буду жаль носить.

О доленько моя, сповни моє бажання!

 

І так наш світ повитий горем та журбою,

Нехай ніхто не плаче по мені,

Нехай не засмучу нікого я собою.

 

Нехай побачу я в смутні для мені дні

Утіху щирую та усміхи ясні.

Темноти й смутку досить і в труні!

 

На роковини Шевченка.- Вперше надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 37-38. Автограф: ф. 2, № 747, с. 15-16. Датується орієнтовно 1889 р.

 

«Скрізь плач, і стогін, і ридання...» - Вперше надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 38. До видання 1904 р. поезія не ввійшла. Автографи: ф. 2, № 11, с. 25; ф. 2, № 747, с. 45, Дата автографа (ф. 2, № 11): 1890 р. Подається за першодруком.

 

До натури.- Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1889, № 8, с. 133, під заголовком «До природи». Автографи: ф. 2, № 11, с. 25, та ф. 2, № 747, с. 45. Датується орієнтовно за першодруком 1889 р.

 

Вечірня година.- Вперше надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 38. Автограф не зберігся; авторизована копія: ф. 2, № 747, с. 19. Датується орієнтовно 1889 р.

 

Завітання.- Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1889, № 2, с. 25. Автограф: ф. 2, № 746, с. 10-11. Датується 1888 р. на підставі листа Лесі Українки до брата Михайла Косача, написаного на початку жовтня 1888 р., де про «Завітання» («Геніїв») говориться як про закінчений твір.

 

На давній мотив.- Вперше надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 41-43. Автографи: ф. 2, № 11, с. 5-7, без заголовка; ф. 2, № 747, с. 26. Дата автографа (ф. 2, № 11): 20 марця 1890 р.

 

Пісня («Чи є кращі між квітками...»).- Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1888, № 16, с. 261. До видання 1904 р. поезія не ввійшла. Автографи: ф. 2, № 746, с. 3, та ф. 2, № 747, с. 26. Датується орієнтовно за першодруком 1888 р.

В обох автографах закреслена друга строфа (останній рядок першої строфи «Та над молодії»):

 

Цвітуть квіти веснянії,

Швидко й посихають.

Мої літа найкращії

Марно пропадають!

 

Подається за збіркою «На крилах пісень», 1893, с. 43.

 

У путь.- Вперше надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 44-45, з підзаголовком «На мотив Шумана» та приміткою «Wanderlied. Schumann Pianoforte-Album». Автограф: ф. 2, № 743, с. 60-61. Датується орієнтовно 1891 р.

 

Остання пісня Марії Стюарт.- Вперше надруковано в журн. «Зоря», 1888, № 24, с. 405, під заголовком «Прощальна пісня Марії Стюарт» з авторською приміткою: «Сонет сей написала славутна безталанниця Марія Стюарт, сидячи в темниці, 1586 р. 22 листоп[ада], після того, як дізналась, що смертний вирок її вже підписаний жорстокою сперечницею Єлизаветою. Чулая лебединая пісня Марії, зложена в таку хвилину, дивує ще більше штучною літературною формою сонета».

Автографи: ф. 2, № 746, с. 7, та ф. 2, № 747, с. 61. В автографі № 746 підписано: «Переложила Леся Українка» і в останньому рядку сонета «Хай буду я щаслива там, у іншім краю» слово «там» підкреслено.

Хоч сама поетеса зазначила, що це переклад, у двох прижиттєвих збірках вона помістила вірш серед оригінальних творів. Так він публікується у всіх наступних виданнях.

 

ПОДОРОЖ ДО МОРЯ

 

Вперше цей цикл із дев’яти віршів надруковано у зб. «На крилах пісень», 1893, с. 49-56, з посвятою сім’ї Михайла Ф. Комарова. Автограф: ф. 2, № 747, с. 31-43. Дата автографа: 1888 р.

Готуючи видання 1904 р., Леся Українка зробила скорочення у кількох віршах циклу з метою усунення розволіклості, мінорних рефлексій і настроїв, які не відповідали її поглядам на новому, вищому етапі творчого розвитку. У п’ятому вірші циклу «Великеє місто. Будинки високі...» вона опустила три заключні строфи (після рядка «Незлічені світла сіяли»):

 

В широкім просторі губилося око,

А думка питала,

Де щастя шукать вона мала,

Любові й надії - у небі високо?

Чи в морі спокою б шукала?

 

Ні думко! даремне в світовім просторі

Притулку шукати,

В безодню дарма поринати;

Любов і надія не

1 ... 16 17
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На крилах пісень, Леся Українка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На крилах пісень, Леся Українка"