Читати книгу - "Лінкольн у бардо"

Скільки ж разів товк я вночі свою Хіть, і то не без успіху; товк свою добру Дружину або, якщо не мав змоги до неї добратися, товк своїх КІПТІВ; називав їх КІПТЯМИ, бо вони й справді були чорні як сажа, темні як Ніч, схожі на безліч укритих КІПТЯВОЮ вуглин, і від них мене просто жаром обсипало. Варто було лише Схопити якусь КІПТЕдівку і, незважаючи на крики її КІПТЯ…

лейтенант сесіл стоун

Господи Боже…

ганс воллмен

О, наш лейтенант сьогодні у непоганій формі.

роджер бевінс ііі

Лейтенанте, не забувайте: він — ще дитина.

ганс воллмен

І це було Чудово, так Принизити того КІПТЯ перед Іншими; Чутка про це розходилася навколо, і ті КІПТІ починали Поводитися краще, і наступного робочого Дня навіть найбільш Товстошкірі опускали очі, бо знали вже, що я маю і ПІСТОЛЬ, і НАГАЙКУ; кожен КІПОТЬ зарубав собі на носі: якщо мене Образити, то Вночі це Дорого Йому коштуватиме, бо ЗАПЛАТИТИ за образу доведеться Найдорожчим, бо я прийду, і ногою розчахну навстіж Двері, і витягну його КІПТЕдівку надвір, і заберу її до своїх покоїв, і Почнуться там вечірні Розваги, а з нього самого тоді аж іскри посипляться. Тож на Полях у мене було Тихо і Спокійно, а коли лунав якийсь Наказ, Виконувати його тієї ж миті кидався добрий Десяток пар Рук, і потім Утомлені жовті очі лише зиркали вгору, бо хотіли побачити, чи я це помітив і чи уникнуть вони та їхні близькі моїх Розваг.

Так я зробив КІПТІВ своїми Союзниками і Ворогами одне одному.

лейтенант сесіл стоун

Під час подібних довірливо-агресивних орацій розпалена цими нахваляннями тілесна подоба лейтенанта Стоуна витягувалася вгору і перетворювалася на таку собі страшенно видовжену натільну прикрасу чи головний убір. Об’єм тіла жодних змін при цьому не зазнавав, тож видовжуючись, лейтенант одночасно тоншав і місцями був уже з олівець завтовшки, у висоту ж сягав верхівок найвищих тутешніх сосен.

Змовкнувши, він повертався до попередніх пропорцій і знову ставав чоловіком середньої статури, чудово одягненим, але з жахливими зубами.

преподобний еверлі томас

Юний добродію, можна нам підійти? Оцій маленькій пані і мені?

едді берон

Ой, ні. Ні-ні. Боюсь, зараз це просто неможли…

преподобний еверлі томас

От к***!

бетсі берон

Черга дійде до кожного! Ви ж самі сказали!

едді берон

Ми й так були низько, а впали ще нижче. Саме це й хотіли…

бетсі берон

А перевозити наше г*** барахло в ту с*** діру біля річки ми навіть не думали. Після того, як швед витурив нас із того місця на Ґ.

едді берон

Таж наша пречудова канапа, б***, навіть не влізла б у ті г*** дверцята, якими до тої с*** діри біля річки заходиш.

бетсі берон

Е, та коли згадати, які до х*** прекрасні двері були в нас на Ґ., то називати ті с*** дверцята в тій г*** дірі біля річки «дверима» і язик не повертається! Якби вони, ті дверцята зі г*** діри біля річки, побачили ті о*** двері на Ґ., то й дверима зватися посоромилися б.

Та все-таки ми повеселилися.

едді берон

Там, біля річки.

бетсі берон

Усі нализалися і кидали один одного в те й*** пійло? З запаленими сигарами в зубах і все таке? А Чеснєвський усе намагався вимовити «Потомак»?

едді берон

І жбурляли камінці в тих праль?

бетсі берон

Пам’ятаєш, а той… як там його, Тентіні мало не втонув? І коли полковник Б. таки привів його до тями, що він насамперед попросив? Свою с*** склянку з пуншем!

едді берон

Мабуть, досить уже, холодно мовив преподобний.

роджер бевінс ііі

А пам’ятаєш, як ми залишили малого Едді на плацу?

бетсі берон

Ага, тоді, коли Полк… як там, до дідька, це називається.

едді берон

Та то не раз таке було.

бетсі берон

Але йому не зашкодило.

едді берон

Може, й на користь пішло.

бетсі берон

Міцнішим його зробило.

едді берон

Якщо на тебе наступить кінь, ти не помреш.

бетсі берон

Хіба що покульгаєш трохи.

едді берон

Ну, і коней потім боятимешся.

бетсі берон

І собак.

едді берон

А просто блукати п’ять годин у натовпі? Це тебе не вб’є.

бетсі берон

Знаєш, що я думаю? Це навіть корисно. Бо потім ти вже вмієш блукати п’ять годин у натовпі без сліз і паніки.

едді берон

Ну, він трохи плакав і панікував. Коли прибився вже додому.

бетсі берон

Ой, Христе-Боже, ти так тих малих вилупків від усього оберігаєш, що вони скоро тебе до вбиральні потягнуть с*** їм підтирати.

А знаєш, цього в Едді-молодшого і Мері-Меґ не забереш. С*** вони завжди підтирають собі самі.

едді берон

І вбиральні в нас нема.

бетсі берон

Та й то правда, с*** де попало.

едді берон

Чому вони ніколи до нас не заходять? От що я хотіла б знати. Скільки це ми вже тут? Довго, до дідька довго. І вони ще ні разочку…

бетсі берон

Та ну їх до с***! Ті г*** невдячні вилупки не мають жодного права винити нас у якихось своїх с*** проблемах, доки самі не влізуть у нашу трикляту шкуру, а ніхто з тих й*** не був у нашій г*** шкурі навіть довбаної хвилини.

едді берон

Досить, сказав преподобний.

ганс воллмен

Це були Берони.

роджер бевінс ііі

П’яні як ніч, вони валялися без пам’яті на дорозі, де й потрапили під колеса одного й того самого екіпажа, а потім їх кинули очунювати до ганебної, нічим не позначеної спільної хвороб-ями під тією моторошною залізною огорожею. Були там єдиними білими, що затесалися поміж кількох представників чорної раси; у жодного, чи то білого, чи чорного, не було навіть хвороб-короба, де можна було б одужувати як годиться.

ганс воллмен

Те, що Берони надумали поговорити з хлопцем, — не зовсім комільфо.

преподобний еверлі томас

Як і те, що вони взагалі по цей бік огорожі.

ганс воллмен

Ну, тут не у багатстві річ.

преподобний еверлі томас

Я теж не бозна-яким багатієм був.

ганс