Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

         - Так, тепер вона звичайний технік на транспортному кораблі. - відповів я,- Вона захотіла залишити все позаду. 

          - Ну, з її-то біографією не дивно, - промовив Ґалон, - А ось чому повернувся ти?

           - В основному через вас. Тепер є можливість повернутися до Співдружності. - сказав я.

            - Ми вже вирішили все, і тобі сказали про це. Там нас нічого не тримає, та й ким ми там будемо? Піддослідними в одній із лабораторій, ти ж прекрасно розумієш це.- вимовив Галон.

             - Ну я повинен був запропонувати,- відповів я,- До речі, а ти отримав плату?

              - Можна сказати й так,- відповів Галон,- Під час копіювання моєї свідомості наніти змогли скопіювати не тільки фізичну пам'ять, а й ту, що міститься в енергетичному тілі.  Завдяки цьому я згадав свою сім'ю, - щасливо посміхнувся Галон.

               - Це й було тим, заради чого ти ризикнув? - здивувався я.

              - Тобі не зрозуміти, коли років тридцять п'ять тому я потрапив у полон і мене почали катувати, я навмисно стер зі своєї пам'яті все, що знав про свою сім'ю. Залишилося лише розуміння, що сім'я в мене була. Я не хотів, щоб вони дісталися до моєї родини. Після звільнення я намагався відновити пам'ять, але все марно. Я так і не зміг дізнатися про свою сім'ю. Зараз же я хоча б можу в пам'яті милуватися образами двох крихіток і їхньої мами, моєї дружини. 

               - Не хочеш до них повернутися? - запитав я в нього.

               - Не сміши, минуло вже багато часу, у Лайзи вже, напевно, нова сім'я, а малятка, найімовірніше, і самі стали мамами. Їм батько-інопланетянин точно не потрібен, та й псувати їм життя? Не варто це того.  Але в мене буде до тебе прохання, провідай їх, переконайся, що з ними все гаразд, - попросив мене Галон, після того, що він для мене з Кендрою зробив, відмовити в такому незначному проханні я не міг.

                - Провідаю,- відповів я.

                - Також зроби їм подарунок. Думаю, мільйонів по п'ятдесят маляткам і двадцять Лайзі. Я дам тобі доступ до анонімного рахунку, на якому близько корпу накопичено.

                - А на решту ти хочеш закупити різне обладнання,- зрозумів я одразу його.

               - Вірно, і думаю, що почати варто з комплексу з виробництва низькорангових нейромереж. Їх вільно продають від двадцяти мільйонів залежно від виробничих потужностей. Витратні матеріали до них на десять мільйонів першорангових нейромереж

                 - Та ти з розмахом тут усе хочеш облаштувати,- усміхнувся я. 

                 - Основна проблема тут відсталість і дрімучість народу. Єдиний спосіб вивести їх із такого стану - це освіта.  До цього ж треба додати ще й бази з колонізації та організації різних виробництв.

                   - Давай поки що на цьому зупинимося, корабель у мене невеликий і, гадаю, насилу влізе вже замовлене тобою... - відповів я. - Гнати ж із Родренона сюди вантажі я не бачу сенсу.     Там знаходиться Орказія, якщо не знаєш, це дрібна держава на околиці конфедерації Сулус. 

              - Ох, ні хріна собі ми далеко від дому. - вилаявся Галон,- Гаразд, загалом, це не надто терміново, але протягом року хотілося б отримати. Куди важливіша для нас твоя допомога з доставкою вантажів і людей на планету зараз. Допоможеш?

              - Два дні, тільки два дні, після чого я покину планету, - вирішив усе-таки допомогти я йому.

              - Спасибі,- обійняв мене Галон. Взагалі, його характер після воскресіння став м'якшим, набагато м'якшим.

             У Галона слова з ділом розходяться ненадовго. Уже за півгодини я знову піднімався в повітря. За наступні сорок вісім годин я зробив дванадцять рейсів.

          З них шість були пасажирськими, і я спустив на поверхню планети дві з половиною тисячі осіб, ще шість рейсів були вантажними. Разом зі мною працював і Галон на човнику теократів, але він був менших розмірів і за той самий час зміг перевезти набагато менше вантажів.

             Нарешті через дві доби безперервної роботи я попрощався з Галоном і Зігнартом, який, до речі, свої накопичення у двадцять мільйонів теж передав мені для закупівлі підручників на фізичних носіях. 

            Зігнарт вирішив зайнятися освітою місцевих дітей, і для цього були потрібні підручники. На щастя, він прекрасно знав, які саме, і мені лише потрібно було замовити невеликий тираж у кілька сотень примірників кожного підручника. Єдине, що я взяв із собою з Дзена - це дві стазис-капсули джоре. Свою і Кендри, а ось капсули Галона і Зігнарта я вирішив залишити їм, незважаючи на те, що вони були проти цього. 

            Ще дванадцять годин мені довелося проторчати в конвективній зоні зірки, щоб дозаправити корабель і тільки після цього повернутися до Співдружності. Як і першого разу, матеріалізувався я в короні зірки. 

           Відразу після того, як корабель залишив її, сенсори корабля почали шукати слабкі точки в метриці простору навколо. Найближча була в тому місці, в якому я повернувся з Дзена, але її характеристики не підходили для переміщення в межах одного виміру.

           Наступна слабка точка в просторі була якраз у зоні відкриття гіперокон, кораблів, що убувають і прибувають. Ось ці точки вже підходили для тієї подорожі.

         Але я не хотів повідомляти нікому про те, що я повернувся. Ті зони занадто добре контролюються, і, боюся, пасивне маскування корабля в тому місці не допоможе.  Тому я вибрав не настільки слабкі точки в метриці простору, як місця, в яких постійно відкривають гіперокна. 

           Замість цього я вибрав природні точки ослаблення метрики простору в зоні, на яку впливають великі космічні тіла. Це виявився простір між зіркою і першою планетою. 

          Гравітація зірки і гравітація планети взаємно впливають і зменшують стабільність простору. Діставшись до зони з мінімальним опором, я активував прокол простору.