Читати книгу - "Зброя, мікроби і сталь -"

(1989) . Про віспу див. Donald Hopkins, Princes and Peasants: Smallpox in History (Chicago: University of Chicago Press, 1983); F. Vogel and M. R. Chakra- vartti, “ABO blood groups and smallpox in a rural population of West Bengal and Bihar (India),” Human Genetics 3: 166—180 (1966) та мою статтю “A pox upon our genes,” Natural History 99 (2): 26—30 (1990). Про мавпячу віспу — хворобу, споріднену з людською віспою, — див. Zdenek Jezek and Frank Fenner, Human Monkeypox (Basel: Karger, 1988). Про сифіліс — Claude Quetel, History of Syphilis (Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1990). Дро туберкульоз див. Guy Youmans, Tuberculosis (Philadelphia: Saunders, 1979). Див. також дискусії довкола тези про наявність людського туберкульозу в тубільній Америці до прибуття Колумба: захист цієї тези — Wilmar Salo et al., “Identification of Mycobacterium tuberculosis DNA in a pre-Columbian Peruvian mummy,” Proceedings of the National Academy of Sciences 91: 2091—2094 (1994); критику цієї тези — William Stead et al., “When did Mycobacterium tuberculosis infection first occur in the New World?” American Journal of Respiratory Critical Care Medicine 151: 1267-1268 (1995).

Розділ 12

До книг, які містять загальний виклад історії письма та конкретних його систем, належать: David Diringer, Writing (London: Thames and Hudson, 1982), I. J. Gelb, A Study of Writing, 2nd ed. (Chicago: University of Chicago Press, 1963), Geoffrey Sampson, Writing Systems (Stanford: Stanford University Press, 1985), John DeFrancis, Visible Speech (Honolulu: University of Hawaii Press,

1989) , Wayne Senner, ed., The Origins of Writing (Lincoln: University of Nebraska Press, 1991) та J. T. Hooker, ed., Reading the Past (London: British Museum Press,

1990) . Див. ґрунтовну працю про історично важливі системи письма з ілюстраціями, на яких зображено тексти кожною з цих систем: David Diringer, The Alphabet, 3rd ed., 2 vols. (London: Hutchinson, 1968). У книгах Jack Goody, The Domestication of the Savage Mind (Cambridge: Cambridge University Press, 1977) та Robert Logan, The Alphabet Effect (New York: Morrow, 1986) розглядаються наслідки писемності загалом і абетки зокрема. Використання раннього письма розглянуто в статгі Nicholas Postgate et al., “The evidence for early writing: Utilitarian or ceremonial?” Antiquity 69: 459—480 (1995).

Захопливі розповіді про розшифрування колись незрозумілих письмен можна знайти у Maurice Pope, The Story of Decipherment (London: Thames and Hudson, 1975), Michael Coe, Breaking the Maya Code (New York: Thames and Hudson, 1992), John Chadwick, The Decipherment of Linear В (Cambridge: Cambridge University Press, 1992), Yves Duhoux, Thomas Palaima, and John Bennet, eds., Problems in Decipherment (Louvain-la-Neuve: Peeters, 1989) та John Just- eson and Terrence Kaufman, “A decipherment of epi-Olmec hieroglyphic writing,” Science 259: 1703-1711 (1993).

Двотомна праця Denise Schmandt-Besserat, Before Writing (Austin: University of Texas Press, 1992) містить виклад дискусійної реконструкції витоків шумерського письма із глиняних кульок за майже 5 тис. років. Автори книжки

Hans Nissen et al., eds., Archaic Bookkeeping (Chicago: University of Chicago Press, 1994) описують месопотамські таблички, які демонструють ранні стадії розвитку вже самого клинопису. У книзі Joseph Naveh, Early History of the Alphabet (Leiden: Brill, 1982) простежено зародження абеткового письма в східносередземноморському регіоні. Особлива угаритська абетка — предмет статті Gemot Windfuhr, “The cuneiform signs of Ugarit,” Journal of Near Eastern Studies 29:48—51 (1970). Розвиток і використання мезоамериканських систем письма описано у Joyce Marcus, Mesoamerican Writing Systems: Propaganda, Myth, and History in Four Ancient Civilizations (Princeton: Princeton University Press, 1992) та Elizabeth Boone and Walter Mignolo, Writing without Words (Durham: Duke University Press, 1994). Аналогічну інформацію про китайське письмо можна знайти у William Boltz, The Origin and Early Development of the Chinese Writing System (New Haven: American Oriental Society, 1994) та статті того самого автора “Early Chinese writing,” World Archaeology 17: 420—436 (1986). Нарешті, книга Janet Klausner, Sequoyah’s Gift (Hew York: HarperCollins, 1993) написана для дітей, але не менш цікава для дорослих. У ній розповідається про те, як Секвойя розробив черокський силабарій.

Розділ 13

Див. передусім загальновживану грунтовну історію технології в восьми томах: A History of Technology, by Charles Singer et al. (Oxford: Clarendon Press, 1954—1984). Є й однотомні видання: Donald Cardwell, The Fontana History of Technology (London: Fontana Press, 1994), Arnold Pacey, Technology in World Civilization (Cambridge: MIT Press, 1990) та Trevor Williams, The History of Invention (New York: Facts on File, 1987). Книга R. A. Buchanan, The Power of the Machine (London: Penguin Books, 1994) — це стисла історія технологій, зосереджена на періоді після 1700 р. н. е. У праці: Joel Mokyr, The Lever of Riches (New York: Oxford University Press, 1990) розглядається питання, чому темпи розвитку технологій були різними в різний час і в різних місцях. Книга George Basalla, The Evolution of Technology (Cambridge: Cambridge University Press, 1988) пропонує еволюційний погляд на технологічні зміни. Еверет Роджерз у праці Everett Rogers, Diffusion of Innovations, 3rd ed. (New York: Free Press, 1983) узагальнює сучасні дослідження поширення нововведень, зокрема клавіатуру стандарту «QWERTY». Книга David Holloway, Stalin and the Bomb (New Haven: Yale University Press, 1994) з’ясовує відносну роль наслідування зразка, дифузії ідеї (через шпіонаж) і незалежного винайдення у випадку створення атомної бомби в СРСР.

Найвизначнішим джерелом про розвиток технологій в окремих регіонах можна назвати серію Science and Civilization in China, by Joseph Needham (Cambridge: Cambridge University Press), п’ять томів якої в шістнадцяти книгах побачили світ після 1954 року і ще десяток продовжують виходити. Праці Ahmad al-Hassan and Donald Hill, Islamic Technology (Cambridge: Cambridge University Press, 1992) та K. D. White, Greek and Roman Technology (London: Thames and Hudson, 1984) підсумовують історію технології відповідних регіонів.

Два примітні приклади почасти ізольованих суспільств, які приймали, а згодом відкидали потенційно корисні для конкуренції з іншими суспільствами технології — це відмова Японії від вогнепальної зброї після того, як 1543 року вона там з’явилася, та відмова Китаю від великих океанських флотилій після 1433 року. Про перший випадок розповідається у Noel Perrin, Giving Up the Gun (Boston: Hall, 1979), а про другий — у Louise Levathes, When China Ruled the Seas (New York: Simon and Schuster, 1994).