Читати книгу - "Гра престолів"

— Мені потрібен Мізинчик,— сказав він Кейну.— Якщо він не в себе, бери скільки треба людей і обшукуйте всі винарні й усі борделі на Королівському Причалі, поки не знайдете його. Приведіть мені його ще до світанку.

Уклонившись, Кейн пішов, а Нед повернувся до Томарда.

— «Відьма-вітряниця» відпливає з вечірнім відливом. Ви вже обрали супровідників?

— Десятьох гвардійців з Портером на чолі.

— Має бути двадцять з тобою на чолі,— мовив Нед. Портер хоробрий, але впертий. А Нед хотів, щоб за його дочками наглядала людина солідна і поміркована.

— Як зволите, мілорде,— мовив Том.— Не можу сказати, що зажурюся, коли нарешті звідси поїду. Скучив за жінкою.

— Коли повернете на північ, проїжджатимете повз Драконстон. Мені треба, щоб ти доправив туди листа.

Том перелякався.

— У Драконстон, мілорде?

Острівна фортеця дому Таргарієнів мала погану репутацію.

— Щойно острів опиниться у вас у полі зору, скажеш капітану Косу підняти мій прапор. Можливо, там побоюються неочікуваних гостей. Якщо капітан не погодиться, пропонуй йому все, що він захоче. Я дам тобі листа, якого потрібно передати особисто в руки лорду Станісу Баратеону. Нікому іншому. Ні його стюарду, ні капітану його варти, ні його леді-дружині, тільки лорду Станісу особисто.

— Як накажете, мілорде.

Коли Томард пішов, лорд Едард Старк довго сидів, задивившись на полум’я свічки, яка горіла поруч на столі. На мить його накрило горе. Понад усе йому хотілося зараз опинитись у богопралісі, опуститися навколішки перед серце-деревом і молитися за життя Роберта Баратеона, який був йому більш ніж братом. Згодом люди шепотітимуться, що Едард Старк зрадив королівську дружбу й позбавив спадку його синів; Нед міг тільки сподіватися, що боги все бачать і що Роберт на тому світі дізнається всю правду.

Нед дістав королівський заповіт. Сувій хрусткого білого пергаменту, запечатаний золотим воском, кілька коротеньких слів і кривавий мазок. Один-єдиний крок від перемоги до поразки, від життя до смерті.

Витягнувши чистий аркуш паперу, Нед умочив перо в чорнило. «Його світлості Станісу з дому Баратеонів,— написав він.— Коли ви отримаєте цього листа, ваш брат Роберт, а наш король, який правив п’ятнадцять років, уже буде мертвий. Його смертельно поранив вепр на полюванні у королівському лісі...»

Рука його зупинилася; здавалося, букви звивалися й крутилися на папері. Лорд Тайвін і сер Джеймі не терпітимуть покірливо свою ганьбу: вони боротимуться, а не тікатимуть. Понад усякий сумнів, лорд Станіс після вбивства Джона Арина тримається насторожі, та було конче потрібно, щоб він з усіма своїми силами негайно плив на Королівський Причал, поки не виступили Ланістери.

Нед обережно добирав кожне слово. Закінчивши, він підписав листа: «Едард Старк, лорд Вічнозиму, правиця короля, оборонець держави»; промокнувши папір, він удвоє згорнув його й над свічкою розтопив віск для печатки.

Його регентство буде недовгим, думав він, поки м’якнув віск. Новий король обере нового правицю. І Нед зможе вільно повертатися додому. На думку про Вічнозим у нього на вустах заграла тінь усмішки. Йому хотілося знову почути Бранів сміх, сходити з Робом на яструбине полювання, подивитися, як грається Рикон. Йому хотілося поринути у власному ліжку в сон без сновидінь, міцно обійнявши свою леді Кетлін...

Кейн повернувся, коли він притискав печатку до м’якого білого воску. З Кейном був Дезмонд, а між ними йшов Мізинчик. Подякувавши гвардійцям, Нед відіслав їх.

Лорд Пітир одягнув синю оксамитову сорочку з пишними рукавами, а його сріблястий плащ був розмальований пересмішниками.

— Гадаю, вас можна привітати,— сказав він, сідаючи.

Нед кинув на нього сердитий погляд.

— Король поранений, він помирає.

— Знаю,— озвався Мізинчик.— А ще я знаю, що Роберт оголосив вас оборонцем держави.

Нед метнув погляд на королівський заповіт, який лежав на столі з незламаною печаткою.

— І звідки ж ви це знаєте, мілорде?

— Вейрис натякнув,— мовив Мізинчик,— а ви щойно це підтвердили.

Нед гнівно скривив вуста.

— Чорти б узяли того Вейриса і його пташечок. Кетлін мала рацію: цей чоловік володіє темним даром. Я йому не довіряю.

— Чудово. Ви бодай чогось навчилися,— гойднувся уперед Мізинчик.— Але можу заприсягтися, що ви притягли мене сюди глупої ночі не для того, щоб обговорювати євнуха.

— Ні,— визнав Нед.— Я знаю таємницю, яка призвела до вбивства Джона Арина. Роберт не залишить по собі законного сина. Джофрі й Томен — байстрюки Джеймі, народжені від інцесту з королевою.

Мізинчик звів брову.

— Я вражений,— сказав він таким тоном, що одразу стало ясно: він геть не вражений.— А дівчинка також? Без сумніву. Отож, коли король помре...

— Трон по закону переходить до лорда Станіса, старшого з двох братів короля.

Погладжуючи гостру борідку, лорд Пітир поміркував.

— Схоже на це. Якщо тільки...

— Що, мілорде? Це не схоже, а так і є: Станіс — спадкоємець. І цього ніщо не може змінити.

— Станіс не отримає трон без вашої допомоги. А якщо ви мудрі, то зробите все, щоб спадкоємцем став Джофрі.

Нед кинув на нього важкий погляд.

— У вас немає ні краплини честі?

— Та ні, краплина є, певна річ,— безтурботно кинув Мізинчик.— Вислухайте мене. Станіс вам не Друг, і мені теж. Навіть брати терпіти його не можуть. Цей чоловік залізний — твердий і непіддатливий. Немає сумнівів, він призначить нового правицю й нову раду. Безперечно, він подякує вам, що віддаєте корону йому, але не полюбить вас за це. І його прихід означатиме війну. Станіс не зможе спокійно сидіти на троні, поки Серсі з її байстрюками не помре. Як гадаєте, сидітиме лорд Тайвін тихо, поки хтось приміряє палю на голову його дочки? Кичера Кастерлі повстане, і не вона одна. Роберт мав велике серце й помилував тих, хто служив королю Ейрису, якщо вони присягнули на вірність новому королю. Але Станіс пробачати не вміє. Він не забуде облоги Штормокраю, і нехай про це не забувають лорди Тайрел і Редвин. Усім, хто бився під прапорами дракона чи став на бік Балона Грейджоя, є чого боятися. Посадіть Станіса на Залізний трон, і запевняю вас: королівство спливе кров’ю.

А тепер погляньте на це з іншого боку. Джофрі всього-на-всього дванадцять, а Роберт оголосив регентом вас, мілорде. Ви — правиця короля й оборонець держави. Влада ваша, лорде Старк. Вам досить тільки простягнути руку й узяти її. Замиріться з Ланістерами. Звільніть Куця. Одружіть Джофрі зі своєю Сансою. Молодшу дочку віддайте за Томена, а свого спадкоємця одружіть з Мірселлою.