Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 157 158 159 ... 552
Перейти на сторінку:
Могла затопити кривавим потопом Беззбройних, хоч диких людей! А потім, із притиском дивним на «ес», Він став вихваляти прогрес: – Європа – країна прогресу, Тепер не дозволить… О ні! За спробу, здається мені, Приборкать зуміє Кортеса. Я сам за гуманні ідеї… (Нехай проклене мене край!) Трибуном знедолених стану, як в Новій Гвінеї Міклухо-Маклай! Так говорив він погрози. Вже ближче порт. Туманіє Марокко, А слово його пропікало, як лозунг. І думали ми: знепритомніє – буде морока! Приїхали в гавань і якір спустили — На щоглах, як листя, скрутились вітрила. Корабель, мов яструб, що крила одтято. Засмаглі матроси ширяли по трапах, І враз: Загриміли по трапах гармати. Мене дивувало — Куди це потрапив? І я запитав капітана. Примруживши око, Нам сер капітан відповів баритоном: – О, будьте спокійні! Гармати везуть до Марокко, Приборкати тих, що ламають закони! Криниця
Ой у криниці вода холодна — Джерела чисті зісподу б’ють. Ти вистилала тонкі полотна, Ти виряджала в далеку путь. Ой у криниці вода холодна, Дівчино-рибко, не забувай. Дала напитись (убік полотна!), Сама рукою: ну, що ж, бувай! І я поїхав – знову походи, Панів рубали – крошив Махна… Біля Майкопа з криниці воду Цебром збирала не раз до дна. Одна на брата надбита фляга Ковтав по краплі й на дно дививсь. Ой пив не часто з криниці благо, Не роззувався і не голивсь. З коня не злазив – бої, походи, Коли до ясен присхне язик, У серці будять – криницю й воду, Що у походах не пив, одвик.
1 ... 157 158 159 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"