Читати книгу - "Ігри в помсту, Світлана Бонд"

Стала несподіваною новина, що йому є якесь діло до людських життів, але зараз не хотілося про це думати. Здавалося, вони обговорили все, а потім в Ані, що до цього моменту сиділа тихо, виникло останнє запитання:

- Це ти підмінив мені наркотики на соду?

Такий інтерес зупинив Мирона.

- Я. Мирослава хотіла підставити вас, усе могло закінчитися сумно. Якби я заховав їх одразу, виставив би себе зрадником. А так через тиждень ніхто нічого не зрозумів. Костян думав, що товар загубив, ви б його бачили, - він засміявся. - Такий переляканий був, потім здивувався, коли я сказав, що можна не повертати. Думав, що я добрий, а я вже все повернув, - він рушив до дверей.

З цими словами Мирон зробив останній крок до дверей і раптом зупинився:

- Будуть питання - звертайтеся.

- Дякую, - почувся голос Влада. - За правду.