Читати книгу - "Стів Джобс"

Починаючи з 2008 року харчові розлади Джобса стали ще гіршими. Деколи вечорами він стояв на кухні, ігноруючи всі страви, розкладені на довгому кухонному столі. Коли інші ще їли, він міг устати з-за столу і вийти, нікому нічого не пояснюючи. Через це його родина дуже хвилювалася. На очах у рідних Джобс за весну 2008 року схуд на 18 кілограмів.

Його проблеми зі здоров’ям знову стали публічними у березні 2008 року, коли часопис Fortune опублікував статтю під назвою «Морока зі Стівом Джобсом». Там ішлося про те, що він намагався лікувати свій рак дієтами протягом дев’яти місяців і про те, чи будуть датуватися заднім числом опціони Apple. Коли стаття вже була готова, Джобс запросив, тобто викликав, випускового редактора Fortune Енді Сервера до себе в Купертіно, щоби натиснути на нього, аби стаття не побачила світу. Він нахилився до обличчя Сервера і запитав: «То ви докопалися до факту, що я — козел. І де тут новина?». Джобс скористався таким самим самокритичним аргументом у розмові з начальником Сервера у Time Inc. Джоном Г’юї, коли зателефонував йому з сателітного телефону, який привіз із собою до селища Кона, що на Гаваях. Він запропонував скликати раду директорів і щоб Г’юї також узяв участь в обговоренні того, які проблеми зі здоров’ям можна виносити на загал, а які ні, але тільки якщо Fortune не надрукує того матеріалу. Та часопис не послухався.

Коли у червні 2008 року Джобс представив iPhone 3G, він уже настільки схуд, що увага була більше прикута до нього, а не до оголошення нового продукту. У часописі Esquire Тос Джунод написав про «висохлу» фігуру на сцені, яка була «суха, як пірат, одягнена у те, що раніше було вбранням невразливості». Apple видала заяву, у якій оманливо йшлося про те, що втрата ваги — це просто «справа житейська». Того ж місяця, після того як виникло ще більше запитань, компанія видала іншу заяву, у якій ішлося, що здоров’я Джобса — це його «особиста справа».

Джо Ноцера з New York Times написав колонку, в якій засуджував те, як компанія приховувала стан здоров’я Джобса. «Apple не можна довіряти лише за те, що вони приховують правду про здоров’я свого керівника, — написав він в липні. — Під керівництвом пана Джобса у компанії з’явилася секретність, яка виправдовувала себе дуже часто, скажімо, коли Apple представляв нову продукцію на щорічній конференції Macworld, що стало найкращим маркетинговим засобом для компанії. Але у той самий час такі принципи отруюють корпоративне правління». Коли він писав колонку, то отримав стандартний коментар про «особисту справу» від усіх в Apple, та якось неочікувано йому зателефонував сам Джобс.

— Це Стів Джобс, — почав він. — Ти думаєш, що я — пихатий козел, який уважає себе вищим за закони, а я вважаю тебе відром зі слизом, яке пише про більшість фактів невірно.

Після такого вражаючого вступу Джобс надав деяку інформацію про стан свого здоров’я, але тільки за умови, якщо Ноцера не буде це публікувати. Ноцера поставився з повагою до цього прохання і згодом написав, що проблеми зі здоров’ям у Джобса — це не лише «справа житейська», а «вони не впливають на його життєдіяльність, і це не повернення раку». Джобс надав Ноцері більше інформації, ніж він розповідав своїм акціонерам і членам правління компанії, але не все було цілковитою правдою.

Частково через інформацію про здоров’я Джобса на початку липня 2008 року ціна на акцію Apple впала з 188 доларів до 156 наприкінці місяця. Покращенню справ не сприяло й те, що в кінці серпня газета Bloomberg News випадково надрукувала попередній некролог Джобса, який потім опинився на сайті Роззяв (Gawker.com. — Прим, пер.). За кілька днів Джобс спромігся на цитату Марка Твена, коли відвідував щорічний музичний захід. «Чутки про мою смерть значно перебільшені», — сказав він під час запуску нової лінії пристроїв iPod. Та його худорлява постать не була надто переконливою. До початку жовтня акції впали у ціні до 97 доларів за штуку.

Того місяця Дат Моріс з Universal Music мав зустрітися з Джобсом в Apple. Натомість Джобс запросив його до себе додому. Моріс здивувався, коли побачив, наскільки Стів був хворий і як йому все боліло. Моріса саме мали вшанувати на гала-концерті в Лос-Анджелесі за «Місто надії», яке збирало гроші на боротьбу з раком, і він хотів, щоби Джобс також був там присутній. Джобс уникав благодійних заходів, але зараз вирішив узяти участь — і заради Моріса, і заради, власне, мети заходу. Захід проводився у великому наметі на пляжі Санта-Моніка, і Моріс розповів двом тисячам гостей, що Джобс подарував музичній індустрії нове життя. Виступи Стіві Нікса, Лайонела Річі, Еріки Ваду та Ейкона продовжувалися до ночі, і Джобсу стало холодно. Джиммі Айовайн дав йому свого светра з капюшоном, щоби той зігрівся, і він цілий вечір так і сидів у капюшоні.

— Стів був такий хворий, такий замерзлий, такий худий, — пригадував Моріс.

Досвідчений журналіст, який писав про технологічні новинки у Fortune, Брент Шлендер того грудня звільнився з часопису, і його лебединою піснею стало спільне інтерв’ю з Джобсом, Біллом Ґейтсом, Енді Ґроувом і Майклом Делом. Таке було важко зорганізувати, і вже за кілька днів до того, як розмова таки мала відбутися, Джобс відмовився.

— Якщо вони запитають чому, просто скажи їм, що я — козел, — сказав він.

Ґейтс дратувався, але потім дізнався про його стан здоров’я.

— Звичайно, у нього була дуже поважна причина, — сказав Ґейтс.

— Він просто не хотів про це говорити.

Все стало очевиднішим, коли 16 грудня Apple оголосила, що Джобс відміняє свій запланований виступ на Macworld у січні — форумі, який він використовував для запуску нової продукції протягом останніх одинадцяти років.

Блоґосфера розірвалася спекуляціями про стан Джобса. Багато тієї інформації мало ненависний запах правди. Джобс був розлючений і відчував вторгнення на особисту територію. Його також дратувало те, що Apple не особливо активно заперечувала ту інформацію. І 5 січня 2009 року він написав і розповсюдив оманливого листа, в якому стверджував, що пропускає цьогорічний Macworld, бо хоче провести більше часу зі своєю родиною. «Як багато хто вже знає, у 2008 році я втрачав