Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Це чудово,- відповів емоційно Галон. Було видно, що нове тіло було набагато емоційнішим, ніж Галон раніше, гормони на нього досить сильно впливали, і без нейромережі регулювати їх він не міг.
- Це як подарунок особисто від мене, індивідуальна нейромережа, створена спеціально для конфігурації нового мозку... - для цього Мізіді довелося напружити кількох своїх боржників, але вони доволі швидко змогли створити цей шедевр за результатами сканів мозку Галона.
- Спасибі, а зараз йдемо в селище. Зігнарт готує святковий стіл, він, звісно, не розраховував на твоїх друзів, але чим пригостити - знайдемо. - промовив Галон.
- Фіск, ти сильно недооцінив, що тобі дали,- натякнув на нашу розмову, коли я розповів про все, що сталося, - Ось бачиш, не даремно я взяв презент,- побрязтів сумкою в руках Гільшак, після цього дивлячись уже на Галона.
- Це буде цікаво, я в цьому тілі алкоголь ще не пив жодного разу,- вимовив Галон.
Пробули ми на Дзені близько п'яти днів, допомагаючи облаштуватися в поселенні. Чотири псіони, два з яких А рангу - це дуже велика сила, особливо з огляду на майже повну відсутність будівельної техніки.
Крім допомоги в будівництві селища, я займався вивезенням людей на планету. На це я витратив три дні і вдалося вивезти дві тисячі сімсот осіб. На щастя, проблем із їжею не було.
Ас, який став на чолі людей, пропонував нам затриматися хоча б на кілька місяців, щоб допомогти перевезти на поверхню всіх людей, та й з облаштуванням селища. Його дуже вразили наші вміння. Я, користуючись своїм посиленням, перетворював камінь на щось схоже на пластилін, з якого Гільшак ліпив будинки, а після я знову повертав міцність каменю.
Але ми затримуватися не планували. Взагалі, метою нашого візиту було саме сканування системи, щоб визначити, що вона взагалі з себе представляє.
Доставка вантажів була далеко не першочерговою метою, адже за планом і зовсім я мав їх доставити за рік, а не за кілька місяців. Тож після невеликого бенкету, влаштованого на нашу честь, ми покинули поселення і вирушили для сканування гірських масивів, щоб підтвердити теорію Гільшака.
Найближчий гірський масив був за тисячу кілометрів від поселення, і ми туди дісталися вже за тридцять хвилин. Геологічне сканування переналаштованими сканерами корабля дало змогу визначити склад гір, і ось це дуже вразило Гільшака.
- Там до десяти відсотків вміст раксаніту. Треба перевірити ще кілька гірських масивів, якщо і там так само, то ти стаєш найбагатшою людиною в Співдружності. Хоча ні, спокійно продати раксаніт тобі ніхто не дасть. Але я вже готовий укласти угоду від імені Зоряного Лорда на постачання раксаніту. Натомість ми готові поділитися як знаннями, так і деякими високотехнологічними виробами.
- Для чого вам раксаніт? - запитав я в нього.
- По-перше, боротьба з хостами. Хоч їх і перемогли в нас, але все ще не до кінця, по-друге, це присадка для пального, по-третє, це посилення для наших псіонів, по-четверте, це експерименти. І це тільки те, що приходить одразу в голову. За останній рік ми закупили близько десяти тонн раксаніту, але це занадто мало для наших потреб.
- Після повернення обговоримо детально з Девосом. - вирішив попередньо погодитися я. А деталі нехай вирішують із Девосом, він той ще крючкотвор і точно укладе вигідну угоду... - Ось наступний гірський масив, - завис я над найвищою горою планети, вона височіла майже на одинадцять кілометрів над рівнем моря, а загалом, у висоту була близько чотирнадцяти.
- Тут концентрація трохи вища, - відповів за десять хвилин Гільшак, - Але видобуток буде пов'язаний із ризиками, сканер визначив, що тут проходить межа тектонічної плити, і землетруси відбуваються чи не щодня. Ще парочку і відлітаємо.
- Згоден,- перевірка ще пари гірських масивів підтвердила те, що раксаніт є, і його концентрація коливається від семи до дванадцяти відсотків. Але і це не все, просто в землі на глибині кількох кілометрів був раксаніт, щоправда, його концентрація була близько одного відсотка.
Результати відвідин Дзена були вельми позитивними. Хоча справи на самому Дзені були не настільки чудові. Смертність у поселенні була вельми висока, щотижня гинуло з різних причин від одного до п'яти осіб.
Плюс уже почали з'являтися перші сліди впливу раксаніту, розпорошеного в повітрі. У багатьох почали з'являтися злоякісні та доброякісні пухлини.
На щастя, з цим цілком могли впоратися медичні капсули, які ми привезли для установок нейромереж. В останній вечір, перед тим як покинути поселення, я спілкувався з Асом і Галоном щодо того, щоб евакуювати всіх у Співдружність, це буде зробити непросто, але можливо.
Але вони ухвалили рішення, що не варто цього робити, у Співдружності їм нічого доброго не світить, одразу після проходження табору біженців більшість опиниться на самому низу суспільства і швидко підуть стежкою криміналу або просто загинуть. Вже краще тут спробувати побудувати цивілізацію.
Я переконувати їх не став, оскільки не особливо хотів займатися евакуацією і привертати до себе увагу появою величезної кількості біженців. Це їхнє життя і їм вирішувати, що робити.
Повернення в Співдружність пройшло без труднощів, і відразу після підзарядки ми вирушили до місця зустрічі з нашим корветом. Оскільки Шаррн був ближче, ніж Родренон, зворотний шлях зайняв менше часу, і вже на двадцять четвертий день ми зістикувалися з моїм корветом.
Зустріч пройшла досить бурхливо і закінчилася в каюті на ліжку. Але вже наступного дня все повернулося в робочу обстановку. Дівчата продовжували вести корабель і вчитися в Улі.
Ми ж займалися разом із Гільшаком. Варто визнати, що прогрес у нас був досить непоганий. До маніпуляцій на атомарному рівні було ще дуже і дуже далеко, але ось молекулами керувати було легше. Хоча й після кожної такої маніпуляції я відходив кілька десятків хвилин. Занадто великий обсяг інформації доводилося обробляти мозку і свідомості для цього.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар», після закриття браузера.