Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

           Якщо минулого разу за місяць польоту на кораблі я так і не зміг навчитись ніяк маніпулювати телекінезом на молекулярному рівні, то цього разу до закінчення нашого польоту мені навіть удалося розділити в обмеженому об'ємі повітря кисень і азот.

          Але ж за мікротелекінезом криються величезні можливості.  Приміром, видалити кисень із повітря і противники почнуть задихатися і непритомніти. Або, навпаки, збільшити концентрацію кисню для окислення чого-небудь.

           І це те, що спало відразу ж на думку. Але ж якщо подумати всерйоз, то можна дуже багато чого придумати. Симеон, до речі, хоч і був слабшим за мене, але псіонікою володів краще. Він уже на десятий день тренувань міг робити те ж саме, що я зробив лише на двадцять восьмий.

А ось Рірррр сильно відставав від нас. У нього з контролем була геть біда, і не тільки над псіонікою, а й з контролем самого себе. Після кожного разу, як у нього щось не виходило, він зривався і психував, тож, крім мікротелекінезу, Ріррр навчався самоконтролю в Гільшака. Думаю, якби не авторитет Гільшака, для Рірррра все було б набагато гірше.

          Вийшли ми в системі Орказії в стандартній точці виходу кораблів з гіпера. Для того щоб зімітувати відкриття гіперокна, нам довелося зімітувати випромінювання гіпера за допомогою випромінювачів корабля. Це було дуже непросто, але в теорії це дозволить нам користуватися кораблем і в населених системах.

          Після майже місячного перельоту нам хотілося трохи відпочити, а тому, перш ніж вирушати на Дзен, ми на день заскочили на Орказію. Під час проходження прикордонного контролю виникли деякі складнощі з Ріррром і Гільшаком, але, на щастя, їхні види були зареєстровані в базах даних Співдружності, про це постаралися, ще коли вперше з'явилися в цьому світі. Їх вважали представниками рідкісних видів, що мешкають за межами відомого космосу. Насправді, таких видів були десятки, тож здивувало не те, що вони належать до інших видів, а те, що вони опинилися в Орказії.

         Як зізналися прикордонники, вони ніколи не бачили представників інших видів, хоча, звісно, про аграфів і сполотів вони знають, але наживо не бачили ніколи.  Крім запитань щодо Гільшака і Ріррра, виникли питання і щодо мого корабля, надто вже в нього гарне пасивне маскування, але причепитися вони не могли, я не порушив узагалі жодних законів.

        Під час відпочинку ми перевірили повідомлення. Виявилося, що близько двох тижнів тому на наш транспортник напали пірати, але все обійшлося. Арніель із ними розправилася ще до того, як вони наблизилися на небезпечну відстань.

          Після відпочинку ми звично вже занурилися в конвективну зону зірки і, дочекавшись зарядки корабля, здійснили стрибок в інший вимір. Покинувши межі зірки, ми зайнялися головною причиною, через яку Гільшак наполіг на своєму польоті до Дзену.

         Діставши спеціальне обладнання, вони разом із Сімеоном почали сканувати простір навколо. Від мене нічого не вимагалося, лише залишатися в одній точці простору по відношенню до зірки. 

            - Це штучний вимір на зразок того, що створюємо ми в деяких предметах. Це не спотворення лінійних розмірів, як у звичайних предметах зі збільшеним простором, це саме штучний вимір. Ми рідко використовуємо цей принцип, лише тоді, коли необхідно реально приховано заховати щось. Але вимір все одно набагато менший, ніж той, що ми бачимо зараз. Сінверсам вдалося досягти виміру радіусом близько трьох тисяч кілометрів. Але це вимагало дев'яносто шість пробоїв у Недрібо, щоб протистояти схлопуванню виміру.  Тут же масштаби набагато більші. Що найцікавіше: споживання енергії перевищує те, що може дати місцева зірка одномоментно в кілька тисяч разів. 

              - Я мало що зрозумів із твого пояснення.

              - Якщо коротко, то енергія надходить на підтримання виміру звідкись ззовні, з якогось іншого виміру, простежити з цим обладнанням не вийде, та й я не особливий фахівець у цьому. Була б тут Сорона, вона змогла б сказати більше. Але одне я можу сказати точно - через якийсь час вимір буде вивернуто в реальність. Через скільки, я не можу сказати точно, але, гадаю, навряд чи більше кількох сотень років залишилося.

              - Хто, по-твоєму, міг його створити? - запитав я в нього.

              - Предтечі, більше нікому, ми зустрічалися з одним таким. Їхні технології та їхні пізнання в природі всесвіту дозволяють таке творити. Але зазвичай вони не втручаються і живуть звичайним життям, спостерігаючи за всім. - промовив Гільшак,- Але я знаю одне - раз вони зробили щось, то краще не лізти в їхні справи. Нічого доброго від втручання не буде.

              - Так уже,- промовив я,- Не це я очікував почути, не це.

        Політ до, власне, планети Дзен багато часу не зайняв, і вже за кілька годин ми заходили на посадку недалеко від поселення. Будинків за минулий час значно побільшало, як і людей.

       Сенсори корабля фіксували двох нгуарі і шість тисяч людей. Це була ледь десята частина від усіх людей, які перебувають на борту колонізаційного корабля зараз.  Але в цьому немає нічого дивного, піде чимало часу, поки всі опиняться на поверхні планети.

         - Не думав, що ти повернешся так швидко,- обійняв мене Галон, щойно відкрився шлюз на кораблі, він ще після того, як я зв'язався з поселенням, одразу попрямував до місця посадки корабля. - А це хто? - зі здивуванням він втупився в Гільшака, Сімеона і Рірррра. Вони практично не ворушилися, намагаючись звикнути до того, що стали набагато сильнішими, після того як опинилися в атмосфері планети. 

         - Мої друзі з іншого світу. Усі псіони,- відповів я, усміхнувшись.

          - Це не моя справа,- помахав головою він,- Знайшов моїх дівчаток?

         - Поки що ні, ти й сам розумієш, що зробити це не так просто,- відповів я, заперечно похитавши головою,- Але покупки я зробив,- усміхнувся я.- І бази я взяв безплатно як бонус до замовлення разом із пристроєм для копіювання. Довелося підписати договір про невикористання на території Співдружності.