Читати книгу - "Вітер, Черкащенко Дарія"

- Стара пісня, - закочуючи очі, прокоментував Торен. 

- Перевертні на нашому боці, - тим часом продовжував свою промову Комар, - бо саме через вас їх почали переслідувати! Через вас, вони були вимушені розпустити гільдії, які процвітали, та ховатися по лісах! Через вас, вони мають старанно ховати свою сутність! Ви, та ті хто вам допомагає, заслуговуєте лише смерті! 

Після цих слів невеликий згорток у вогні перелетів через стіну. Знову час для мене наче уповільнився. Я відразу зрозумів, що це за згорток, згадуючи що зробив Сем біля підвалу. Прикликав вітер і підкинув вибухівку високо вгору. 

- Лягайте! - викрикнув я, саме вчасно. 

Над нашими головами роздався вибух. Ніхто не постраждав, але крига почала тріскатися. 

- Готуйтеся до бою! - скомандував Тайлор, зрозумівши, що ніхто з нас відступати не збирається. 

І тут я відчув те, чого чекав всі ці нестерпні чотири дні. Батько! Він був десь поруч. Він повернувся! 

Перш ніж почала руйнуватися крижана стіна, за нею ми побачили яскравий спалах та почули крики людей. Я не став чекати, та злетів, бажаючи якнайшвидше допомогти батькові. 

Дірас кружляв у небі, та буквально поливав вогнем нападників. Хто не загинув на місті, швидко тікав із криками. Перевертні теж розбіглися, намагаючись сховатися та збити полум'я. Вони були стійки до нього, швидко відновлювалися, але ж жар все ж завдавав їм болю. Я приєднався до батька, остаточно розганяючи тих, хто посмів напасти на наш замок. 

Коли крижана стіна нарешті розсипалась, не витримавши наслідків вибуху та жару від полум'я, у дворі вже було більш менш безпечно. Звісно, перевертні могли повернутися, та спробувати напасти знову, але з двома драконами їм вже не впоратися. 

Дірас приземлився разом зі мною. Я пискнув, як те радісне щеня, підбіг до батька та уткнувся головою у груди. Він обняв мене за шию однієї лапою. Мені було вже все одно, що на нас витріщилися чотири здивованих чарівники. Один був просто радий за мене. А ще один полегшено зітхнув, нарешті дочекавшись, що його улюблений вчитель повернувся. 

Сонце почало потихеньку підійматися над морем. Нарешті, ця жахлива ніч закінчилася.