Читати книгу - "Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі"

— Ні, не гаразд, — наполягала Анна. — Я її душпастирка, і речі, про які ми повинні говорити, мають особистий характер. Будь

ласка, відчиніть двері й відведіть нас кудись, де ми зможемо

побесідувати.

— Джоджо, — озвався з протилежного кінця зали капітан.

Ешфорд, так його звали. — Усе гаразд. Відведи їх у морозилку.

Вона все одно не працює і замикається зовні.

— Навіщо мені мертва проповідниця, ано са?

— Нічого страшного з нею не станеться, — відповіла Анна.

— Значить, ви вірите в вакуумних фей, — огризнувся

охоронець, але відімкнув двері камери. Ґрати розчахнулися.

Кларісса вагалася. З-за спин охоронця і священниці за нею

в своїй камері спостерігав знеславлений капітан Ешфорд. Він

підійшов ближче до пруття, щоби краще все бачити. Йому би не

завадило поголитись, він мав такий вигляд, наче ось-но ридав.

Якийсь час Кларісса й собі трималася за холодне сталеве пруття

дверей. Її мало не переповнило бажання потягнути їх назад, відступити й замкнутися знов.

— Усе гаразд, — підохотила її Анна.

Кларісса відпустила ґрати і ступила крок уперед. Охоронець

дістав пістолет і приставив його дуло до карку. Анні, здавалося, це боліло. Вираз обличчя Ешфорда не змінився ні на міліметр.

— Хіба це необхідно? — запитала жінка.

— Імпланти, — прогарчав охоронець і підштовхнув Кларіссу

вперед. Вона рушила.

У морозилці виявилося тепло. Вона була більшою від камбузу

на «Серізьє». Підлога, стеля й обидві стіни були вистелені

металевими листами, на яких що кілька сантиметрів виднілися

пази. Завдяки їм мормонські колоністи, що тут так ніколи й не

з’явилися, мали би переставляти стінки й перегородки. Сенс був

у тому, що ветеринарні секції, переобладнані під в’язницю, лишалися геть поруч із бойнею. Неприємне біле світло від

діодних

лампочок,

вмонтованих

у

стіни,

скероване

й непритлумлене, відкидало різкі тіні.

— Повернуся за п’ятнадцять хвилин, — попередив охоронець, штовхаючи Кларіссу через поріг. — Щось не так, і я одразу

стріляю.

— Дякую, що дозволили нам усамітнитись, — промовила Анна, й собі заходячи в морозилку. Двері зачинилися. Клямка, падаючи на місце, брязнула, немовби на брамі до пекла.

Блимнуло світло, і в без того критичних думках Кларісси

прослизнула найперша думка: «А от не треба було замикати

магніт у дверях на той самий ланцюг, що й панель управління».

Неначе релікт минулого життя.

Анна зібралася, всміхнулася й простягнула руку:

— Ми вже знайомі, але нас ніколи не представляли одна одній.

Мене звуть Анна.

За Кларіссу відповів прищеплюваний їй протягом усього життя

етикет. Пальці жінки були теплі.

— Моя душпастирка? — перепитала дівчина.

— Пробач мені, будь ласка, за це. Я не хотіла забігати наперед.

Я сердилася і намагалася говорити з позиції сили.

— Люди роблять і значно гірші речі. Якщо вони сердиті.

Кларісса відпустила Аннину руку.

— Я подруга Тіллі. Вона мені допомогла, коли сталася аварія.

Я зазнала травм, у мене була каша в голові, а вона допомогла.

— Так, вона хороша.

— Вона знала твою сестру, батька. Всю вашу родину. — Анна

нетерпляче стиснула губи. — Шкода, нам стільців не

запропонували. Не можу позбутися враження, ніби ми стоїмо на

автовокзалі.

Анна глибоко зітхнула, шумно видихнула носом й сіла, схрестивши ноги, прямо посеред кімнати. Вона поплескала по

металевій поверхні поруч із собою. Кларісса завагалася, а потім

і собі примостилася біля неї. На неї нахлинули спогади, як вони

так сідали на килимок у дитячому садочку, коли їй було п’ять

років.

— Отак уже краще, — промовила Анна. — Це значить, що Тіллі

мені багато про тебе розповідала. Вона хвилюється.

Кларісса закинула голову. Формально це було схоже на місце, коли від неї чекали на яку-небудь відповідь. Їй кортіло

говорити, але вона не уявляла, що би могла сказати. За якусь

мить Анна знову ж таки невимушено продовжила:

— І я теж хвилююся за тебе.

— Чому?

Погляд Анни затуманився. Здавалося, в неї всередині зараз

лунає якийсь внутрішній діалог. Та тільки на мить. Вона

подалася вперед, стиснувши руки.

— Я не допомогла тобі раніше. Просто бачила тебе якраз перед