Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Практична педагогіка, Ксенія Демиденко 📚 - Українською

Читати книгу - "Практична педагогіка, Ксенія Демиденко"

262
0
09.12.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Практична педагогіка" автора Ксенія Демиденко. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 166 167 168 ... 182
Перейти на сторінку:

Як тільки я залишилася сама, скинула святкове вбрання й залізла в теплу ванну. То був мій звичний спосіб відновлення життєвого тонусу. Пів години у ванній з бузковою піною зробили свою справу - я була немов нова. Загорнувшись у великий салатовий рушник,  вийшла в зал і ахнула - на дивані сидів Вовка.

— Тобі личить салатовий колір, - він підвівся й почав наближатися. – Ти обіцяла прийти. Я чекав.

— Ковальчуки подарунки завозили. Я не могла їх до тебе завезти. Що б вони подумали? Одягнулася б і прийшла, – виправдовувалася я.

—  Не варто одягатися, - він притис мене до себе, як дитина притискає дорогу іграшку. – Зараз виспимось і підемо подавати заяву до РАГСу. І спробуй тільки заперечити щось. Соня, ти все, що в мене лишилося. Нема ні тата з мамою, ні бабусі. Останні два роки я тільки й мріяв про те, як ми разом. Соня, я до чортиків втомився мріяти про тебе! – вимовив він і поцілував. Потім відсторонився і ледве вимовив, не зводячи з мене своїх гарних очей:

— І ти зможеш сказати «ні»?

Я не змогла сказати «ні». Тому що дуже любила його. Більше життя. Так, принаймні мені здавалося. Думка про це дивувала своєю безсоромністю. Але тіло горіло, як у вогні. Я підняла важкі повіки й зустрілася з його поглядом, гарячим, темним і шаленим, який світився мовчазною обіцянкою задоволення. Я не могла відвести очей від нього, відчуваючи, як Вовині руки звільнили мене від рушника та обхопили стегна.

— Все, Соня. Тепер ти тільки моя, - промовив Вова, і  я відчула нотки тріумфу в його голосі. Не встигла й ахнути, як його руки зімкнулися на моїй талії і він без жодних зусиль підняв мене й переніс на ліжко. У його намірах не було й краплі сумніву. Доторки його теплих губ були солодкими. Мені було настільки добре, що я вже не обмежувала його свободу дій. Через годину всі сумніви й сором були геть відкинуті. Його розбещеність еротичними фільмами (або я не знаю, звідки він цього всього набрався) перемогла моє пуританське виховання. Я скинула з себе вантаж столітніх заборон і, на диво,  остаточно розкріпостилася, відчувши легкість думок і тіла. Дивовижна гармонія!

— А у мене вдома на тебе чекали ароматні хвойні свічки, смачна вечеря й ліжко в рожевих пелюстках, - Вовка намагався сказати, що я даремно не прийшла до нього.

— Ух ти! Зараз трохи поспимо й підемо до тебе, - рішуче мовила я.

— Ні, Сонь, не підемо. Ти мені обіцяла, що переїдеш до мене. Назавжди, - він як дитина обіймав мене й говорив майже пошепки. – Забула? Я боюся спати один. Мені потрібна ти. 

—Що? Прямо сьогодні? – дивувалася його нахрапистості. 

— Можна й завтра, - погодився на невеличке відтермінування Вова.

— Які ви великодушні, Володимире Павловичу. А ти не боїшся, що я набридну тобі, примелькаюся? Ми можемо не витримати  елементарної побутової рутини? – лякала невідомим майбутнім.

— Піди комусь іншому розкажи ці жахіття. Повір, у нас з тобою буде все зашибісь! А може ще й краще. У собі я впевнений. 

1 ... 166 167 168 ... 182
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Практична педагогіка, Ксенія Демиденко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Практична педагогіка, Ксенія Демиденко"