Читати книгу - "Проби"

17

Тальва (Тальна) (163 р. до Р. X.) — римський консул, завоював Корсику.

18

Діодор Діалектик (Кронос) — філософ мегарської школи.

19

Бертран дю Ґесклен (бл. 1320–1380) — національний герой Франції часів Столітньої війни, завершив визволення батьківщини від англійської окупації.

20

Бартоломео д'Альвіано (1455–1515) — венеційський верховода і поет.

21

Теодоро Трівульціо (1448–1518) — воєначальник венеціанців.

22

Трофей — пам'ятник на честь перемоги.

23

Никій (V ст. до Р. X.) — атенський воєначальник.

24

Агесилай (IV ст. до Р. X.) — вождь спартанців.

25

Ян Жижка (1360–1424) — вождь гуситів у Чехії.

26

Віклеф (Вікліф), Джон (бл. 1330–1384) — англійський реформатор, ідеолог бюргерської схизми, предтеча Реформації. Вимагав секуляризації церковних земель, відкидав необхідність папства, а також низки обрядів і таїнств.

27

Баярд (П'ер дю Таррай), нар. 1473 — національний герой Франції, взірець усіх лицарських цнот.

28

Максиміліан (1459–1519) — правнук короля Іспанського Філіппа II.

29

Кір — Кір II Великий, цар перський (бл. 560–529 до Р. X.); його історію описав Ксенофонт у своїй Кіропедії.

30

Марк Емілій Лепід — консул у Римі, з Октавом Августом та Антонієм утворив другий тріумвірат.

31

Лікон — філософ атенський з III віку до Р. X.

32

Славетні брати — Публій і Гней Сципіони, командири римського війська у війні проти картагенців.

33

Геллеспонт — давньогрецька назва Дарданелл.

34

Публій Квінтилій Вар (бл. 53 до Р. X. — 9 по Р. X.) — римський воєначальник, намісник провінції Германія. Зазнавши нищівної поразки в Тевтобурзькому лісі від германських племен на чолі з Армінієм, покінчив життя самогубством.

35

Генріх VII (1457–1509) — англійський король з 1485 року, перший з династії Тюдорів. Як представник ланкастерської гілки Плантагенетів змагався з другою його гілкою Йоркською. Ці дві гілки вели між собою війну, відому як війна Червоної та Білої троянди.

36

Горн і Еґмонт — 1568 року страчені з наказу дука Альби. Стали національними героями Нідерландів.

37

Антоніо де Лейва — верховода на службі Карла V.

38

Фоссано — місто у П'ємонті.

39

Тагет — бог етрусків, навчав волхвуванню.

40

Йоахім — абат калабрійський з XII ст. Його богословські і містичні твори опубліковані на початку XVI століття.

41

Піррон — засновник скептицизму (пірронізму), портрет якого Монтень накреслив у своїй Апології Раймунда Сабундського.

42

Посидоній (бл. 135—49 до Р. X.) — грецький філософ-стоїк, у філософських і богословських шуканнях застосовував метод точних наук, пояснюючи все силами природи.

43

Вільгельм — батько Елеонори Аквитанської (1122–1204), яка після свого розлучення з королем французьким Людовіком VII стала королевою Англії, дружиною Генріха II Плантагенета.

44

Фульк III, померлий 1040 року, брав участь у Хрестовому поході.

45

Терес — тракійський цар.

46

Кардинал Борромео (1538–1584) — архієпископ Мілана, святий, відомий своїм аскетичним життям, хоча походив з багатого роду.

47

Фераулес (бл. 625 — бл. 547 до Р. X.) — давньогрецький мислитель, родоначальник античної філософії і науки, засновник мілетської школи.

48

Пан де Вервен здав місто Булонь королю Англії Генріхові VIII.

49

Харонд — грецький праводавець, діяв у Катанії на Сицилії.

50

Германік — сестринець цезаря Тиберія, консул у XII ст. по Р. X. Приборкував повстання у Паннонії і завдав поразки германцям на чолі з Армінієм.

51

Теофіл — цезар візантійський.

52

…вважаючи початком року січень… — початок року почали лічити у Франції від січня допіро 1567 року, коли Паризький парламент затвердив декрет Карла IX.

53

Дук Бретонський — Жан II, померлий 1305 року.

54

Климент V — Папа Римський від 1305 до 1316 року, перед тим був архієпископом Бордо і звався Бертран де Гот, тому Монтень називає його сусідою.

55

Дикеарх — цей філософ заперечував, що людина має душу.

56

Кентавр Хірон — син Хроноса і німфи, вирізнявся серед кентаврів добротою і мудрістю, Аполлон та Артеміда навчили його лікувати і полювати, згодом став наставником Ахілла, Геракла, Ясона та інших героїв. Страждаючи від випадкової рани стрілою, зголосився замінити Прометея, поступившись йому своїм правом на безсмертя, і посів місце серед сузір'їв, назвавшись Стрільцем.

57

Данаїди — у грецькій міфології 50 дочок царя Даная, які за батьковим наказом убили у шлюбну ніч своїх чоловіків. На покару їх засуджено в Аїді вічно наповнювати водою бездонну бочку.

58

Клеант — філософ із III віку, очолив школу стоїків після смерті Зенона.

59

Аполлодор — граматик і мітолог атенський, жив у II ст. до Р. X.

60

Центона — твір, складений з уривків, насмиканих у різних авторів.

61

Леліо Капілупі (1498–1560) — поет із Мантуї, автор сатир проти ченців, написаних у формі центони.

62

Юст Ліпсій (1547–1606) — славетний гуманіст нідерландський, видавець давньоримських письменників.

63

Епіхарм — давньогрецький комедіограф.

64

Етьен де Ла Боесі (1530–1563) — Монтенів друг, великий французький гуманіст.

65

Ґаза — філолог візантійський XV ст.

66

Брадаманта і Анджеліка — героїні поеми Аріосто Роланд Несамовитий.

67

Карнеад (219–125 до Р. X.) — грецький філософ, творець доктрини скептицизму.

68

Спевсипп (394–334 до Р. X.) — грецький філософ, голова Академії після Платона.

69

Каллістен — філософ грецький, супроводжував Олександра Великого в його походах.

70

Алкивіад (бл. 450–404 до Р. X.) — атенський стратег під час Пелопоннеської війни. Виступив проти Сиракуз, потім перейшов на бік Спарти, згодом утік до Персії.

71

Гегесій — грецький філософ III ст.

72

Менандр (бл. 343—бл. 291 до Р. X.) — давньогрецький поет-комедіограф, головний представник нової аттичної комедії. Зображував побутові конфлікти родинного життя.

73

Аристофан — граматик олександрійський II ст. до Р. X.

74

Ґруші, Ґерант, Б'юкенен і Мюре — Монтеневі учителі в Бордоському колежі.

75

Андреа де Ґувеа — принципал чи директор Ґієнського колежу в Бордо.

76

Ла Боесі справив на Монтеня після своєї смерті 1563 року дуже глибокий вплив. Умираючи,