Читати книгу - "Командирка, Сергій Фішер"

Лу відчула, як напружуються її плечі.

— Загинули троє наших. І ще двоє важко поранені.

— Я в курсі, — легковажно кивнув Ерік. — І ще секретні дані про викрадення міністра, так? Всюди шепочуться.

Лу завмерла.

— Що ти маєш на увазі?

Ерік нахилився вперед, на його обличчі з'явилася хитра усмішка.

— Ой, не прикидайся. Всі у вищих колах уже знають. Міністр не загинув при вибуху. Його викрали ці покидьки з опору. І тепер вони шантажують імператора якимись документами. Так, сестричко?

— Я не знаю, про що ти, — твердо відповіла Лу. — Я була непритомна більшу частину часу.

Ерік засміявся:

— Звісно-звісно. Тому тебе тримають під охороною в окремій палаті. І тому батько особисто поставив на твоєму поверсі довірених людей.

Він простягнув руку і схопив її долоню в свою. Лу ледь не здригнулася від огиди.

— Слухай, Лу, — його голос раптом став серйознішим. — Я тут не просто так. Я можу тобі допомогти. Якщо ти щось знаєш, щось чула про цього... Вісника і його плани, тобі краще розповісти мені.

Лу вирвала руку.

— Чому це?

— Тому що, — Ерік знизив голос до шепоту, — є люди, яким не подобається, що ти єдиний живий свідок того, що сталося в будівлі. Люди при владі, Лу. Більш високій, ніж у нашого батька.

Він озирнувся на двері, ніби перевіряючи, чи не підслуховує хтось, і додав:

— Вони хвилюються, що ти могла побачити або почути щось... незручне. І вони не зупиняться ні перед чим, щоб це приховати.

Лу відчула, як її серце починає битися швидше. Ця розмова ставала все більш сюрреалістичною.

— Про кого ти говориш? Про імператора?

Ерік знизав плечима:

— Можливо. Або людей навколо нього. Важливо те, що я можу тебе захистити. У мене є... ресурси. Певні контакти.

— І що ти хочеш взамін? — прямо запитала Лу, раптом згадуючи, як батько сказав "не недооцінюй свого брата".

Ерік посміхнувся, і ця посмішка здалася Лу моторошною.

— Просто розкажи, що ти там бачила. І що чула про цей "Проєкт Очищення".

Лу відчула, як у неї пересихає в горлі. Звідки він знає про проєкт? Батько сказав, що це засекречена інформація.

— Нічого, — твердо відповіла вона. — Я нічого не знаю про жоден проєкт. І я була непритомна, коли будівля завалилася.

Ерік дивився на неї декілька секунд, його посмішка повільно зникала.

— Ясно, — нарешті сказав він, підводячись. — Що ж, пропозиція залишається в силі. Якщо передумаєш — ти знаєш, де мене знайти.

Він дістав з кишені маленький предмет і поклав на тумбочку біля її ліжка.

— Одноразовий комунікатор. Абсолютно захищений. Використай його, якщо захочеш поговорити... вільно.

Ерік рушив до дверей, але на порозі обернувся:

— І, Лу... Я серйозно. Ти в більшій небезпеці, ніж думаєш. Не довіряй нікому. Навіть батьку.

Коли двері за ним зачинилися, Лу довго дивилася на комунікатор. Малесенький чорний пристрій виглядав невинно, але щось у словах Еріка змусило її насторожитися. Її дурнуватий, безвідповідальний брат-гуляка раптом виявився гравцем у якійсь небезпечній грі, про яку вона не мала жодного уявлення.

Лу обережно взяла комунікатор і заховала його під матрац. Потім повернулася до вікна, відчуваючи, як її серце поступово заспокоюється. За останні кілька днів її світ перевернувся з ніг на голову. Спочатку сумніви щодо Імперії, потім Нім, Джин з її зізнанням про брата в опорі, тепер ця інформація про "Проєкт Очищення" і дивна поведінка Еріка.

Кому вона могла довіряти? І що їй тепер робити?

***

— Відео справжнє, — оголосив полковник розвідки, вимикаючи проекцію. — Наші експерти підтвердили. Це дійсно міністр Рей, і він не під дією наркотиків чи психотропних препаратів.

Імператор Маркус IV стукнув кулаком по столу:

— Це неможливо! Рей ніколи б не зрадив нас!

Зала для нарад високої безпеки була заповнена вищими чинами Імперії — генералами, міністрами, керівниками служб безпеки. Генерал Чан сидів біля самого кінця довгого стола, уважно спостерігаючи за реакцією присутніх.

— Справа не в зраді, Ваша Величносте, — обережно зауважив директор внутрішньої безпеки. — А в тому, що опір має доступ до секретних даних про "Проєкт Очищення". І тепер у них є міністр, який підтверджує їхню автентичність.

— А що, якщо відео підробка? — запитав генерал військової поліції, немолодий чоловік з численними шрамами на обличчі. — Ми могли б оголосити його фальшивкою, створеною за допомогою нейромереж.

— Ми вже спробували, — похмуро відповів директор внутрішньої безпеки. — Але опір продовжує випускати нові фрагменти. І що гірше, вони почали поширювати копії документів із підписами і печатками. Справжніми підписами.