Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Лірникові думи, Руданський 📚 - Українською

Читати книгу - "Лірникові думи, Руданський"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лірникові думи" автора Руданський. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 17 18
Перейти на сторінку:
Русалими,

Вийшов, іде к морю,


К далекому іде морю,


На високу гору.





XXVI





А жидова, як те море,


Боввани збиває,


Лиш погляне на корито -


Пейси обриває.




Прийшов рабин їх Кайяфа, [23]


I той зламав руки:


«Ловіть Христа! Беріть Христа


На cтрашнії муки!»




I гадають вони думу,


Як його зловити.


Аж являється Іуда


I став говорити:




«Я вci сховки його знаю,


Не журіться, люди,


I продам його на муки,


Тілько плата буде!»




«Якої ж ти хочеш плати?» -


Стали вci питати


I зачали у Іуди [24]


Христа торгувати.




I на тридцять рублів рівно


Ціну тую збили,


I прокляті проклятому


Сріблом відлічили.




І нечистий злую душу


Ніби маслом маже,


І згорнув Іуда гроші


І рабину каже:




«В четвер, рівно вопівночі,


Будьте ви готові,


А тим часом, добрі люди,


Будьте ми здорові!»





XXVII





Матір божа тогді спала


На горі Оливній,


І над нею сни снувались


І страшні, і дивні.




І прийшов до неї господь,


Став її питати:


«Ой чи спиш ти, чи ти чуєш,


Рідна моя мати?»




«Ой, спала я, милий сину,


Спала, та збудилась,


І о тобі, все о тобі


Річ страшная снилась.




Виділа я, що ти, сину,


У саду молився,


Що опівночі з жидами


Іуда явився.




І зв’язали тобі, сину,


Пречистії руки


І повели до Кайяфи


На страшнії муки.




Тебе збили, ісплювали,


К стовпу прикували


І вінок терновий сплели


І коронували.




І із голови твоєї


Страшно кров спливала,


І плоть твоя пресвятая,


Як кора, спадала.




А потому, на Голгофі, [25]


До хреста прибили


І ребро твоє святеє


Копієм пробили...»




«Все те правда, - господь каже, -


Все те живо буде:


Все те маю я терпіти


За мир і за люди!»





XXVІІІ





Наступає жильний вечір [26]


Сонечко згасає,


І апостолів до себе


Господь зазиває.




І зійшлися всі дванадцять.


Просить господь сісти


І зачав вечерю тайну


З ними разом їсти.




Повечеряв разом з ними,


Зо всіма простився


І пішов від них до саду,


І в саду молився.




І молився... і кровавий


З него піт котився.


Аж опівночі з жидами


Іуда явився.




І невірнії зв'язали


Христу-богу руки,


І повели до Кайафи


На страшнії муки.




Стали бити і плювати,


До стовпа кували


І на голову пречисту


Тернину наклали.




І струями по всім тілі


Кров його спливала,


І плоть його пресвятая,


Як кора, спадала...




Аж приходить і Іуда,


Як глянув на муки -


Грішми в землю, а сам плаче,


Ходить, ломить руки.




Наостаток з того жалю


Прибігає к лісу,


І у лісі на осиці


Віддав душу бісу.





XXIX





А тим часом на Голгофу,


Стали бога вести


І звалили хрест на него


І казали нести.




І іде він, і несе хрест,


Силоньки немає:


Що пройде їднії гони -


Да й із ніг спадає.




І за брамою звалився,


І не може встати.


Аж несе їден убогий


Яйця продавати.




І кладе він їх під браму,


Бога підіймає.


Підіймає і хрест тяжкий


Нести помагає.




От і сама Гологофа,


Вбогий повернувся...


Коли гляне... його кошик


Злотом нагорнувся.




Да і яйця межи злотом


Були - не пропали,


Ще й, на диво,- крашанками


Й писанками стали.




І відтогді стали й люде


Писанки писати.


І в Великдень всіх знайомих


Ними дарувати.




А тим часом на Голгофі


Хрест уґрунтували


І на нему Христа-бога


Страшно розіпняли.




Розіпняли... руки й ноги


Цвяхами прибили


І ребро його святеє


Копієм пробили.





XXX





Тяжко мучиться наш господь,


Тяжко умирає,


І із жалю все замовкло,


Голосу не має.




Тілько горобці погані


Понад хрест літали,


І літали, і скакали,


І «жив-жив» кричали.




Терпів господь милосердний,


Далі став казати:


«Всяку птицю я приймаю,


Буду доглядати.




Горобця лиш не догляну


І не нагодую.


І нечистому на волю


Погань ту дарую».




І узяв їх чорт у руки,


Да і доглядає,


І на Семена [27] мірками


Всіх переміряє.




Міряє їх в очереті


І мірчук збирає,


І дну міру зоставляє,


Дев'ять мір пускає.




І від Семена до весни,


То і діти знають,


Горобці всі табунами


По світі літають.





XXXI





Вмер господь, а божа мати


Над морем сиділа.


Над морем вона сиділа,


Суху рибу їла.




Аж приходить Петро з Павлом:


«Вставай, божа мати,


Іди сина з хреста зняти,


Зняти, поховати».




Як почула божа мати -


Руки ізломила


І сухої половину


Риби опустила.




І ожила та півриба,


І досі ведеться.


І та риба в нас, хрещених,


Камбалою зветься.




І приходить божа мати,


З хреста сина зняла,


Плащаницею покрила,


В гріб камінний вклала.




В гріб уклала і над гробом


Страшно голосила,


Доки стража того гробу


Камнем не закрила.




Стража камінь привалила,


Печать приложила


І край гробу поставала,


Вогонь розложила.




На діяння [28] і в нас про те


Хлопці споминають:


Цілу нічку коло церкви


Вогню не згашають.





XXXIІ





От субота і минає,


Північ наступає,


Стоїть стража коло гробу,


Думоньку гадає...




Лиш минута за опівніч -


Вдруг печатка рветься,


Камінь з гробу підійнявся


І об землю б'ється.




Засіяло кругом гробу,


Стража утікає.


І господь наш і спаситель


З гробу воскресає.




І настав святий Великдень,


Цілая неділя:


Всюди радість, всюди празник


І душі весілля.




І відвідав господь матір,


І усіх як треба,

1 ... 17 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лірникові думи, Руданський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лірникові думи, Руданський"