Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Українська література 17 століття 📚 - Українською

Читати книгу - "Українська література 17 століття"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Українська література 17 століття" автора Автор невідомий. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 169 170 171 ... 202
Перейти на сторінку:
Єлецького монастиря в Чернігові.. Автор збірки взірцевих проповідей «Ключ разумінія...» (Київ, 1659

і 1660; Львів, 1663 і 1665), кількох циклів легендарних оповідань, зокрема «Неба нового» (Львів, 1665, Могильов, 1699), полемічних трактатів «Месія правдивий» (українською мовою — Київ, 1669; польською мовою—Київ.

1672), «Стара західна церква новій римській церкві...» (польською мовою, Новгород-Сіверський, 1678), «Лебідь...» (польською мовою, Новгород-Сіверський, 1679), «Фундаменти...» (польською мовою, Чернігів, 1683), «Алькоран Магометів» (польською мовою, Чернігів, 1683), «Бесіда білоцерківська...» (польською мовою наведена в літописі Самійла Величка і видана в російському перекладі В. Аскоченського в Києві 1857 p.). Його гомілетичний трактат «Наука, альбо Способ зложення казання», включений до збірки проповідей «Ключ разумінія», відіграв істотну роль у розвитку українського письменства другої половини XVII — початку XVIII ст., регламентувавши бароккові форми його прозових, насамперед ораторських жанрів. Водночас він є зразком тогочасних навчальних посібників.

Наука, альбо Способ зложення казання.— Подається за виданням: Ключ розум^Ьнія, священником, законником и ляиком належачій. З поправою и придатками, от недостойного ієромонаха Іоаникіа Галятов-ского, ректора и ігумена братства кієвского. Львів, друкарня Михайла Сльоз ки, 1665.

1 Лістра — місто в Малій Азії; тут, за біблійними переказами, апостол Павло зцілив кривого, і погани, сприйнявши апостолів Павла і Вар-наву за богів, хотіли принести їм жертву. Апостоли насилу умовили їх цього не робити, оскільки вони не боги, а люди і благовістують поганам, аби ті увірували в істинного бога. Невірні підбурили юрбу проти апостолів. Павла було побито камінням, після чого апостоли пішли з Лістри.

2 Калліст — ідеться про Калліста II Ксанфопула, константинопольського патріарха у 1397 p.; давньоукраїнська книжна традиція приписує йому авторство учительного євангелія — збірника повчальних проповідей, перекладеного церковнослов’янською мовою у XIV або на початку XV ст. і неодноразово друкованого в Білорусії та на Україні.

АНОНІМ

Слово в о время бездождія і глад а...—Вперше опубліковано за рукописом у кн.: Белозерский Н. Южнорусские лето-писи. Чернигов, 1856, т. 1, № 5. Місцезнаходження рукопису невідоме.

Подається за виданням: Сумцов Н. Ф. Слово о бездождии.— Сбор-ник Харьковского историко-филологического общества в честь проф. В. П. Безескула. Харьков, 1914, с. 6—9.

1 Савл первісне, до хрещення, ім’я апостола Павла.

2 Ахавейчики — піддані «нечестивого» ізраїльського царя Ахава (918—897 до н. е.), які поклонялися поганському божеству Ваалу.

А нт о ній РАДИВИЛОВСЬКИЙ

Антоній Радивиловський (? — 1688) — письменник-про-повідник і церковний діяч; у 40-х роках навчався в Києво-Могилянській колегії, після закінчення якої постригся в ченці; деякий час був архідияконом у Чернігові. З половини 50-х років його діяльність проходила у Києві.

З 1671 р. він намісник Києво-Печерської лаври, з 1683 р.— ігумен київського Манільського монастиря. Казання Антонія Радивиловського склали друковані збірники «Огородок Марії богородиці» (К., 1676) та «Вінець Христов» (К-, 1688). Збереглись рукописні варіанти цих збірників 1671 та 1676—1683 pp. Казання Антонія Радивиловського — яскраві зразки учительної ораторської прози стилю барокко. Вони насичені новелістичними прикладами різних жанрів (легендами, апофегмами, фацеціями, міфами, казками, байками, параболами тощо), в яких відлунює тогочасне народне життя.

Слово 1-е часу войни...^ Казання збереглося в рукописному «Вінці» 1676-^1683 pp. (ЦНБ АН УРСР, 1, 5546, с. 1533—1543).

Подається за цим рукописом.

1 ...ч а су войни...— Йдеться про російсько-турецьку війку 1677-1681 pp. Султанська Туреччина прагнула підкорити Україну. Планувалося спершу здобути; Чигирин — важливий, стратегічний центр Правобережжя V посадивши там гетьманом свого ставленика Юрія Хмельницького, розгорнути наступ на Київ та Лівобережжя. Влітку 1677 р. стодвадцятнтисячне турецько-татарське військо під командуванням Ібрагіма-паші підійшло до Чигирина. Три тижні російсько-українське військо (тридцять дві тисячі російських солдатів і близько двадцяти п’яти тисяч українських козаків) відбивало напад. Перед воїнами, які вирушали під Чигирин, і було виголошене це слово.

2 Мадіанітове — тобто медіанітяни, жителі Мидіану (Мадіану), країни, розташованої на північному заході Аравії, обабіч затоки Акаба; кочували здебільшого на схід від євреїв і вважалися за нащадків Мидіама, сина Авраама і Кетури; часто чинили набіги на євреїв, поки не були переможені. Про це йдеться в біблійних книгах Битія, гл. 37,ст. 28; Ісход, гл. 2, ст. 15, Суддів, гл. 6, ст. 1—2, 7; гл. 7, ст. 25.

3 Махомет (Магомет, Мохаммед, Мухаммед; бл. 570 -632) —арабський релігійний і політичний діяч, основоположник ісламської (магометанської) релігії.

4 Ф е о д о с і й.— Йдеться про Феодосія 1 Великого Флавія (347—395), римського імператора (379—395). За його правління християнство стало панівною релігією. Переслідував поганство й аріанство. По його смерті Римська імперія остаточно розкололася на Західну й Східну.

5 І р а к л і.й (І’ераклій; 574—641) — візантійський імператор з 610 p.; успішно воював з персами й аварами.

6 Ці дер он Марк Туллій (106—43 до н. е.) —давньоримський політичний діяч, оратор, філософ, діисьменник. Головні твори — «Про державу», «Про закони», «Оратор».

Ксенофонт (бл. 430 — бл. 354 до н. е.) — давньогрецький історик і політичний діяч. Антоній Радивиловський посилається, мабуть, на його «Грецьку історію», в якій описано події 411—362 pp. до н. е. (Ксенофон.

0 справах гречеських, кн. 2).

"Пишуть... о Помпеюш у Великім — тобто про Помпєн Гнея.

9 Поле Марсове —: поле бою.

10 Мамертенськи й.— Йдеться, мабуть, про найманців, що входили до складу війська Помпея, можливо, нащадків мамертинів («Синів Марса»), найманого війська сіракузького тирана Агафокла, набраного

з італійської провінції Кампанія. Мамертини.в III ст. до н. е. заснували власну державу на Сіцілії, а згодом спричинились до конфлікту між Римом

1 Карфагеном, що стало, за привід до Пунічних війн.

1 Мараии — мабуть, іспанські маври; в середні віки маранами називалися іспанські маври та євреї, які, офіційно прийнявши християнство, таємно дотримувались магометанства та іудейства.

12 Е р а з м у с, книга 4, в Апофтекгмата х.—Йдеться . про збірку античних афоризмів Еразма Роттердамського (1469—1536), одного із найвидатніших гуманістів європейського Ренесансу, яку вперше було видано 1531 р.

13 Поліантея — Антоній Радивиловський цитує, мабуть, якусь антологію оповідань про випадки з античної історії.

14 «Д е с "н и ц а твоя, господи, пр осла ви ся в-ь к р 'lino ст и, десиая ти рука с о к р у ш и в р а г и».— Друга Книга Мойсеева. Ісход, гл. 15, ст. 6.

АНОНІМ

Казаннє руське.— Вперше надруковано у KH.:Daw-па facecja polska (XVI—XVIII). Opracowali Julian Krzyzanowski і Kazimiera Zukowska-Billip. Варшава, I960, c. 371 376; вдруге — із дотриманням пра

вопису

1 ... 169 170 171 ... 202
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українська література 17 століття», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Українська література 17 століття"