Читати книгу - "Мій бос — ідіот, Томас Еріксон"

У цьому немає нічого дивного.

Багато людей припускаються тієї самої помилки й не виступають проти свого червоного начальника. Ця стратегія мало коли спрацьовує. Якщо ви не заперечуватимете, він уважатиме це вашою згодою, і що ви з усіх сил виконуєте роботу, на яку ніколи не погоджувалися.

Висновок: якщо ви не хочете знати, що насправді думає ваш начальник про вашу роботу, — не питайте. Звичайно, є ризик, що ви про це все одно дізнаєтеся.

Це все?

Насправді ні. Це не тільки те, що ви можете зробити, щоб достукатися до свого червоного начальника. Є також дещо, чого слід уникати — головним чином для вашого ж блага. Нижче ви знайдете додаткові поради.

Вам слід триматися трохи далі від цього.

Марнувати час на дурниці

Червоним начальникам геть не подобається, коли хтось краде їхній час, щоб поговорити про речі, не пов’язані зі справою. Прослуховування того, чого немає на порядку денному, виснажує. На реакцію довго очікувати не доведеться: якщо ви надто сильно відхиляєтеся від справи, на вас чекає зморщене чоло й стиснуті кутики рота.

Легко потрапити в пастку. Все, що вам потрібно зробити, — це розпочати зустріч із радісним криком: «Ви бачили матч учора?».

Ні, ваш червоний начальник його не бачив. Він читав електронні листи до дев’ятої вечора. Ви також повинні були це робити. Чому ви не працювали? Навіть якщо ваш червоний начальник і дивився той матч учора, він прийшов на зустріч з вами не для того, щоб його обговорювати. Це — типова тема для балачок під час обідньої перерви. Не робіть цього в робочий час.

Висловлюватися незрозуміло

Начальник запитує: «Ви їдете з нами на конференцію восени?»

Які варіанти у вас є? Ви можете відповісти «так». Досить хороша відповідь. Це означає, що ви второпали, що це — важливо. Ви також можете сказати «ні». Ця відповідь не так вітається, як попередня, але вона в будь-якому разі зрозуміла. Однак у деяких із нас є проблема з чітким висловлюванням своєї позиції. На це запитання, ймовірно, можна також відповісти, висловивши свою думку щодо цього:

«Конференція? Ага, так. Ви маєте на увазі ту, що відбувається восени? Гаразд, мені з вами їхати? Знаєте, конференції можуть бути досить приємними. Це субота, чи не так? Ах, ой, суботи — це ж наші вихідні. Ну подивимося. Можливо».

Що це значить? Ваша необдумана балаканина — надзвичайно провокаційна. Ця вся промова зводиться, по суті, до відповіді «можливо», але як тепер реагувати вашому начальникові до цієї відповіді? «Можливо» — це відповідь абсолютно ні про що. Ви краще скажіть прямо: «ні, дякую» (якщо у вас є така альтернатива). Якщо ви довго зволікатимете, начальник просто викреслить вас зі списку, і ви нікуди вже не зможете поїхати.

Усі види дружніх бесід

На роботі слід вибудовувати стосунки. Звичайно, але не з усіма. Є начальники, які хочуть подружитися зі своїми працівниками, але найчастіше ці люди — точно не червоні. Це правда, що деякі з них, можливо, знають когось із колективу давно й спілкуються з цією людиною навіть поза роботою. Не сподівайтеся, що ви потоваришуєте зі своїм начальником, якщо ви не росли разом.

«Я бачив вас у неділю в IKEA!»

Ні, ні, ні. Ви просто марнуєте свій час. Він вас все одно не бачив.

Усе, що нагадує лестощі або може бути так розтлумачено, матиме негативний ефект. Якщо ваш начальник уважатиме вас підлабузником, ви матимете більше проблем, ніж вам потрібно.

Начальник — він для того і начальник, щоб не бути вашим приятелем. Якщо він захоче з вами поговорити про минуле літо — чудово. Проте переконайтеся, що ваші стосунки це дозволяють. Що він робив на Різдво, чи буде він орендувати будинок для відпочинку, як справи в його дітей у школі чи де працює його друга половинка — це його приватні справи. Поважайте це.

Пояснення: червоні начальники — не дурні. Вони знають цю гру й навчилися її. Вони посміхаються і кивають, коли всі інші спілкуються під час роботи. Хоча вони цього зовсім не хочуть. Вони просто хочуть повернутися до роботи. Пам’ятайте про це.

Удавайте, що навіть у хаосі можете знайти те, що вам треба

Те, що ви не можете знайти свої документи і не структуруєте свою роботу, робить вас малопродуктивним. Якщо у вас є проблеми з організацією, зверніться по допомогу. Ваш червоний начальник необов’язково аж схиблений на порядку, але йому до вподоби, коли у вас все добре організовано.

Можливо, ви належите до людей, чиї робочі столи мають такий вигляд, наче на них вибухнула бомба. Ви, мабуть, намагаєтесь переконати себе й решту, що у цьому хаосі є порядок і що ви справді знайдете все що потрібно.

Ви знаєте, що ваш червоний начальник на ці байки не поведеться. Він подумає, що ви — неорганізовані. Схаменіться, прошу вас.

Примітка: не має значення, що на вашому столі. Якщо ви хочете працювати на верхівці сміттєзвалища — будь ласка. Річ у тім, що якщо у вас безлад, то ви крадете час у важливіших речей. Проблема з неорганізованістю полягає в тому, що на те, щоб щось зробити, потрібно витратити більше часу. А оскільки з червоним начальником усе робиться швидко, потрібно бути добре підготовленим і знати, що де лежить — про це ми вже говорили раніше.

Прийміть це як пораду заради вашого ж блага.

Обіймашки…

Ну, міжнародна культура досягла навіть нашої холодної Скандинавії. Зазвичай, часто це — дуже приємно. Навіть ми, шведи, трохи холодні любителі тримати дистанцію, дізналися, що обіймати один одного — не так вже й небезпечно.

Ваш червоний начальник необов’язково погодиться з цією думкою. Звісно, робіть, як хочете, можете кинутися своєму начальникові на шию, якщо у вас хороший настрій. Однак майте на увазі, що обійматися з людиною, з якою він планує мати чисто професійні відносини, явно не те, чого він прагне.

Розділ 8. Чому ви понад усе хочете мати жовтого начальника

Жовтих серед начальників також багато, і нам не важко з’ясувати, чому. Керування — це процес комунікації, а жовті — дуже вправні комунікатори. Вони знають, як перетягнути інших на свій бік. Вони вміло можуть повідомити навіть найболіснішу новину так, начебто стався революційний прорив. Хто не хоче йти за такою людиною?

Часто кажуть, що те, що ми говоримо, не відіграє такої вже важливої ролі. Насамперед значення має те, як ми це робимо. Різні дослідження дають дещо різні результати, але їхній загальний смисл у тому, що сам зміст повідомлення впливає на одержувача менше як на десять відсотків; те, як подається — приблизно тридцять відсотків, решта залежить від того, який людина має вигляд у момент повідомлення. Тобто йдеться про мову тіла. Якщо ви хочете глибше вивчити цю тему, я можу порекомендувати роботи професора Альберта Мехрабяна.

Жовті