Читати книгу - "Крісмас сторі, Ярл Конг"

Кевін

***

Цікава ця дівчинка, дуже цікава. Руками не дає спокою бігунку на куртці, шпортаючи його туди-сюди, щоки залиті рум'янцем, а в очах можна запросто прочитати "а чому ти сказав моїй мамі, що ти мій наречений?". Саме через це запитання вона й соромиться. Саме тому так хвилюється, не знаючи на якому олені до мене під'їхати, щоб і цукерку з'їсти та...

- Евелін, можна нескромне питання особистого характеру? - Підемо на випередження, перетворимо малечу в одну суцільну яскраво-червону кульку.

- Мені?

Бувають дурні дівчата. Дуже дурні, і це не тому, що я вважаю себе вундеркіндом. І не тому, що вони не знають табличку множення, чи читають по складах. Хоча це явна ознака того, що з горем пополам закінчено пару класів, і то на останніх партах, обговорюючи з подругами косметику по акції. Дурість в очах. Дурість видно в погляді. От бачиш її вперше, вперше дивишся їй у вічі та розумієш, що там пусто, мильний пузир, котрий лопне максимум на третьому побаченні, і все, пустка, нічого там немає, крім стрункого тіла та гарної мордашки. Намазаної косметикою по акції. Адже цей урок вона вивчила. Це вона зазубрила назавжди, щоб якомога вигідніше вискочити заміж, закинути нога на ногу й нишпорити по сайтах, у пошуках тепер вже дорогої штукатурки. А чого б і ні? Є ж той, хто це тинькування оплатить, а роки то йдуть, зовнішня краса невблаганно минає, а внутрішньої краси в цієї виконробши немає. А звідки їй взятися? Не з глянцевого ж журналу "Палюби себе". Так, саме через "а", не дивуйтеся, через "а" любити себе буде набагато ефективніше. І чомусь не "палюбляють" себе такою якою вона є, як то говориться в класиці жанру.

- Тобі, - так ось, до чого я все це веду, відволікаючи вас від смачної куті - в погляді Евелі я не бачу пустоти. Там немає неосяжного простору, по якому перекотиполем снують думки, як мене затягнути в ліжко та отримати з цього гарні око та обличчю дивіденди. Там щирість, чесність, відкритість. І найголовніше наївність. Віра в добро. В добрих людей. В їх добрі наміри. Загалом в те, що цей світ світлий та прекрасний. І, чесно кажучи, так не хочеться, щоб дівчина обпеклася. Хоч і доведеться. І не раз.

- Гаразд.

- А в тебе є...

- Ну, що, ви тут не сумували без нас?

І не маю ніякого права злитися на Вада, він мене вже неодноразово виручав, але... Як же він невчасно.

- Що з ним? Як він? - При вигляді ветеринара, а в першу чергу свого кота, дівчина відмирає, різко бере себе в руки й змінюється на моїх очах. Від нещасного "Бембі" до тигриці минає секунда, і вона вже готова всіх і кожного порвати за свого Кашалота.

- Одну секундочку, я обіцяв одному джентльмену, що познайомлю його з однією мадам, якщо він буде добре поводитися. Ось, малий, - Вадим опускає кота Евелі поряд з кішкою і в тих відразу розпочинається знайомство, так сказати, відразу до справи. Гей, гей, тільки там без вульгарних думок, свято на вулиці, а вам рогаті на лопатах, якими вони зазвичай підкидують вугілля в ступку, бажають закинути ці думки. - Я дотримався свого слова.

- А що це в тебе за така гарненька асистентка? Місцева? - Я пару разів приїжджав до Вада сюди, у ветеринарку, чисто поспілкуватися, що та як, і ніколи не бачив цю кішку. Саме тому вирішую поцікавитися, бо Кашалоту вже явно ок, він очевидно питає в красуні, чи не бажає вона змінити своє місце дислокації, переїхавши до нього з речами. Ну, джентльмен він і в ветеринарній клініці джентльмен.

- Та де там, хтось сьогодні вранці підкинув. Людям плювати, чи це притулок для тварин, чи ветеринарка, а я не зміг забрати її з собою, бо мої хаскі не оцінять такий мій різдвяний сюрприз.

- Та твої арктичні бійці людей не завжди сприймають, а тут коти, - згадую, як мав необережність зайти на подвір'я Вада, завчасно не попередивши про свій візит. Що ж, з того моменту я більше таких помилок не роблю, а мої штани, надгризені акурат навколо п'ятої точки, будуть мені про це постійно нагадувати, що нічого порушувати особисті кордони.

- Зате ти наочно дізнався, що означає фраза заживає як на собаці.

- Ага, і як палає одне місце, теж не з чуток дізнався.

Ми як по команді починаємо з товаришем ржати, згадуючи кумедний, а на той момент не дуже, випадок.

- Кхм, кхм, - Евелін, якій явно не дуже сподобалося, що всі розбрелися по парах, залишивши її наодинці, привертає до себе увагу, тож Вадим бере себе в руки, намагаючись зробити серйозне обличчя, та я ж то прекрасно бачу, як вискал так і хоче зобразитися на його пиці. - Перепрошую, що відволікаю вас, але що з моїм котом?

- Вибачаюся за мого невихованого друга, - кидає Вад осудливий погляд в мою сторону, а я ж то бачу, що від радісного блиску в його очах можна бенгальські вогники запалювати, - але з вашим котом все добре. Навіть ідеально, судячи з його поточної поведінки.

А там і справді потепліло так добряче. Ця парочка вже вилизує одне одного, явно обговорюючи те, що варто кудись злиняти від цих двоногих та продовжити цей вечір в більше романтичній обстановці. Наодинці. Без зайвих очей. За баночкою якогось якісного мокрого корму.

- Так а чому ж йому було погано? - Все не заспокоюється малеча, і це теж мені в ній подобається. Дівчинка вміє любити, цінувати, піклуватися. Все це в одному шикарному флаконі можна наразі відчути, спробувати, насолодитися цим ароматом.

- Та є тут один момент, - і Вад дістає з кишені свого халата...

- В мене складається стійке враження, що цей ваш котик дуже і дуже хитрий джентльмен, еге ж, малий?

Друг звертається до Кашалота, а той нуль уваги, як був повернутий до нас хвостом, так і залишається. Ніби відповідає "ти де тут малого побачив? Дядя, купи собі окуляри, а то щось зір пустує."

- Що він прекрасно знав, на побачення з ким його везуть, тож і проковтнув цей дощик.

Дощик це красиво, він доволі естетично дивиться на ялинці, заворожуючи своїми відблисками, коли працює в унісон з мигайликами. Та чи думав я, що він може змінити моє життя?

Вибачте, що ви це прочитали й ніби реально побували на зустрічі з психічно хворим, та тепер ви розумієте, що такі думки навіть в голову прийти не могли. Не говорячи про те, щоб виявитися правдою. Тож я почав змінювати життя буквально з наступної миті, взявши все у свої руки.