Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » МІй жахливий сусід, Лада Короп 📚 - Українською

Читати книгу - "МІй жахливий сусід, Лада Короп"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "МІй жахливий сусід" автора Лада Короп. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19
Перейти на сторінку:
X.

Минуло два місяці. 

Я сиджу на краю ліжка у своїй квартирі, серце б’ється так гучно, ніби хоче вирватись з грудей. Весь світ навколо мовчить — ніч, тиша, лише мої думки ревуть у голові, наче грім. Це був той момент, коли слова вже не можна стримувати, коли почуття прориваються назовні, і ти розумієш — більше не можеш ховатися. Богдан… мій сусід, мій найкращий друг, той, хто завжди був поруч, навіть тоді, коли я цього і не усвідомлювала. Його голос, його усмішка, його погляд — вони вже давно стали частиною мого життя. Але щось більше, щось глибше, ніж просто дружба, завжди тихо пульсувало у моєму серці. І ось зараз, у цю ніч, я розумію — час зізнатися. Його спроби завоювати мене виявилися не марними. Він дійсно мені подобається. Я підіймаюся з ліжка, роблю кілька кроків до вікна й дивлюся на зірки. Вони світять так тихо і спокійно, ніби знають мою таємницю. Роблю глибокий вдих й починаю говорити — голос трохи тремтить, але відчуття всередині — неймовірна ясність. — Богдан… — шепочу я у темряву. 

— Я знаю, що ми живемо поруч. Що ти — мій сусід й найкращий друг. Але я не можу більше приховувати це всередині. Я теж тебе кохаю. Більше, ніж слова можуть це описати. 

Моє серце б’ється шалено, коли я кажу ці слова. Не знаю, що буде далі, що скаже він, але розумію — потрібно бути чесною з собою з ним. Це моя правда. Це моє почуття, яке я тримала у собі так довго. Повертаюся до кімнати та сідаю на ліжко, відчуваючи, як сльози починають підійматися. Не тому, що страшно, а тому, що так боляче і так красиво одночасно. Це — момент істини. І тут я чую його голос. Він тихо, але наповнений ніжністю: 

— Іда… Я повертаю голову і бачу його. Богдан стоїть у дверях, його очі світяться теплом і тривогою. Він довго мовчить, ніби намагається зрозуміти, що відбувається, а потім робить крок вперед. 

— Я… — він починає, але я зупиняю його руками. 

— Не говори зараз. — Я посміхаюся крізь сльози. — Просто послухай мене. Я встаю й підходжу до нього. Важко знайти слова, щоб описати те, що відчуваю. Це щось сильне, немов магія, що переплітає наші серця. 

— Богдан, — кажу тихо, — Я знаю, що це може звучати безглуздо, але я не можу ігнорувати те, що всередині. Я кохаю тебе. І я хочу бути з тобою. Він дивиться на мене широко відкритими очима, його обличчя — мовчазний запит. Я бачу в його погляді суміш здивування й ніжності. 

— Іда… — він шепоче, ніби боячись порушити цю казку. — Я давно відчував те саме. Але боявся, що ти не відчуєш. 

Ми дивимося один на одного у тиші. Це мовчання — не порожнеча, а наповнене всією нашою раніше прихованою любов’ю. Відчуваю, як він тягнеться до мене й обіймає. Його руки теплі, їх тепло проникає крізь мене, і я відчуваю, що нарешті знайшла своє місце. 

— Ти не уявляєш, як довго я чекав цього моменту, — говорить він, ніжно притуляючись до мене. — Я був готовий чекати ціле життя, щоб сказати тобі, що ти — моя мрія. Я притуляюся до його плеча, відчуваючи, що разом ми — сильніші. Це був момент, коли все стало на свої місця. 

— Давай не будемо більше ховатися, — кажу тихо. — Почнімо знову, разом. Він киває і бере мою руку, веде мене до вікна, де зірки сяють особливо яскраво. 

— З цього моменту ми — разом, — каже він. — І я обіцяю бути поруч, що б не трапилося. Я посміхаюся й дивлюся на нього.  Це — моє щастя. Ми стоїмо там, під зірками, і я знаю — ніч закінчується, але наше життя тільки починається. 

 

****** 

Стою на  узбережжі, і в цій тиші я чую найголовніше — своє серце. Сонце повільно підіймається над горизонтом, розфарбовуючи небо у теплі відтінки помаранчевого і рожевого. Це наче символ нового початку, що розкриває переді мною двері до щастя. У цей момент я розумію, що саме тут, у цьому світі, я знайшла те, що так довго шукала. Богдан — моя мрія, моя надія, мій порятунок. Його обличчя — це мій найкращий спогад, його голос — наймиліша мелодія, яку я коли-небудь чула. 

Він став частиною мене так само природно, як дихання. І тепер я знаю, що без нього моє життя буде порожнім і безбарвним. Я зібрала всю сміливість у своїх думках і вирішила — саме цей момент стане моїм зізнанням, моїм кроком до щастя.

 «Богдан, — думаю я, — ти став для мене всім. Ти — моя радість і мій біль, мої мрії і мої страхи. Без тебе я була б губкою, що поглинає світло й тепло, але з тобою я відчуваю себе живою. Я хочу бути з тобою, хочу йти з тобою крізь усі випробування і радості. Я люблю тебе. Це слово — таке просте і таке сильне. Воно виривається з глибини душі, і більше нічого не має значення. Ти — мій обранець, мій друг, мій коханий. І я готова зробити цей крок. Разом ми зможемо все. Разом ми — сила, яку ніщо не зможе зламати.»

   Я повертаюся до Богдана, і моє серце б’ється шалено, мов переповнена ріка. В його очах — теплий світ, що зігріває і дає надію. Я бачу, що він теж щось відчуває, що його душа прагне сказати мені щось більше, ніж слова. 

— Богдане, — кажу я голосом, що тремтить від емоцій, — я знаю, що ми вже багато пережили. Всі ці випробування, страхи, сумніви — все це зробило нас сильнішими. Я хочу, щоб ти знав: я готова бути поруч, завжди. Весь цей час я шукала щось справжнє, щось, що б надихало мене жити, боротися, любити. І тепер я зрозуміла — це ти. Це наше з тобою майбутнє. 

Він дивиться на мене, і в його погляді — вся глибина його почуттів. Відчуваю, як його рука повільно тягнеться до моєї, і я не відступаюся. В цей момент ми розуміємо одне — наше серце б’ється в унісон, і більше нічого не має значення. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 18 19
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «МІй жахливий сусід, Лада Короп», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «МІй жахливий сусід, Лада Короп» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "МІй жахливий сусід, Лада Короп"