Читати книгу - "Шалений Бос, Iрина Давидова"

 - Пішли вже! А то сьогодні погода шикарна, не хотілося б цілий день провести у твоєму сірому клубі.

 - Добалакаєшся.

 - На гречку поставиш?

Її питання я залишив поза увагою. Відкрив двері та пропустив вперед, дозволивши собі помилуватися красою ззаду. Хороша ж малятко!

 - Очі не зламай, осліпнуть - ймовірність дев'яносто дев'ять відсотків.

 - Ти не можеш не базікати хоча б пів години?

 - Ні. Скажи спасибі, що матом не крою. Це вже я точно вмію!

 - Хто б сумнівався.

Спустившись вниз, пройшов до свого автомобіля, боковим зором відзначаючи, як за мною поспішає малятко. Дріботить своїми ніжками, залучаючи до них чоловічу увагу. Ну, стерво, вміє грати на нервах.

 - Заплигуй, - відкрив перед нею двері, вирішивши зіграти галантного кавалера.

 - Мерсі, - вона присіла в реверансі й тут же застрибнула в тачку.

Як шльопнути б разочок!

Сівши за кермо, я торкнув машину в сторону клубу. Збирався відразу ввести в курс справи нову співробітницю, а вже пізніше зайнятися іншими справами. Головне, щоб Лиса не підняла знову галас і залишилася працювати.

 - Завтра ввечері мій друг з дружиною приїде відпочивати. Вони будуть в віп-кімнаті, і я закріплюю її за тобою.

 - Чому саме я?

 - Тому що я хочу бачити, що ти готова працювати. А ці друзі дуже дорогі мені, і я сподіваюся на твою совість.

 - Мені здається, буде розумніше приставити їм більш досвідчену офіціантку, - буркнула Естель, зморщивши носик.

 - Це тільки тобі так здається. І я прошу тебе бути уважною. Дружина друга вагітна, і я не хочу, щоб...

 - Щоб що? Нашкодила її вагітності?

 - Я не це хотів сказати, - на мить подивився на дівчину і повернув погляд на дорогу.

 - Ти це хотів сказати. Так от, не треба робити з мене дурепу, зрозуміло? Я не настільки недолуга, як тобі здається.

 - Мені так не здається. Ти точно невгамовна, Естель.

Більше вона мені не сказала ні слова, чим, в принципі, я не був здивований. Але це, мабуть, на краще. Принаймні ми не посваримося.