Читати книгу - "Українська література 17 століття"

і що саме його згадано між декламаторами віршів Ка.сіяна Саковичи на погреб гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного під іменем Стефана Почаського. Припускають, що Софроній був одним із тих молодих ченців, яких Петро Могила послав удосконалювати освіту за кордон. У 1631 — 1632 pp. бачимо його вчителем риторики і, можливо, поетики у лаврському «гімназіоні», звідки Софроній переходить у Києво-Могилянську колегію. В 1638 р. він стає ректором цієї школи та ігуменом братського Богоявлен-ського монастиря в 40-ві роки — ігуменом Трьохсвятительського монастиря в Яссах, при якому заснував академію.

EYXAPIhTHPION.— Подається за виданням у кн.: Тітов Хв. Матеріали для історії книжної справи на Вкраїні в XVI—XVIII вв. Всезбірка передмов до українських стародруків. К., 1924, с. 291—305. (Бібліотека Академії наук СРСР).

‘Петро Могила (1596—1647) — церковний і освітній діяч, письменник — автор богословських і полемічних творів, казань, записів легенд, листів тощо; архімандрит Києво-Печерської лаври (з 1627 p.), митрополит київський і галицький (з 1632 p.), фундатор Києво-Могилян-ської колегії.

2 Гімназіум.— Йдеться про лаврську Могилянську школу, організовану Петром Могилою 1631 р. за західноєвропейським зразком; наступного року вона злилася з київською братською школою, заснованою 1615 p., внаслідок чого виникла Києво-Могилянська колегія.

3 Школа риторики — другий середній клас (однорічний) в системі освіти, прийнятій на Україні в XVII—XVIII ст.; тут учні навчалися складати промови різного характеру — панегіричні, судові, проповіді; писати віншувальні, подячні, прохальні листи; оволодівали мистецтвом прозової творчості.

4 ... свят хвалебних воскресенія Христова.— Йдеться про Великдень.

5 Могили — рід.

6 Парнас — гора в грецькій місцевості Фокіді, біля її підніжжя було Кастальське джерело, присвячене Аполлону й музам; тут, в ущелині, стояв Дельфійський храм Аполлона з оракулом.

7 Гелікон — гора в Греції (в Беотії); за грецькою міфологією, на ній жили музи; води геліконських джерел викликали творче натхнення.

8 ... о с ь м кореній визволених нау к...— Йдеться про вільні науки, які вважалися гідними вільної людини; їх було сім: граматика, арифметика, геометрія, музика, астрономія, діалектика, риторика, восьмою була «наука наук» — теологія.

9 Пегас — за грецькою міфологією, крилатий кінь, символ поетичного хисту; від удару його копита на Геліконі почало бити джерело Іпокрена, здатне давати натхнення поетам.

10 К а д м — за грецькою міфологією, син фінікійського царя Агенора, засновник міста Фіви; удосконалив грецький алфавіт.

11 Едем — за біблійною міфологією, земний рай (місце насолод) в якому жили перші люди — Адам і Єва — до гріхопадіння.

12 Г е л і к о н і д и — те саме, що й музи.

13 Ф е б — грецький відповідник Аполлона, поетичний образ сонця

14 М а ї н син — за грецькою міфологією, син богині весни Майі Меркурій, вісник богів, покровитель ремесел і торгівлі.

Премудрі погани — тобто стародавні греки і римляни.

16 Прометей — за грецькою міфологією, один із титанів, людиноподібних велетнів, які протистояли олімпійським богам; украв на Олімпі вогонь і дав його людям, прирікши себе на муки; уособлення богоборця, захисника людей і поборника справедливості.

17 Діалектика — одна з вільних наук, мистецтво полеміки, наука про логічні методи встановлення істини через подолання суперечностей в судженнях противника.

18 Стагірита (Стагірит) —Арістотель, уродженець міста Стапр у Македонії.

19 Базилішки уніатські — тобто василіяни (базиліяни), уніатський чернечий орден, заснований на початку XVII ст. на українських і білоруських землях з метою насадження унії; названий на честь кесарій-ського єпископа Василія Великого (329—379).

20 Геркулес (Геракл) —персонаж грецької міфології, герой, сип Зевса і Алкмени; борець із злими силами, втілення могутності, мужності, відваги, працелюбності.

21 Цикляди (Кіклади) група островів в Егейському морі; головний із них Делос.

22 О р ф е й — за грецькою міфологією, син Аполлона і музи Каллі-опи; поет і співець; його хист мав здатність підкоряти людей, богів, сили природи.

23 Е в р і п протока між грецьким островом Евбеєю та материковою Європою.

24 Ксенофанес (Ксенофон Колофонський; VI ст. до н. е.) — давньогрецький філософ і поет.

25 Кольофони (Колофони) —жителі грецької колонії Колофон у Малій Азії

20 Архімедес (Архімед; бл. 287—212 до н. е.) —давньогрецький учений.

27 Кгде світлий ліхтар в н с б і...— небесне склепіння.

28 ... з седми лямп зложони й..:— Сім ламп сім планет

29 Астролюг (астролог) —знавець зоряного неба, астрологи

за розташуванням небесних тіл намагалися передбачити земні події

і людські долі.

30 Зодіак — дванадцять сузір’їв, повз які проходить видимий річ

ний рух Сонця: Водолій, Риби, Овен, Телець, Близнята, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козоріг; дослівно — коло із зображені,

тварин.

31 ... г і ш п а н пильний мармуровий поставив стов п...—

Стовп на мисі Гібралтар; миси Гібралтар і Цеута обабіч Гібралтарської протоки в давнину називались Геркулесовими стовпами.

32 Гадитан (Плутон) —за грецькою міфологією, бог підземного

царства.

33 Цекропи — повноправні афіняни.

34 Кривольоги — теологи-кривотлумачі (гра слів)

35 Сцеволя Гай Луцій — давньоримський герой, і патріотичної саможертви спалив руку на очах у ворогів; за родослівною легендою, пращур Могил.

. 36 ...Г іблейських юж вод струменисти х...— медоносних потоків; Гібла — гора в Сіцілії, що славилася медом.

31 Актейські поля — Аполлонові поля; актійський — епітет Аполлона за назвою його храму на мисі Актій.

38 Зефіри — теплі західні вітри.

39 Кліо — за грецькою міфологією, муза історії

40 Мельпомена — за грецькою міфологією, муза трагедії

41 Гіпполіта (Іполит) —персонаж грецької міфології, був убитий власними кіньми і його воскресив бог лікування Асклепій (Ескулап)

42 Е п і р — гориста місцевість у західній Греції.

43 ... опочистий П е т р...— Ім’я «Петро» походить від грецьких слів «лєтра» — скеля, «яєтдиБ» — камінь; на цьому засноване часте обітру вання імені Петра Могили.

44 У р а н і я — за грецькою міфологією, муза астрономії

45 Атляс (Атлант) —персонаж грецької міфології, велетень, пере творений Зевсом у гору і приречений підтримувати своїми плечима небо

46 К а л л і о п а — за грецькою міфологією, муза епічної поезії, мати Орфея.

47 Е н е а ш (Еней)