Читати книгу - "Не вибачу, Уляна Пас"

- Що сталося? - Єва здивовано поглянула на мене і одразу зрозуміла, що я на межі того щоб розплакатися. 

Довелося розповісти їй про розмову з Даниїлом і почути її думку з цього приводу. Подруга деякий час обмірковувала усе сказане мною, а тоді поділилася своїми враженнями. 

- Ти знаєш, а мені здається, що Даня просто ревнує. Він то думав, що ти по вуха у нього закохана, а тут бац! І з’явився конкурент. Та ще й доволі сильний я тобі скажу, адже за Іллею бігає мало не весь універ. Звісно, він подумав, що ти вибереш багатого хлопця. 

- Можливо і так, але все одно мені було не приємно це чути. - я зітхнула і змахнула сльозу, що виступила на очах. - Я взагалі не розумію, як могла закохатися в цього хлопця. З самої першої нашої зустрічі він показав себе справжнім хамлом. Але чомусь поряд з ним я відчуваю себе по - іншому. 

- Ох, люба моя! Нажаль, ми не вибираємо кого покохати. Це робить наше серце, тому часто вибір цей абсолютно не правильний. - відповіла Єва і взяла мої руки в свої. - Чесно кажучи я була б дуже рада, якби ти відповіла взаємністю Іллі. Цей хлопець дуже хороший і по вуха у тебе закоханий. Та нажаль, вибір впав на Даниїла, тому можу порадити тобі лише одне: добре подумай чи потрібен тобі такий хлопець, як Даниїл. Вже завтра тобі доведеться зробити свій вибір і від цього буде дуже багато залежати.  

Єва мала рацію і я це чудово розуміла. Тому вирішила довести Дані, що у мене не має почуттів до Іллі, а далі хай буде як буде. 

Наступного ранку ми з Євою прокинулися коли за вікном лише почало світати. Ілля мав заїхати за нами о восьмій годині, тому збиратися довелося доволі швидко. Я боялася майбутньої зустрічі з Даниїлом і одночасно чекала її. Схоже я просто перетворилася в закохану ідіотку, що не розуміє сенсу своїх дій.  

Рівно о восьмій на мій телефон прийшло повідомлення від Іллі, щоб ми виходили на вулицю. Підхопивши свої сумки ми з Євою вийшли з квартири і зайшли в ліфт. 

- Ну як настрій? - запитала подруга коли ми спускалися вниз. 

- Страшно. - чесно зізналася. - В голові повний хаос і хочеться повернутися назад в квартиру. 

- Не бійся, подруго! - Єва міцно мене обняла і така підтримка була для мене наче ковток свіжого повітря. - Я буду поряд і не дам тобі наробити дурниць. 

Коли ми вийшли з під’їзду я не очікувала побачити ще й Даниїла, але хлопець дійсно був тут. Він одразу забрав у мене сумку і закинув в багажник автомобіля. Я ж старалася в його бік навіть не дивитися і швиденько сіла на заднє сидіння. Звісно я думала, що поряд сидітиме Єва, але місце поряд зайняв саме Даня.  Подруга винно повела плечами і розмістилася на передньому сидінні біля Іллі. 

- Можете відпочити, дівчата. Дорога займе цілу годину. - заявив Ілля і виїхав з двору. До речі, кілька разів я ловила його погляд у дзеркалі заднього виду, але старалася на цьому не зациклюватися. До того ж, важко залишатися холоднокровною коли поряд сидить сам Даниїл. 

Я відсунулася від нього подалі і постійно поглядала в вікно. Не хотілося щоб він бачив наскільки мені не комфортно поряд з ним. Та коли хлопець несподівано встромив мені в вухо один зі своїх навушників, я здивовано витріщилася на нього.  

- Приєднаєшся до мене? - запитав заглядаючи просто в очі, а я як ідіотка не могла і слова вимовити. Лише кивнула ледь помітно і підсунулася ближче. Тепер наші плечі, руки і ноги торкалися і в тих місцях шкіра вкрилася мурашками. Виявилося, що хлопець слухав рок -  музику, яку я в принципі не любила, але не могла відмовитись від цієї близькості.  

Вже через кілька хвилин я відчула, як повіки стають важчими і мене починає хилити в сон. В якийсь момент я просто заснула і навіть важка музика мені не заважала. А от пробудження моє було доволі дивним. Я лежала на чомусь м’якому, що повільно піднімалося і опускалося. Музика все ще лунала з навушника, а я поверталася в реальність і розуміла, що заснула на плечі у хлопця.  

Стало так соромно, що обличчя миттєво загорілося. Я не могла зрозуміти, як тепер підняти голову і виглядати при цьому абсолютно впевнено. Єва розмовляла про щось з Іллею і на нас ці двоє навіть не дивилися. Саме тому я скористалася моментом і швидко сіла.  

- Виспалася? - запитав Даниїл не зводячи з мене погляду. 

- Ага. - буркнула, відвернувшись в іншу сторону. Обличчя продовжувало горіти і у мене навіть з’явилося бажання вистрибнути на ходу. 

- Ти дуже мила коли спиш. - шепнув мені на вухо Даня, нахилившись занадто близько, а я чомусь саме в цей момент вирішила до нього обернутися. Тепер між нами було лише кілька міліметрів. Наші носи торкалися кінчиками, а очі були на одному рівні. І знову я залипла на красі його очей. 

- У тебе дуже красиві очі. - прошепотів Даня так тихо щоб його могла почути лише я. - І губи теж. 

Я думала, що це мені почулося. Продовжувала сидіти навпроти хлопця і переварювати в голові його слова. У мене навіть склалося враження, що зараз він мене поцілує. І можливо так би і сталося, але Ілля голосно заявив: 

- Ну ось ми і на місці! 

Уся магічність моменту розвіялася і ми з Даниїлом повернулися на свої місця. Лише зараз я помітила, що машина уже не їде і ми стоїмо перед високими кованими воротами. Вже за мить вони роз’їхалися в сторони і машина повільно заїхала на територію красивого заміського маєтку.  

Я ще ніколи не була в подібних місцях і таку красу бачила лише в фільмах. Саме в таких будинках жили багатії зі своїми сім’ями. Поряд сад і навіть басейн, який до речі був без води. Ну звісно, все таки на вулиці осінь, хоча погода сьогодні радувала сонечком.  

- Вау! А тут круто! - не втрималася від коментаря Єва. - Мені б таку дачу! 

- Спасибі. - усміхнувся Ілля. - Ходімо в будинок, я усе вам покажу поки інші гості не приїхали. 

Хлопці забрали з багажника продукти, а ми з Євою прихопили свої сумки. Будинок був двох поверховим і наша з Євою кімната виявилася якраз на другому поверсі. Ми оглядали усе з відкритими ротами і ніяк не могли себе опанувати. Навіть наша кімната була неймовірно просторою і красивою. Я одразу ж відправилася на балкон, який до речі теж тут був. З нього відкривався неймовірний краєвид на сад і навіть озеро вдалині.