Читати книгу - "Не вибачу, Уляна Пас"

- До цього моменту я навіть не задумувалася над тим,  наскільки Ілля багатий. - заявила Єва, коли ми залишилася в кімнаті удвох щоб розкласти речі.  

- Я теж. І головне, що гроші його абсолютно не псують. Він чудовий хлопець. - погодилася з подругою.  

- До речі, я бачила як мило ти спала на плечі у Дані. Це так було задумано?  - лукаво усміхнулася Єва. 

- Жартуєш? Я сама не розумію, як так могло статися. - швидко відповіла. 

- Ви виглядали такими « няшними ». - хмикнула подруга. - Навіть Даня здався мені щасливим. Чесно - чесно! 

Почути таке від Єви було доволі приємно. Настрій миттєво злетів до небес і захотілося розсміятися від щастя. Розклавши речі, я вирішила спуститися на перший поверх і вручити Іллі свій подарунок. Єва розмовляла по телефону, тому мені довелося іти самій.  

Іменинник знайшовся на кухні, він якраз викладав продукти. Я доволі невпевнено підійшла до нього і протягнула невеличку коробку. 

- Ілля, я вітаю тебе з днем народження і бажаю тобі залишатися таким же чудовим другом і просто хорошим хлопцем. 

- Дякую. - хлопець широко усміхнувся і несподівано поцілував мене в щоку.  

- Що тут відбувається? - злий голос Дані змусив нас обох відскочити один від одного, наче спійманих на чомусь не пристойному. Хлопець стояв в дверях і свердлив нас холодним поглядом. 

- Оля мене привітала. А ти чого такий злий? - усміхнувся Ілля міцно тримаючи коробку. 

- Тобі здалося. - байдуже кинув Даниїл. - Там гості твої приїхали. Може підеш їх зустрічати? 

- Уже іду. - кивнув хлопець. - Ще раз дякую за подарунок. Мені дуже приємно. 

Я мило усміхнулася Іллі під невдоволеним поглядом Даниїла і хлопець швидко вийшов з кухні. Залишившись наодинці з Данею я не знала куди себе діти, тому взялася викладати продукти, які залишив іменинник. В бік хлопця я старалася не дивитися, але усіма рецепторами відчувала, що він поряд.  

Несподівано Даня опинився позаду, а свої руки він поклав на стіл по обидві сторони від мене. Тепер я була в його полоні і спиною відчувала, як він притискається до мене своїм тілом. 

- Сподобалося цілуватися з Іллюхою? - несподівано запитав, а я відчула як серце шалено б’ється об грудну клітку. Та було це не від радості, навпаки, слова Дані мене розізлили. Тому не довго думаючи, я обернулася в кільці його рук і тепер дивилася просто в очі. 

- А що? Ревнуєш? - навіть не знаю,  де взялася ця сміливість. Можливо мені більше не хотілося бути маленькою закоханою дівчинкою і слухати образи в свій бік. 

- Я і сам не знаю. - відповів Даня не зводячи з мене погляду. - Але мені однозначно не подобається те, що біля тебе постійно Ілля крутиться.  

- І що ти збираєшся робити? - я вирішила йти до кінця, якщо вже змогла взяти себе в руки. 

Даня кілька секунд розглядав моє обличчя наче щось обмірковував, а тоді абсолютно несподівано накрив мої губи своїми. В першу мить я подумала, що це всього лише сон і ось зараз я прокинуся. Та хлопець продовжував мене цілувати і цей момент ніяк не закінчувався. Я ж зрозуміла, що усе це насправді і почала відповідати на поцілунок. 

Сказати, що я була на сьомому небі від щастя, це нічого не сказати. Тіло тремтіло від почуттів, що розливалися по судинах і хотілося щоб ця мить не закінчувалася ніколи. Ми змогли відірватися один від одного коли нам обом забракло повітря. Моє обличчя горіло від пережитих емоцій, але зараз мені було абсолютно байдуже, як я виглядаю зі сторони.  

- Отак мені подобається краще. - заявив Даня і вперше щиро і відкрито усміхнувся. Я ж не змогла втриматись і усміхнулася у відповідь.  

Та коли з коридору почувся цокіт підборів,  ми одночасно відступили один від одного. Напевне ще самі не до кінця усвідомили, що тільки що відбулося. Ми одночасно переведи погляд на двері і вже за мить на кухню повернувся Ілля в компанії свої гостей. Це була молода пара, ще один хлопець, а позаду них стояла Валентина в компанії ще однієї не знайомої мені дівчини.  

Моя одногрупниця дивилася на мене так, наче я кусок лайна. А я в цей час перевела погляд на Даниїла, який в свою чергу так сильно нахмурився, що складка між бровами пролягла. Схоже поява Валентини і для нього стала сюрпризом.  

Я відчувала, як до горла піднімається гіркий ком. Звісно, Даниїл не міг забути свою колишню подружку всього за кілька днів, отже моя казка закінчилася одразу після того,  як почалася.