Читати книгу - "Останній пророк"

ҐЕДЕОН (Ґідеон) — з покоління Манассії, п’ятий з черги Суддя. Один з найбільших Суддів, знищив святиню Ваала, побив медіямітів. Був Суддею 40 літ.

НАЗОРЕЇ (євр. незір) — означає відділений, відсепарований (назар — відділяти); цебто особа, в особливий спосіб, призначена на службу Богові, святині й законові та відділена від всякої сервільної праці. Назорей не смів пити вина (й інших алкогольних напоїв), стригти волосся, доторкатися трупа. Коли б таке сталося, він мусів обстригти волосся, принести жертву і відновити обіт. Обіти були на певний час і на все життя. Досмертними назореями були: Самсон, Самуїл, Єремія, Іван Хреститель. Основою цього інституту назорейства є Четверта книга Мойсеева Числа, глава 6. Згідно з деякими поясненнями, з назореїв постали в прямій дорозі наслідування рехабіти, ессени, анахорети (герміти) і згодом інші монаші чини.

ГАСМОНЕЇ (Асмонеї) — визначний жидівський рід, що виводив свою лінію від Аарона. У середині II ст. перед Христом повстання проти Антіоха, сирійського володаря, підняв священик Маттей зі своїми синами: Йогананом, Симоном, Юдою, Елеазаром, Йонатаном. Маттей помер 167 р. перед Христом. Залишив провідником резистансу[57] сина Юду, основника Маккабеїв. Це слово Маккабі, як подає традиція, виводив Юда від початкових букв єврейського тексту (Вих. 15: 11) Мі Кгамока Баалім Єговаг? — що значить: «Хто яко Ти, між богами, Єгово?» Початкові букви цього слова казав Юда виписати на прапори, подібно як мали римляни своє S. Р. Q. R. = Senatus Populus Que Romanus. Боротьба тривала 26 літ з п’ятьма наступними королями Сирії. Повернено самостійність Юдеї, знищено близько двісті тисяч сирійського війська. З черги побив Юда Серона, єгипетського полководця. Його девіз: «Боротьба за наше життя й закон». У 63 р. перед Христом Юдею здобув Помпей, і з того часу датується фактична влада Рима над Юдеєю.

ХАБЕРИМ (євр. хебгер, хабгурах і подібне) — братство, товариство. Хабером ставав член фарисейської партії по складенні всіх приписаних обітів. Хабер у противенстві до амгааредз був повновартісним членом вибраного народу, праведним, досконалим. Завважити треба, що не кожний книжник, законоучитель був доконче хабер, як і не кожний хабер мусів бути вчений у Законі. Хаберим сепарувались від амгааредз до тієї міри, що складали приречення: не продавати останнім «ні плинної, ні твердої речі, не бути в них гостем, не звати їх в гостину» і таке інше.

АМГААРЕДЗ — ті, що управляли землю, найбідніший прошарок жидівського суспільства (аредз — земля).

ЗЕЛОТИ — релігійна і політична партія, мабуть, не дуже велика й значна, бо коментатори не приділюють їй багато місця. Постала вона, певно І ст. до Христа і мала за ціль, подібно до ессенів, моральне уздоровлення суспільства, звідки й назва зелос — ревний (у виконуванні закону). Згадує про них Йосиф Флавій. Одним із зелотів був апостол Симон (Мат 22: 15, Марк 12: 13, Лука 20: 23).

ЕССЕНИ — одна з трьох великих жидівських сект. Одні виводять значення цього слова від асейяг — лікувати, поскільки ессени уважали себе лікарями від душі й тіла. Інші біблеїсти виводять це слово від сирійського побожний. Секта постала після Вавилонської неволі та мала за ціль двигнути ізраельський нарід з морального й державного упадку. Вели контемплятивне життя, сполучене з фізичною працею. Творили своєрідний монаший орден, осуджували подружжя, практикували суворий аскетизм. Засуджували соціяльну нерівність. Другим авторитетом після Бога був Мойсей. Точно дотримувалися святкування суботи. Перед сходом сонця відбували молитви, молилися перед і після їжі. Не присягались, бо вважали, що мова може бути в них лишень правдива. Кандидат до їхнього чину обов’язаний був жити один рік поза їх суспільністю, але триматися їхніх приписів. Він одержував як символи сокиру, білий фартух і білу одіж. У наступному році міг брати частинно участь у їхніх церемоніях. Через два наступні роки, коли виявився достойний, приймали за повноправного члена. Він складав такий обіт: служити вірно Богові, ненавидіти обман і неправду, робити добро, нікого не кривдити, говорити правду, не красти, не грабувати, зберігати приписи і таємниці ордену. Деякі приписи: митися, коли доторкнувся чужинець або нижчий станом, та перед і після їжі; не плювати під час зборів, а коли було конечне, то не на праву сторону; безженність; чистота думки; погідний настрій; відсутність злоби і злости — все, що веде до святости. В такому стані правдивий ессен може творити чуда, воскрешати мертвих. Деякі екзеґети приводять такі місця зі Святого Письма, що мають відношення до ессенів (Мат 5: 34, 19, 12; 1 Кор. 7; Яків 5: 12; Діян. 4: 32–34). Кількісно числом це не була велика секта й ніколи не перевищувала 4 тисяч. Перестала існувати після знищення Єрусалима.

РАББАН (євр. раб, рав — учитель; раббі, равві — мій учителю) — найвищий титул в розумінні учителя. Титул раббана мали лиш небагато законоучителів. Це були ті, які славились великим знанням закона, і ті,