Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Клянусь, я твій, Поліна Ендрі 📚 - Українською

Читати книгу - "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"

227
0
03.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Клянусь, я твій" автора Поліна Ендрі. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 79
Перейти на сторінку:

Я входжу, зачиняю за собою двері та йду до неї.

Присідаю поруч безшумно, зігнувши одну ногу в коліні, трохи нахиляюся, спершись на неї долонями.

- І давно ти кинула танці? - мій голос тихий і примирливий, як завжди буває після наших сварок. - Мені чому не сказала?

- Ти б дуже пишався мною, якби я сказала, що посварилася з усіма? - кривить губи сестра, але все ж таки відповідає: - Тиждень тому, - буркає вона.

Я ненадовго затримую дихання, щоб потім протяжно видихнути.

- Давай так домовимось. Якщо тобі щось не подобається, ти кажеш мені одразу і ми вирішуємо це питання.

- Твої одноразові дівчата рахуються?

- Ні, - відповідаю я, по тону давши зрозуміти, що це заборонена тема.

Її очі, що задорісно спалахнули, тут же з незадоволеним цокотом закочуються.

- Якщо ти остаточно не передумала, то я зараз відвезу тебе на заняття. Заодно й поговорю з міс Бріджит, щоб позаймалася з тобою окремо.

— Але я більше не хочу ходити на танці! - у серцях вигукує дівчисько. Кинувши на мене швидкий погляд, вона різко мотає головою і заправляє волосся, що вибилося з коси, очевидно вже пошкодувавши про свій випад. Вона часто дихає, очі її спрямовані в підлогу:

- Я хочу проводити час із тобою.

Я дивлюсь на неї. І так хочеться багато їй пояснити зараз, але світ вимагає витримки і терпіння, тому я уважно розглядаю усипане непримітним ластовинням личко і тягнуся, проводячи по сонячним кучерям.

- Олівія, я маю працювати, щоб забезпечувати нам гарне життя, - я м'яко видихаю: - Ти ж знаєш, що я роблю...

- ...роблю це для тебе, - наші голоси зливаються в унісон. Я здивовано витягаю обличчя, а сестра з нудьгою закочує очі і відштовхує мою руку, ніби вже знала цю фразу наперед. - Так, звичайно.

Вона зітхає, відкладає убік подушку і піднімається, випроставшись на весь свій невеликий зріст переді мною.

- Знаєш, братику, раніше я почувала себе краще, хоч і всього цього у нас не було. Ми були по-справжньому щасливі, і Кімберлі любила тебе просто так, а не за гроші, як ці розмальовані ляльки.

Це ім'я вривається у легені на вдиху, заповзає під шкіру, пробігає вгору по кожному нерву і вдаряє в голову, викликаючи в думках картинки - багато картинок. Різні картинки з іншого життя.

- Ти вважаєш, що мене можна любити лише за гроші? - питаю я, затамувавши подих.

- Ні, - вона знімає з шиї прикрасу і віддає її мені. - Я вважаю, що ти справжнісінький дурень, який упустив своє справжнє кохання.

Олівія не чекає відповіді і не затримується, залишивши мене бездумно дивитись їй услід. І коли вона йде геть, її голос ще довго стоїть у моїх вухах.

1 2 3 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клянусь, я твій, Поліна Ендрі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Клянусь, я твій, Поліна Ендрі"