Читати книгу - "Наша пісня на руїнах світу, Тихий Лис"

На виході з літака дівчат уже чекала група молодиків у однакових костюмах. Виглядали стримано, але їх професійний погляд відразу дав зрозуміти, що вони не втратять пильності навіть на мить. Продюсер, знаючи, як шанувальники можуть розпалити пристрасті під час публічних появ, завжди організовував надійний супровід. Молодий симпатичний хлопчина з добродушною посмішкою і пильним поглядом професіонала вийшов на зустріч компанії, поклонився і представився.
- Вітаю вас. Я начальник групи охорони. Звіть мене Юджин. Сьогодні ми будемо пильнувати, щоб ніхто не зіпсував вам приємні враження від повернення до дому.
Есоль, яка не втрачала нагоди пофліртувати й пожвавити атмосферу, швидко відгукнулася. Ефектна блондинка, чия зовнішність приковувала увагу з першого погляду. Її світле волосся спадало м'якими хвилями, відбиваючи сонячне світло. На ній були стильні джинсові штани, що підкреслювали стрункі ноги, і короткий топ, який відкривав погляду витончену талію. Вона з блиском в очах простягнула руку для привітання:
- Ох, а ви точно начальник охорони? Не головна зірка модельного агентства? - сказала вона, трохи нахиляючи голову і дивлячись йому прямо у вічі. Підняла брову, наче перевіряючи, чи Юджин справді такий серйозний.
- Головні зірки сьогодні ви, ми ж ваші покірні слуги - так же невимушено відповів він їй на її посмішку.
- Есоль, досить липнути до хлопця. В нього важлива робота, а ти його відволікаєш - зробила Аєон зауваження рівним і трохи суворим тоном. В її голосі відчувалася турбота про подругу, змішана з потребою тримати дисципліну колективу.
Аєон підійшла на крок ближче до Есоль. Її вираз обличчя залишився серйозним, як і личить неофіційному лідеру, але посмішка її ледь помітно торкнулася куточків губ. Вона перехрестила руки на грудях, намагаючись поглядом донести до подруги думки, що та вже трохи перебільшує. Одяг підкреслював сильний і впевнений характер. Темна джинсова безрукавка із вишитою емблемою гурту на спині, високі боти на платформі, які робили її фігуру ще більше стрункою.
- Вітаю вас - підійшла до групи із дещо скутим виглядом, який абсолютно не пасував для її характеру, Со Мі. Після недавньої лекції від Аєон про важливість підтримання іміджу айдолів вона вирішила на якийсь час поводитися «правильно», щоб знову не нарватися на нотації.
Образ її, як завжди, викликав увагу: коротенький шкіряний топ і високі шорти виглядали ефектно, хоча й були занадто зухвалими для прохолодного осіннього дня. На руках чорні безпалі рукавички додавали ще більше бунтарського вигляду. Осінній вітер час від змушував її здригатися, але вона не подавала вигляду, що їй холодно.
- Фанати уже чекають у терміналі. Ми виставили огородження. Наші люди будуть слідкувати з всім - звітував Юджин для Аєон.
- Ми плануємо невеличку промову і кілька хвилин роздати автографи. Після - відразу в машину. Хочеться трішки відпочити після перельоту - говорила Аєон.
- Дідько, тут до біса холодно. Чому у мене завжди такі відкриті образи. Хочу, як Есоль, одягнути штани - бурмотіла Со Мі.
- Не виражайся, хочеш знову бути в тік-ток нарізках? - відчитала її Аєон.
- Всі і так знають, що я Bad Girl - зморщила носик Со Мі.
Вихід до терміналу знаменувався гучними вигуками радих фанів і спалахами фотокамер журналістів. Люди радісно зустрічали своїх кумирів, розмахуючи плакатами із їх зображеннями чи назвами гурту.
- Всім привіт! Ми дуже скучили, народ! - проговорила в мікрофон Аєон і давши паузу для оплесків продовжила - Ви собі не уявляєте, як ми раді всіх вас тут бачити!
- Ми довго подорожували, побували у багатьох країнах, але ми ніколи не забудемо, що свій шлях починали тут, разом з вами! - додала Есоль. Натовп шалено радів кожному їх слову.
- Тепер ми в дома! І, о боже, це так приємно отримати такий гарячий прийом на батьківщині! - долучилася до подруг Со Мі.
Натовп шаленів, вигукуючи SEA-Girls. Дівчата легкою ходою наблизилися до фанатів, даруючи їм автографи і селфі. Приємне тепло повернення до дому. Гаряча зустріч відданих шанувальників.
Метушня, шум, вигуки фанатів, які чекали автографів і фотографій зі своїми кумирами, повністю поглинули увагу людей. У цій галасливій атмосфері ніхто не помітив дивного молодика, що хворобливою ходою наближався до юрби. За гучними вигуками ніхто не почув зойк дівчини, яку схопив дивний хлопчина. Різкі, неприродні рухи його тіла змінилися на чіткі дії хижака, що впіймав свою здобич. Тендітна шия дівчини вмить забарвилася багряною рідиною, закривавлена дівчина впала на тверду керамічну підлогу. Кілька секунд тіло нерухомо лежало, закривавлюючи світлий кахель. Очі молодої красуні завмерли, наче скляні. Нападник той час стояв із задертою головою, ніби смакуючи запах крові і вже наступну мить різко схопив іншу жертву - молодого хлопця, що обернувся і хотів запитати щось у нього. Хлопець, намагаючись дати відсіч кривднику, відштовхнув його у сторону натовпу. Люди не розуміючи, що відбулося, спробували допомогти втримати рівновагу дивному молодику, який влетів у натовп. Закривавлене обличчя молодика повернулося до своїх помічників. Хлопці не розуміли, що за дивак так рано почав відмічати Хелловін. Не встигли вони зібратися з думками, як молодик напав на них, шматуючи плоть закривавленими зубами. Все більше людей уже звертали увагу на дивне шоу, що розгорталося за їх спинами. Тіло молодої дівчини, яке весь цей час лишалося по за увагою галасливих фанів, видавало поодинокі судорги. Потім, її голова стала різко смикатися у різні сторони. Невдовзі вона підійнялася на ноги, видаючи дивні булькотання. Лиш кілька секунд нерухомо постоявши, вона спіймала поглядом школярку, яка із жахом дивилася на все зі сторони. Дівчина, із прокушеною шиєю, миттю кинулася до неї, схопивши її за руку. Перелякана школярка намагалася вирватися, але їй не вдалося. Вже за секунду світло-кремова форма забруднилася багровими фарбами її крові.
За стіною з плакатів і прихильників, що шалено раділи отриманим підписам, ні дівчата, ні їх охорона не бачили того шаленства, що відбувалося позаду. Не помічали вони, як з кожною хвилиною, армія одержимих жагою крові монстрів, ставала більшою. Дівчата розійшлися в різні сторони, щоб приділити більше уваги своїм шанувальника. Со Мі старанно малювала сердечко після свого підпису, як в ту мить відчула болісне стискання руки. Охорона працювала блискавично і вже за секунду її звільнили від хватки невихованого фаната. Вона гнівно подивилася на нього і зустріла його пустий погляд. На якусь мить, цей недолугий косплей зомбі навіть налякав її, але потім вона лиш зморщила носик на нахабу, якого охорона відштовхувала від огорожі. Тієї ж миті з іншого кінця стіни фанів, почувся дивний крик, що не був схожий на радісні вигуки, які лунали тут до цього. Со Мі повернулася в ту сторону і побачила, як двоє охоронців намагалися вгамувати, ще одного косплеєра. Позаду охоронців стояла перелякана Аєон.
- Що сталося? - вигукнула Со Мі. Вона ще ніколи не бачила такого виразу на обличчі у подруги. В той момент, уже біля неї почувся крик, наповнений болю. Шию охоронця, який врятував її від того нахаби, шматувала дівчина із закривавленим обличчям. Со Мі перелякано поточилася назад, оглядаючи натовп. Веселі вигуки все частіше перебивалися криками жаху і болю. Плакатів стало все менше. Багрові фарби крові на обличчі були вже у більшої половини юрби.
- Забирайтеся звідси! - скомандував один із охоронців, що повернувся, спотвореним від люті обличчям, до неї. Со Мі завмерла, ніби вкопана. Не встигла вона оговтатися від крику, як зненацька з-за його спини вистрибнув якийсь хлопчина. Здавалося, він вилетів звідкись з-під землі, настільки несподівано це було. З криком він вчепився в шию охоронця, мов грізна акула, і почав трясти його з боку в бік. Кров бризнула фонтаном, забарвивши білу сорочку охоронця в багряний колір. Со Мі хотіла була побігти до подруг, але шлях уже був перегороджений одержимими, яких намагалися побороти нечисленні охоронці. За цією штовханиною, вона побачила подруг, обличчя яких переповнював жах. Юджин швидко тягнув їх за руку до дверей, що вели до літака.
Нажахану співачку вирвав з роздумів хлопчина, якого хтось наче силою штовхнув у її сторону. Одяг хлопця був заплямований кров'ю. Не розбираючись у ситуації Со Мі швидко, настільки це позволяли підбори, побігла в сторону, де майже не було людей. Високі каблуки клацали по мармуровій підлозі, відлунням в наповненому панікою просторі. Вона пробиралася крізь натовп збентежених пасажирів, які, мов стадо переляканих овець, бігали штовхаючи один одного.
Співачка бігла, не знаючи куди, просто вперед, до порятунку. Від різкого удару в спину врізалася в скляну вітрину з сувенірами. Скло лопнуло з оглушливим тріском, гострі осколки впилися в її шкіру. Біль пронизував тіло, але адреналін заглушав його. Со Мі не відчувала нічого, крім жаху і бажання втекти. Вона підвелася і побігла далі, не озираючись назад. Позаду чулися крики, стогони, гуркіт. Повернувши в один із коридорів, з рясними яскравими вивісками магазинчиків, дівчина раптово натрапила на живий бар'єр. Здоровань, повернутий широкою спиною до неї, стояв посеред проходу, видаючи із себе дивні, хрипкі звуки, що нагадували хрипіння пораненого звіра. Не очікуючи перешкоди, Со Мі врізалася в нього з усієї сили. Від удару вона відлетіла на кілька метрів і впала на холодну, блискучу підлогу. Перед очима тендітної дівчини закружляли різнокольорові плями. Піднявши голову, вона побачила, як постать повільно розверталася до неї. Чоловік був весь у крові, його пусті очі дивилися немов крізь неї. Кожен м'яз на його обличчі був напружений, залиті кров'ю вуста оголювали жовті зуби. Со Мі відчайдушно відштовхувалася від підлоги і почала відповзати назад, з переляку забувши піднятися на ноги. Чоловік повільно наближався, серед всієї метушні вона, здавалося, чула його кроки в себе в голові. Втративши надію на порятунок Со Мі лиш заплющила очі, затамувавши подих від жаху.