Читати книгу - "Космічного продовження не буде!, Інна Турянська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ви що? це космічні тюльпани! — стала на захист квітів флористка.
— Ще скажіть, що цей страх космічних грошей вартує!
— Ну, не дорожче ніж гілочка еустоми, — стенула плечима жінка, а Степан випочив очі, бо якраз еустоми йому і потрібні були.
— Боюся запитати, скільки ж вартують еустоми на восьме березня?
— Ого, — нарешті подав голос Артур. Здавалося цього чоловіка навпаки причарували ці космічні квіти. Для його космічної дружини саме воно! Навіть радів, що з гортензіями так склалося, бо ж інакше не купив би такої краси, — Це все, що є?
— А хіба тут мало?? — здивовано зиркнула на тюльпани флористка. В її руках було щонайменше штук п'ятдесят.
— То ви так і не казали скільки еустоми вартують? — знову нетерпляче запитав Степан.
— Гілочка сто п'ятдесят, — відповіли йому, — То що кому давати?
— Ти реально думаєш купити Вірі цей страх? — прошепотів Степан Артуру на вухо. Здається, товаришу дійсно не подобався такий темний колір квітів.
— Скажу лиш, що це страх як гарно, — вголос відповів Артур другові, — Я беру всі ці тюльпани.
— Чудовий вибір, знала, що ви оціните, — задоволено всміхнулася флористка, — Тут навіть нічого додавати не потрібно, квіти дуже самодостатні й на фоні них всі інші просто загубляться.
Було помітно, що жіночі очі горіли й вона дійсно говорила щиро. Лиш Степан кривив носом і теж щиро не розумів такої краси.
— Але тут п'ятдесят штук. Ну…парна кількість. За кордоном дарують, але в нас якось прийнято, що парну кількість несуть на похорон, — всміхнулася приязно жінка.
— Та хто такий страх на похорон принесе, — пирхнув Степан, — Такими квітами й живих можна передчасно в могилу загнати.
— Тоді одну залиште собі, – підморгнув флористці Артур, — А решту зав'яжіть мені.
— Дивися, щоб я про це Вірі не розказав, інакше похорон буде у тебе, — прошепотів Степан Артуру на вухо, від чого вони обоє розсміялися, — А то вона тобі зав'яже…дещо…
За кілька хвилин Артур тримав в руках букет космічних тюльпанів і всміхався так задоволено, що здавалося, його посмішка помітна навіть з космосу.
— А мені не космічні еустоми за космічною ціною, — всміхнувся флористці Степан.
— Скільки вам гілочок, чи може ще що додати?
— А що можна додати?
— Ну, наприклад, фрезію. Вона теж має такі тендітні квіточки й разом ці два види будуть гарно дивитися. Можете взяти таку лавандового кольору, щоб не зливалося. Ось погляньте як ніжно виходить, — скомпонувала продавчиня кілька гілочок еустом разом з гілочками світло фіолетових фрезій, демонструючи Степану.
“Ніжно” - саме це слово відгукнулося в серці чоловіка теплом. Ніжно це про його дружину….про Діну.
— Дійсно дуже гарно і так тендітно, — підтримав жінку Артур.
— Тоді давайте. Боюся запитати скільки ці фрезії вартують, — вишкірився Степан, все ще витріщаючись на букет товариша. Який жах!
— Ану, погляньте, достатньо чи ще додати? — покрутила квітами в руках продавчиня.
— А ви перше додайте скільки оте все вийшло, а я вам скажу…, — насправді Степан жартував щодо цього, бо жлобом він не був. Але ціна на квіти восьмого березня відверто лякала.
— Додайте, я доплачу, — всміхнувся Артур жінці.
За кілька хвилин вони вийшли з квіткового зі своїми букетами. Артур вже йшов обережно, боячись впасти удруге.
— Сідай, вередлива принцеса підвезе тебе у своїй кареті, — сказав Степан, — Тільки оцей страх, поклади десь на заднє сидіння, щоб він мені очі не муляв, – вказав на тюльпани Степан.
— Швидше не засліплював своєю красою, — всміхнувся Артур у відповідь.
— Ти Вірі обережно це даруй, а то ще народить з переляку, – не вгавався чоловік, — Та однаково тобі космічне продовження аж ніяк не світить, – всміхнувся Степан, коли Артур сів поруч.
— Якось потерплю, — всміхнувся товариш.
— Та звісно потерпиш, якщо дев'ять місяців тому терпіти не міг, то зараз мусиш.
— Ой, Степане, і це мені кажеш ти…в якого аж троє дітей? — відрізав Артур.
— Та в мене просто комплектами родяться, — реготнув чоловік, натякаючи на те, що в нього двійня, — Враховуючи Африку, Господи помилуй, їх взагалі може бути четверо.
Обоє від цього розреготалися. А Степан якраз припаркував машину біля помешкання Артура.
— Ну, гарного восьмого березня, друже. Бережи себе і особливо ногу…ну і враховуючи які квіти ти купив Вірі, просто бережися.
— Дякую, а тобі я бажаю космічного продовження, брате, — підморгнув Артур Степану.
###
Вітання)) Це книга є бонусною частиною до книги "Бути другом", але її можна читати як окреме оповідання. Якщо вам сподобобаються герої, то зможете прочитати про них у повній весії книги. Гарного настрої і гарної весни.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Космічного продовження не буде!, Інна Турянська», після закриття браузера.