Читати книгу - "Війна з Росією"

— Мем, мені не подобається те, що відбувається. Ця войовничість російського президента... його риторика... Ми вважаємо, що він захоче дестабілізувати ситуацію у країнах Балтії, щоб, наприклад, потім скористатися напруженням у Латвії та Естонії між місцевими жителями і етнічними росіянами, так званими негромадянами. Ми знаємо, що Росія тривалий час напружено працювала над розпалюванням такої ворожнечі, зокрема тому нещодавно там прокотилася хвиля страйків. І цілком можливо, що росіяни схочуть захопити країни Балтії, поки ми зосереджені на Україні.

— То що ж ви порадите, генерале? — наполягала президент.

— Потрібно скликати ваш Кабінет. Необхідно також запросити голову Об’єднаного комітету начальників штабів. Саме він має дати необхідні розпорядження, а не я. Також ми маємо звернутися до Пентагону, аби той підготував пропозицію щодо вжиття заходів для підвищення бойової готовності.

— Бойової готовності?.. Що ви маєте на увазі?

— Наприклад, комплектування бойових машин, які зараз розкидані по складах у країнах Балтії та у Польщі, — відповів Мак-Вайт. — Наразі вони законсервовані. У нас піде щонайменше два тижні на те, щоб привести їх у бойову готовність, зосередити в одному місці та підготувати екіпажі. Також необхідно підвищити бойову готовність 6-го флоту, 18-го повітряно-десантного корпусу, сил спеціальних операцій і Військово-повітряних сил США в Європі.

— Можна точніше? — президент перервала його: напевно, вона не знала цієї військової термінології.

— Я маю на увазі, що ці сили зараз перебувають в неповній своїй готовності. Персонал або у щорічних відпустках, або на курсах. Прилади і технічне обладнання демонтовані. Нам треба скоротити час підготовки — перевірити та активувати базову техніку за сорок вісім годин, а решту привести у повну бойову готовність за сім днів. Це означає, що на часі дати відповідний наказ. Таким чином ми отримаємо людей, устаткування і необхідні сили в потрібний час і в потрібному місці. Крім того, для росіян це стане серйозним сигналом.

— Згодна, — президент кивнула. — У тому є сенс.

— Це може стати початком чогось більшого. Росіяни, ймовірно, розіграють ядерну карту, тому ми повинні послати попереджувальний сигнал на патрульні катери «Трайдент» у Баренцевому морі. Але нам треба бути обачними і не дати Путіну жодного приводу стверджувати, що ми його спровокували.

— Хіба не занадто, генерале, — попередити «Трайденти», відкликати флот? І все це через ракетний обстріл на Сході України?

— Пані президенте, ми дуже уважно спостерігали за Путіним і його діями щодо України ще з часів російського вторгнення у 2014-му в Крим. І для нас все це не є несподіванкою. Але ми здивовані, що він так довго чекав, щоб зробити свій наступний хід. Наші прогнози...

Ведмідь побачив, як президент подивилася на свого радника з питань національної безпеки і той зробив глибокий вдих.

Він із генералом уже програвав ці сценарії. Вони обидва знали, чого хочуть росіяни і що у них на думці. Але вимовити таке вголос стало би згубною помилкою, бо його бос міг втратити довіру президента та залишитися без роботи. І Мак-Вайт не єдиний, хто шукав би нову роботу, — його власна кар’єра теж пішла б коту під хвіст.

Не роздумуючи, Ведмідь непомітно кивнув своєму босові, щоб підтримати, бо все це було набагато важливішим за роботу і кар’єру.

— Мій прогноз, пані президенте, такий: хід подій тепер прискорюватиметься. Нам треба бути попереду або ми гратимемо у квача. Діятимемо несподівано. Це я вам обіцяю. Але підірвати школу... Убити одного з наших солдатів та викрасти чотирьох інших... Не варто також забувати і про вбивство ще двох наших бійців та збитого пілота. Якщо це — тонка політика росіян, то у нас, я гадаю, обмаль часу. Так чи так, а єдиний спосіб, яким ми могли би змусити їх відступити, — це показати, що ми налаштовані на серйозні дії. А зараз все може сприйматися Кремлем як яскраве зелене світло для вторгнення в Україну. Саме так і думають росіяни.

— Згодна. Будь ласка, ви хочете щось додати?

Ведмідь вперше бачив неприхований тиск на президента. Він був вражений тим, як вона сприймає інформацію і як швидко приймає серйозні рішення.

— Так, мем, — сказав Мак-Вайт, — ми маємо спробувати залучити більше військ НАТО, щоб зосередити їх у країнах Балтії, тим самим давши Росії сигнал зупинитися. Нам також необхідно забезпечити в Альянсі мобілізаційний резерв. Я поговорю з нашим послом НАТО у Брюсселі, але рекомендую вам подзвонити Генеральному секретарю. Щоб заручитися підтримкою Північноатлантичної ради, Державний департамент повинен виступити на дипломатичному фронті. Продемонстровані нами рішучість і єдність зараз можуть запобігти людським втратам у майбутньому.

07:00, субота, 14 травня 2017 року Резиденція заступника Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі,

«Ла Бель-Альянс», Ербгсейль

Генерал Девід Мак-Кінлі щойно повернувся зі своїм спрингер-спанієлем з прогулянки навколо великого саду резиденції і, досі вдягнений у халат, поставив на кухонний стіл дві чашки чаю, які збирався віднести нагору, в спальню, де ще й досі спала його дружина. Пролунав телефонний дзвінок. Генерал підняв слухавку.

— Так, Джеймі, — пробуркотів, побачивши, що дзвінок був із головного офіцерського штабу — від капітана групи Джеймі Свінтона.

— Доброго ранку, сер, — швидко промовив Свінтон. — Вибачте, що турбую вас, але ми отримали повідомлення про те, що росіяни порушили режим припинення вогню в Україні. Здається, рано-вранці вони почали наступ із застосуванням повітряно-десантних військ і зараз атакують у напрямку Криму. Але дотепер напевне не відомо, яка там ситуація. О восьмій тридцять відбудеться нарада щодо тих подій; також у зв’язку з цим на другу годину скликали Північноатлантичну раду в Брюсселі. Я доручив сержанту Джеймсу забрати вас о восьмій ранку.

— Дякую, Джеймі, я все зрозумів. До зустрічі в офісі, — сказав Мак-Кінлі та поклав слухавку. Він увімкнув телевізор і взяв свій чай. Був шокований, коли, натрапивши на канал BBC, побачив гладкі силуети введених у експлуатацію 2016 року низьких російських танків Т-14 «Армата», які безперешкодно мчали палаючим українським селом зі своїми гладкоствольними 125-міліметровими гарматами. Як і попередив Джеймі, все було інакше, ніж раніше. Це вже не росіяни вдавали українців і створювали Україні проблеми, а елітні російські війська перетинали її кордони та просувалися до Криму.

П’ючи чай і не відриваючи погляд від телевізора, він поставив чашку дружини на стіл. Мак-Кінлі був вражений, просто загіпнотизований тим, що бачив, — жахливою картиною