Читати книгу - "Тато для двійняток, Галлея Сандер-Лін"

Але життєві труднощі ніщо у порівнянні з людською підлістю. Одного разу Віолі прямо перед турніром зіпсували сукню, поки вони з Яром ходили на реєстрацію, просто-напросто порізали ножицями, і це була катастрофа! У інших дівчат були запасні наряди, а у неї ні, і про це знали всі. Довелося виступати в чорній тренувальній сукенці (благо турнір був по латині, а з латиною викрутитися легше), яку вона завжди носила з собою для розігріву. Аби якось надати їй ошатний вигляд, Віолетта позрізала вцілілі прикраси із зіпсованого костюма і швидко пришили їх ниткою. Не фонтан, звичайно, але хоч щось.

Ярослав тим часом намагався знайти винного і навіть ледь не побився з декількома партнерами, але винуватців знайти не вдалося. Були, звичайно, підозри, що капость зробив Тимур, але без доказів вони втратили свою цінність. У той день Гаджиєв перед самим виходом на паркет не забув окинути зліплене на швидку руку скромне вбрання Віоли багатозначним поглядом. Але головне, що вона викрутилася з положення і посіла друге місце, поступившись перемогою їх з Оленою парі.

Однак дитинство скінчилося, і зараз всі ці балачки про минуле з уст дорослого чоловіка звучали якось... Втім, на дитинстві він зупинився лише мигцем, бо перевів розмову далеко не в дитяче русло.

– Ой, чи я повинен сказати замість «дівчинка» – «матуся»? – додав Тимур з незрозумілою гіркотою. – Наскільки я дізнався, навіть «мати-героїня»?! Відразу двоє спиногризів – це непоганий улов. Браво Ланіну, подвійне потрапляння до цілі!

Віола розгубилася, не знала, що на це відповісти, і раптом відчула спиною чиюсь присутність. Поруч виникла висока фігура чоловіка, який обійняв дружину і притягнув її до свого боку.

– Так, я дуже влучний «стрілець», – парирував Яа, який підійшов дуже і дуже вчасно. – І це ще не межа, ми тут думаємо про третього. Давно пора подарувати нашим дітлахам братика або сестричку. Правда ж, Віоло?

Віолетта подумки аплодувала перевазі в голосі чоловіка, хоча це був чистої води фарс. Давно ці двоє чоловіків не сходилися на одному паркеті. Хоча їм досить просто перебувати в одному приміщенні, щоб іскри летіли на всі боки. Зараз їх схрещені погляди випалювали простір. Але Віола зрозуміла головне: Тимур думає, що двійнята у неї від Ярослава. Тому Гад ні в якому разі не повинен побачити дітей, не повинен дізнатися, що вони його!

– Звичайно, Яре, – кивнула Віолетта, намагаючись не показати, наскільки налякана. – А можна не обмежуватися кимось одним: подарувати і братика, і сестричку, – додала вона під спалахнувшим поглядом Гада. – Нам, «матерям-героїням», все по плечу!

Присутність Ярика дозволила не впасти без сил прямо там, в коридорі, і навіть допомогла знайти в собі мужність парирувати у словесній битві. Рука чоловіка, обхопивши стан Віоли, виявилася надійною опорою, давала можливість відчувати чоловіка, перебувати з ним на одній хвилі. Ланін був напружений до межі і притиснув дружину до себе ще ближче.

– Думаю, нам вже час повертатися, а то на прогін не встигнемо, – промовив він і повів благовірну в бік спортивного залу.

Кроків за спиною не було, але потилицю поколювало від пронизливого погляду Тимура. Втім, все одно він зараз теж повернеться до залу, репетиція ось-ось почнеться.

– Ти дуже вчасно, – прошепотіла Віола чоловікові.

– Коли побачив, що Гаджиєв вийшов за тобою, вирішив піти слідом... – так само тихо відповів він. – Про всяк випадок. А тепер я і зовсім з тебе очей не спущу!

– Оу, чи не збираєшся ти стати домашнім тираном і, скажімо, прив'язати мене до ліжка, щоб вже точно не втекла? – пожартувала Віолета, однак миттю пошкодувала про ці легковажні слова, тому що Ярослав раптом подивився так, немов саме таким чином вчинити і збирався.

Віола злегка зіщулилася, не любила, коли проступала ця його сторона, не любила жорсткості, що з'являлася у погляді, коли він ревнував. Ланін намагався не показувати їй такого себе, тому вона майже забула, що у Ярослава при необхідності відростають такі кігті, що позаздрить будь-який хижак. Чесно кажучи, Віола не очікувала, що Гад вирішить її підстерегти, і не на жарт розхвилювалася, боялася, як би ці двоє знову не побилися.

Після минулого разу вона взяла з партнера обіцянку, що вони з Тимуром будуть з'ясовувати стосунки тільки на паркеті за допомогою танцю і більше не стануть вдаватися до рукопашної. Однак Ярик зробив застереження, що це «перемир'я» лише доти, доки Гаджиєв не перейде межу, за якою Яр вже нічого не гарантує. І Гад, ніби спеціально, раз по раз норовив заступити за цю невидиму межу та влучно стріляв словами, немов напрошуючись на мордобій.

– Звичайно ж я ні до чого тебе прив'язувати не збираюся, – чоловік, здається, відчув її стан і зменшив оберти, його погляд пом'якшав. – Просто зроблю так, що ти і сама без мене і від мене нікуди йти не захочеш, – і всміхнувся. По-хлоп'ячому так, ніби й не дивився зовсім недавно майже звіром.

Вони увійшли у зал, де ведучі майбутнього вечора якраз зайняли свої місця і перевіряли роботу мікрофонів. Олена, яка стояла неподалік і напружено поглядала в бік входу, рушила назустріч: здається, планувала привітатися. Її блискучі чорні локони після танцю були в невеликому безладі, але виглядала вона все одно чудово. Точену фігурку нітрохи не зіпсували пологи, та й узагалі Дорохова була схиблена на здоровому способі життя і правильному харчуванні.

– Чи не знаєте, де там МІЙ затримався? – запитала вона після короткого привітання.