Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Оновлені почуття, Ірина Айві 📚 - Українською

Читати книгу - "Оновлені почуття, Ірина Айві"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Оновлені почуття" автора Ірина Айві. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 53
Перейти на сторінку:

Господи, що цю жінку привело до думки, що ми з її сином закохані один в одного? 

-- Я не проти, але мої батьки ... Я вже казала, що вони живуть закордоном ... 

--  Я все розумію, мила. Ти ще не сповістила їм, що виходиш заміж. 

Та мої батьки упевнені в тому, що у мене навіть хлопця немає. 

-- Ні, я розповіла батькам про Дана. Просто я б хотіла, щоб в особливий для мене день мама й тато були поряд. 

Наталя Лаврівна дивним чином змінила риторику й своє ставлення до мене в цілому. Цікаво, як  їй вдалося полюбити мене за одну ніч? 

-- Ти права, мамо. Не варто затягувати з весіллям. Ми з Піоною готові йти під вінець хоч зараз, -- з посмішкою закоханого дурника наспівував Дан. 

Зовсім з глузду з'їхав. Що він верзе?

Скупо посміхнувшись, я підморгнула Данові. Сподіваюся він зрозумів, що я хочу поговорити з ним. 

-- Кхм, ... ми все обговоримо за вечерею, а зараз мусимо йти. Я обіцяв показати Піоні місто, а ви насолоджуйтеся чаєм. 

Дан підвівся й подав мені руку. Під виглядом щасливих закоханих ми поплелися до спальні. 

-- Чому ти підіграв своїй мамі? Ти мав робити все для того, щоб тема весілля не стояла так гостро. І, що я чую! Ти кажеш, що ми маємо одружитися як найшвидше. Поясни, будь ласка?

Щойно ми зайшли до кімнати й зачинили двері я накинулася на Дана з купою запитань. Що він знову вигадав?

-- Мені потрібен один лише місяць. І якщо для цього потрібно буде купити обручки й замовити ресторан, ми це зробимо. 

-- Але це підло. Ти не можеш так грубо обманювати своїх батьків. Дане, ти хоч задумався на мить, що буде після того, як наш обман розкриється?

-- Він ніколи не розкриється, бо ні ти, ні я нічого нікому не скажемо. Коли настане потрібний момент просто розірвемо стосунки.

-- І ти ще мене називаєш брехункою. Те, що ти замислив -- підло. 

-- Прошу не роби нічого такого, чого б я не схвалив. Не хочу погрожувати власній нареченій, але…

-- Ха, ... --  пирхнула у відповідь.

-- Я теж дуже люблю тебе, Піоно, а тепер одягайся, поїдемо тебе розважати. Куди хочеш? Я пропоную спершу на пляж, а потім у нічний клуб. Це ж твої улюблені місця відпочинку. Чи роботи? 

-- Котися до біса. Я йду одягатися. І ще раз спробую зв'язатися з Поліною. Її мовчання лякає мене. 

-- Якщо хочеш, можемо заїхати до поліції. Розповімо, що трапилося, дамо координати ...

-- Ні, до поліції не можна, -- злякано закричала я.

-- Я так і думав! 

Дан знову вирішив, що я брешу йому. 

 

***

-- Владиславе Юрійовичу! Я примчав одразу після вашого дзвінка, зрозумівши, що справа термінова та конфіденційна.   

-- Присідай, Сергію! У мене для тебе є важливе завдання, ... і як завжди конфіденційне. 

-- Розповідайте!

-- Дан вирішив одружитися. Я б звісно зрадів такому повороту, але він збирається одружитися з підстилкою Захара. 

-- Захара?

-- Безбашений тип з Одеси. Раніше ми вже мали з ним одну справу. 

-- Все, ... згадав. І дівчину теж. Красива така, наче пава.

-- Пава, кажеш. Цю паву не одноразово підкладали під потрібних людей. Курва вона, а не пава. Кажуть вправна дівчина. Завжди залишає по собі приємні враження. Та це зараз не головне, перейдімо до суті питання. Ця дівка не може занапастити життя мого єдиного сина. Я хочу ...

 

***

-- Ти голодна? -- запитав Дан, коли ми у двох прогулювалися набережною Дніпра. 

-- Зовсім трохи, -- відповідаю чесно. 

-- Зробимо кілька спільних світлин й підемо до ресторану.

-- Як хочеш, -- байдуже знизую плечима.

Я втомилася плентатися слідом за Даном. Екскурсія містом втомила мене. Ноги гуділи й голова розкололася від болю. Ще й з Поліною зв'язку немає. І це мене найбільше хвилює.

-- Стань ближче до мене. Обійми за шию і погляд, ... вдай, що закохана в мене по вуха. 

-- Знаючи тебе особисто, думаю з цією задачею не впоралася б навіть сама професійна акторка. 

-- А ти впораєшся, бо давно перевершила їх усіх. 

Роблю, як він каже. Обіймаю за шию й тулюся щокою до його щоки. Від Дана пахне свіжістю. Запах настільки п'янкий, що хочеться вдихати його раз за разом. 

-- Чого заціпеніла? Посміхайся! Ой! Чекай мені телефонують. 

-- То відповідай!  -- відсторонююся.

-- Тато! ... Алло, тату! Щось трапилося? ... Угу, зрозумів, ... буду. Ммм, ... зі мною Піона. Зараз щось вигадаю. 

Дан розмовляє з татом. Схоже щось важливе трапилося. 

-- Все добре? -- питаю Дана, коли він завершив розмову.

-- Мені потрібно їхати в один із наших готелів, а ти можеш прогулятися торговим центром. Додому не їдь, бо там мама замучить тебе запитаннями на які ти не матимеш відповідей. Якщо мені доведеться затриматися, то я попрошу батька або Сергія, щоб відвезли тебе додому. 

-- Я можу на таксі. Не потрібно нікого турбувати.

-- Не переч майбутньому чоловікові. Буде по моєму!

-- Ти нестерпний, і я ніколи не вийду за тебе заміж. 

 

 

 

 

 

1 ... 19 20 21 ... 53
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Оновлені почуття, Ірина Айві», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Оновлені почуття, Ірина Айві"