Читати книгу - "Мережевий ефект"

Система безпеки зловмисників, ймовірно, деякого роду пілот-бот, змінила ключ безпеки для ворожих дронів. І вона, мабуть, веде корабель крізь червоточину. Транспорт просто не може цього зробити на автопілоті, принаймні за даними World Hoppers та всіх інших шоу про кораблі, які я дивився. Які АРТ хотів подивитися.

Я позначив зловмисника як targetControlSystem.

Я сподівався, що вона була достатньо розумною, щоб відчувати біль, коли я вбивав її підопічних.

До цього моменту мені довелося багато попрацювати. І аналіз зображень пари тіл (ціль 1 та ціль 3) в кімнаті зустрічей екіпажу АРТа займав надто багато місця для обробки.

У мене були ще кілька розвідувальних безпілотників у коридорах поблизу контрольної зони, і я наказав їм розпочати картографування будь-якого руху та аномальної активності та накладати на мою копію схеми АРТа. Мені доведеться знайти спосіб заздалегідь виявляти ворожих дронів.

Безпілотник (позначений як скаут 2), припаркований на стелі фойє за зоною зустрічі екіпажу, активізував свою діяльність. Все більше цілей сходилися у фойє і намагалися відкрити люк, але, очевидно, ціль 3 використала ручне управління аварійною системою, щоб закрити його зсередини. Нові мішені — назвемо їх чотири, п’ять і шість — пробували щось зробити через стрічку управління, але, здається, усі не знали, як відкрити люк. І що б не відбувалося з їх дивною стрічкою та targetControlSystem, вони, здається, не мали доступу до систем АРТа.

АРТ був мертвий.

Я хотів зупинитися і спертися головою об перегородку, але не було часу.

Позаду мене мої безпілотники побачили, як Елетра підхопила Амену за талію, допомагаючи їй іти. Рас також кульгав, намагаючись стежити за нами і водночас за мною. Усі троє або тремтіли, або пітніли, мабуть, від шоку.

Правильно. Люди. Люди з потребами. Неповнолітня людина Менси та двоє нових людей, які, очевидно, постраждали.

Murderbot, тобі потрібно зібратися.

"Чи знаєте ви, скільки цілей на борту?" — запитав я.

"Цілей?" — перепитав Рас.

"Це означає живих людей", — сказала Амена, стискаючи зуби, навантажуючи свою пошкоджену ногу.

"Я бачила п'ять, але не знаю, чи це всі", — сказала Елетра.

— Щонайменше п’ять, — погодився Рас. "У них було багато ботів та безпілотників, якихось чудернацьких. Ми повинні спробувати потрапити до інженерного модуля. Скажіть своєму SecUnit…"

— Я не казала, що він мене слухає, — розгублено сказала Амена.

Я вже визначив шість загальних цілей(рахуючи безладно мертвих), три ще були активні, тому людська інформація була неточною. (Не дивно.) Я розташував розвідників-безпілотників перед нами у формі хмарки і послав їх уперед з налаштованими функціями сканування до кінця коридору.

Скаут 2 показав мені, що цілі 4, 5 та 6 перестали безрезультатно тикати по клавішах. Вони поспішно коригували свої захисні костюми, розсувні пластини переналаштовували шоломи на всю голову. Це була проблема. Сім безпілотників, щоб вбити дві цілі, були надмірним числом (одна ціль уже була поранена. Скажімо, сім, щоб убити півтори цілі.), Особливо коли мій запас дронів був обмежений. Я не мав реальної інформації про те, наскільки їх костюми і шоломи відбивали безпілотники, і спроба дізнатися могла означати втрату ще одного загону.

Мені потрібні були безпілотники як системи раннього попередження про ворожих дронів, які з targetControlSystem були набагато більшою загрозою, ніж хлипкі цілі. Плюс три моїх безпілотники, що розвідували в головному відділі біля контрольної зони АРТа, зникли за останні дев’яносто сім секунд, що означало, що вони зіткнулися з замаскованими ворожими дронами. По решті корабля я теж втрачав очі, і це насправді не було хорошою ситуацією. В принципі, це було погано. Навіть мій модуль оцінки ризику так вважав, хоч я знав, чого варта його думка.

Ми підійшли до люка у потрібну секцію, і тоді я відійшов убік, щоб пропустити людей та натиснув на ручне блокування. Люк закрився, і я потягнув панель, а потім використав енергетичну зброю у правій руці, щоб розплавити пару ключових компонентів.

Позаду мене відбувалося таке:

"Навіщо він це робить?" — запитав Рас у Амени.

Вона тупо подивилася на нього, а потім запитала: "SecUnit, навіщо ти це робиш?"

Перевірка схеми АРТа дозволила мені вибрати ще пару точок доступу. Я міг закрити жилу частину — що містила кімнати, медвідсік, камбуз, аудиторії та зали для екіпажу — від решти корабля, запечатавши ще два люки. Це був не найкращий вибір, але спроба перейти до інженерного чи лабораторного модуля наразі була ризикованою, а люди потребуватимуть запасів їжі. Я зробив ставку на те, що ворожі дрони не можуть відкривати люки. Цілі могли б, але я матиму попередження і час, щоб потрапити до люків першим. (Хоча цілі могли потрапити до нас через зовнішній люк, але вони повинні будуть надіти костюми EVAC і вибратися назовні, поки ми були в червоточині, а з того, що я бачив у розважальних засобах ЗМІ, це було поганою ідеєю.) "Я намагаюся створити безпечну зону".

Амена повернулася до Раса і повторила: "Він намагається створити безпечну зону".

Коли він перевів погляд від неї до мене і знову назад, я вже пройшов повз них і пішов далі по коридору. Тоді три безпілотники у моєму розвідувальному формуванні моргнули, зникнувши з існування на перехресті коридору попереду. Я стрибнув вперед, викотився на перехрестя і вистрелив у два ворожих дрони, які там чекали, з моєї енергетичної зброї. Один упав на палубу, другий закрутився у повітрі. Я став на ноги і добив його об перегородку.

Мій скаут 2 у фойє контрольної зони записав, що цілі знову б’ють по герметичному люку. Вони думали, що ми — чи хтось — всередині? Вони не користувалися перекладачами, розмовляючи один з одним, і я не міг зрозуміти, про що вони говорять.

Я наказав своїй хмарі безпілотників продовжувати політ коридором у напрямку до медвідсіку, щоб переконатися, що шлях вільний. Я сказав людям: "Поспішайте". Ніхто з них більше не сперечався, і всі швидко пішли за мною.

Вниз двома коридорами, потім поворот, і ми були на місці. MedSystem була тихою та вимкненою, хірургічна система складена на стелі, жодних слідів медичних безпілотників. Було дивно (не погано, просто дивно) побачити це місце знову. Тут АРТ вніс зміни до моєї конфігурації, щоб допомогти мені замаскуватися під людину, і врятував мого клієнта Тапан.

Угу, емоції.

Я оглянув простір, включаючии туалет та душову кабіну,