Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Стосунки на годину і більше, Емілія Дзвінко 📚 - Українською

Читати книгу - "Стосунки на годину і більше, Емілія Дзвінко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Стосунки на годину і більше" автора Емілія Дзвінко. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 86
Перейти на сторінку:

Благодійний вечір проходить в холлі готелю неподалік філармонії. Ми йдемо туди пішки. Одразу біля дверей до нас підходить високий симпатичний брюнет у чорному смокінгу та з таким же пишним білим букетом білих троянд, який був і в Кирила. Не важко здогадатися, що то по Вікторію. Чоловік обіймає дівчину та вручає її квіти. Вікторія так нахвалює той букет, ніби то не в неї вже є один такий самий від Кирила. Ми всі деякий час мовчечки спостерігаємо за парою. Я помічаю, що разом вони виглядають гармонійно, але я б не сказала, що як закохані. Між ними не відчувається ніякого зв’язку, навпаки, відчуття ніби кожен з них сам по собі, та Вікторія вперто намагається показати картинку щасливих стосунків. Розумію, що Кирило робить так само, але прикидається набагато гірше ніж дівчина. Ми скоріше виглядаємо як брат і сестра, ніж як пара. Він постійно дивиться на Вікторію і забуває про мене, а коли згадує, то поводить себе неприродно. 

Чоловік Вікторії вітається з Борисом дружніми обіймами. Відчувається, що вони давно знають одне одного і мають про що поговорити. Коли приходить черга до Кирила, то обійми стають стриманішими, але обидва намагаються вдавати ніби між ними все добре.

—  Познайомиш зі своєю красунею чи боїшся, щоб я не вкрав? —  двозначно запитує чоловік киваючи в мою сторону. 

Кирилу не подобаються його слова, бо всі прекрасно розуміють підтекст, але він не реагує на провокацію, присуває мене ближче до себе, обіймає за талію та знайомить. 

—  Це Лео, моя дівчина, а це Артем мій … — зробивши невелику паузу Кирило таки видавив з себе.  —  давній «друг». 

— Дуже приємно Лео, —  усміхається Артем і проходиться по мені зухвалим поглядом. 

Може я не дуже розбираюся в одружених чоловіках, але впевнена, що так як він глянув на мене, точно не дивляться на чужих дівчат. Артем мені не сподобався і цим все сказано. 

Ми з Кирилом затримуємося на вечорі ще на пів години максимум. Він робить благодійну пожертву для купівлі обладнання в новозбудовану лікарню, вітається з декількома знайомими і на цьому наш вечір закінчується. Прощаємося з усіма посилаючись на термінові справи і виходимо з готелю.

—   Я відвезу тебе до дому,  —  не питає мене, а стверджує Кирило і крокує в бік своєї автівки. Я йду за ним. Не заперечую, бо сильно втомилася за сьогодні. Все, що мені зараз хочеться —  це зустрітися віч на віч зі своєю подушкою і солодко заснути.

—   Це був жахливий вечір і ти зовсім не вмієш прикидатися хлопцем у якого стосунки, —  намагаюся завести розмову з Кирилом. —  Ніхто не повірив, що ми пара, бо все між нам виглядало штучно. 

—   Мене не цікавить твоя думка. Але ти ж всеодно не замовкнеш! —  дратується Кирило.

— Ні, не замовкну, бо хто як не я скаже тобі правду.

— Борис ще скаже і його правду я б охочіше послухав, — каже Кирило.

— О, Борис класний! Він мені сподобався. Дивуюся як він тебе витримує такого похмурого і постійно всім незадоволеного.

Кирило сідає в автівку і навіть не думає відкривати для мене дверцята. Але мені не вперше. Сама все зроблю.

— У Бориса є дівчина, тож тобі точно нічого не світить з ним, — каже Кирило виїжджаючи з парковки.

— Звісно, що є дівчина. Я ж кажу, що він класний, — відповідаю йому, той ніяк не коментує мої слова, лише мовчки дивиться на дорогу, тому я продовжую. — Ти також сьогодні міг показати своїй колишній, який ти класний. Але не зробив цього. Зате показав, що вона тобі ще й досі не байдужа. Я тільки одного не можу зрозуміти, для чого було пертися мені з тобою в ролі фіктивної дівчини? Ти ж всеодно все зіпсував. 

Кирило різко гальмує і обертається до мене. Він шалено злий, тож я замовкаю, щоб не провокувати його ще більше.

— Слухай, якщо ти хочеш, щоб я визнав, що був не правий, то насолоджуйся миттю — я був НЕ ПРАВИЙ,  —  особливо виділяє Кирило останнє слово. — Ідея зі стосунками була дурною. Ти це хотіла почути? 

— Не зовсім ... Але ти хоча б, визнав свої помилки, а це вже малюсінький плюсик до твого противного характеру, — відверто кажу Кирилу. — Довези мене до дому і я сподіваюся, що на цьому наша співпраця закінчена. 

1 ... 19 20 21 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стосунки на годину і більше, Емілія Дзвінко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Стосунки на годину і більше, Емілія Дзвінко"