Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— А він зухвалий, — Джаззі кивнула в бік Давида, звертаючись до Максима. — Äфродіта, яка судила мене, після покарання залишила коментар у моїй справі. Я не маю права приховувати, що була засуджена. Той випадок повинен служити мені уроком, а моїм слухачам і шанувальникам — нагадуванням і попередженням. Я більше нікого не закликаю ні до чого, — посміхнулася Джаззі. — Я просто чекаю не дочекаюся, коли Голка злетить до дідька, — додала вона і пішла за лаштунки.
— Злетить? — Давид витріщився на Макса. — Що вона мала на увазі?
— Не звертай уваги, друже. Вона не в гуморі.
На üмперському гербі зображували Великого Вождя, який сидить на гігантському ведмеді. У правій руці правитель тримав найпотужнішу вітчизняну ракету, а в лівій — Голку. На голові в üмператора бовваніла корона, з якої по колу вгору стирчали всі можливі види ракет, сконструйованих в Üмперії. Голку стерегли вдень і вночі кілька елітних загонів зелених чоловічків. Навколо неї встановили стільки камер і літала така кількість дронів, що будь-який підозрілий рух призводив до негайної ліквідації. Тому Давид швидко відкинув думку про знищення телевежі як абсурдну.
У барі тільки й говорили про «Прямий сеанс», а також про майбутні нові заборони. Після ефіру з Великим Вождем, поки üмперці були під приємним враженням і рівень його безкомпромісної підтримки підскочив з 80 % до 99 %, партія üРодіна ввела поправки до Кодексу Üмперії. Влада збиралася повідомити про них популяції на наступний день. Але у сердечників були свої джерела.
— Цілий пакет заборон, — на сцені з’явився щуплий високий парубок в окулярах. — Не можна вмирати без дозволу дільничного. Працездатні родичі öсобини, яка померла без дозволу, будуть зобов’язані перерахувати місячний заробіток на рахунок Міністерства охорони здоров’я Üмперії. Неповнолітні члени сім’ї за запитом місцевих органів управління повинні будуть займатися суспільно-корисною працею — кожен по 24 години три дні поспіль.
Публіка в барі гула від обурення.
— Добре, що покійному нічого не забороняється, — хтось крикнув з натовпу. Публікою пробігла хвиля сміху.
— Друзі… — молодий чоловік тяжко зітхнув і прочитав наступне. — Покійним забороняється реінкарнувати без згоди влади.
Публіка вибухнула. Минуло хвилин сім, перш ніж доповідач зміг продовжити.
— Від завтра також забороняється здійснювати групову пробіжку. Увага, групою вважатимуть «дві або більше öсобин». Такий біг можуть сприйняти за «повстання, бунт». Затриманих судитиме машина правосуддя. Ще одна категорична заборона — фотографувати, знімати на відео або будь-яким іншим способом документувати майно політиків і поширювати ці матеріали. Навіть якщо ви просто покажете щось своєму другові або члену сім’ї і про це стане відомо — вас покарають. Яким чином — не вказано.
Давид попросив бармена налити горілки. Слухати на тверезу голову було нестерпно.
— Серед нас є телевізійники. Від завтра забороняється виробляти й відтворювати будь-який телепродукт, чи то кінофільм, чи то шоу, про подорожі в часі. «Зображення подорожей у часі веде до легковажної інтерпретації серйозних üсторичних подій і викривлення офіційної üсторичної лінії», що б це не значило… — знизав плечима молодий чоловік. — Наступна заборона мене особисто дуже сильно засмутила. Протягом наступного місяця öсобини зобов’язані позбутися всіх видів інтелектуальних ігор. Шашки, шахи, гру в слова, наукові вікторини, навіть «Монополію» і т. д. слід знищити «заради порятунку üПопуляції». Згідно з новими дослідженнями, «надмірна інтелектуальність призводить до хронічних депресій і суїцидальних нахилів». Влада назвала інтелект «руйнівною, побічною функцією головного мозку öсобини», — доповідач сумно подивився на аудиторію. — І наостанок ще одне… Одиноким öсобинам заборонено стрибати з парашутом щонеділі та кожної другої суботи місяця.
Макс зійшов на сцену.
— Подякуймо Сергію! Хто ще не знайомий з ним, у вас є можливість познайомитися. Він нечастий відвідувач «Цвіркуна». Сергій працює у Відділі Обліку Заборон. Туди надходять всі ідеї щодо майбутніх обмежень. Він може розповісти вам багато цікавого, — Максим провів доповідача зі сцени. — А зараз мені б хотілося запросити сюди людину з неймовірно сильною «руйнівною, побічною функцією головного мозку».
— Та облиш ти… — почувся голос з натовпу.
— Не скромничай, Патріку, — Макс вказав на людину в натовпі. — Він володіє не тільки великим і живим серцем, але й колосальним інтелектом. Всім нам буде надзвичайно корисно послухати його. Пані та панове, привітайте отця Патріка. На сцену піднявся чоловік середніх років, з густою шевелюрою чорного волосся, товстими бровами й приємною усмішкою. Праву щоку священника зім’яв глибокий шрам.
На лівій не було ні зморшки.
— Мені часто ставлять подібні питання, — почав отець Патрік. — Нами керують божевільні? Влада їм запаморочила голови настільки, що вони збожеволіли? Інакше як пояснити все, що відбувається? Так, якоюсь мірою вони всі глибоко і безнадійно хворі. Але в їхніх діях, в їхніх прийомах набагато більше логіки, послідовності та структури, ніж ми, піддослідні, можемо припустити. Точніше, ми думаємо, що світ занурився в хаос. Однак влада створює цей хаос, підтримує його та управляє ним, — чоловік прокашлявся, ковтнув води з пляшки й продовжив: — У 1967 році в Сполучених Штатах Америки, зараз ця територія входить до складу Unación, психолог Мартін Селіґман проводив експерименти над собаками, щоб зрозуміти, як лікувати депресію. Лунав сигнал, після чого тварини отримували легкий удар струмом. Щоб вони не втекли, собак фіксували спеціальною упряжжю. І все ж спочатку вони намагалися звільнитися. Після того як звірі зробили певну кількість безуспішних спроб уникнути ураження електричним струмом, їх поміщали у вольєр, з якого можна було легко втекти. Знову лунав сигнал. Тварини розуміли, що за ним піде удар струмом. Тільки тепер вони навіть не намагалися врятуватися. Собаки скиглили в очікуванні покарання і — не рухалися з місця. Коли в ті ж умови помістили собаку, який раніше не брав участі в експерименті, він, що очевидно, не зволікаючи, втік із вольєра, з легкістю перестрибнувши через низький бар’єр. Селіґман повторив подібний експеримент з людьми. Тільки замість електричного розряду вчений використовував шум. І більшість людей також дуже швидко здавалися, опускали руки й навіть не намагалися щось змінити. Психолог довів: у разі неможливості контролювати неприємну ситуацію або хоча би впливати на неї розвивається сильне почуття
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «TÜK, Арт Антонян», після закриття браузера.