Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » За двома зайцями 📚 - Українською

Читати книгу - "За двома зайцями"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "За двома зайцями" автора Михайло Петрович Старицький. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 24
Перейти на сторінку:

Настя. Чи шов­ко­ве, чи ба­вов­ня­не?

Явдокія Пи­липівна. Шов­ко­ве, на два шістде­сят, та й то че­рез те ус­ту­пив, що ду­же за­ле­жа­ла ма­терія.

Проня. Ви не знать що, ма­мо!

Явдокія Пи­липівна. Чо­го? Єй-бо­гу, прав­да!

Голос (з-за вікна). Та й зе­ле­на ж, як ру­та!

Парубок (до дівчи­ни). Тобі до ли­ця прис­та­ло!

Дівчина. Ди­во й не прис­та­ло б: як­би й на те­бе на­че­пи­ти, то на жа­бу б здав­ся!

Сміх.

Проня. Чуєте, який яр­ма­рок за­ве­ли?

Явдокія Пи­липівна. То пус­те. Ось ще од­на сук­ня жов­то-га­ря­ча, з яко­гось та­ко­го чуд­но­го, що й язи­ком не ви­мов­лю.

Проня. З мух­лен­та­ле­ну.

Явдокія Пи­липівна. Еге ж.

Голос (з-за вікна). Ой, ненько моя, як жар. Аж го­рить…

Парубок. От би мені, бра, на шта­ни!

Проня. За­чиніть вікна!

Явдокія Пи­липівна. Не­хай див­ляться: один то­му час!

Проня. Тут не­за­ба­ром же­них бу­де, а во­ни розташувалис­ь.

Явдокія Пи­липівна (знов ви­но­сить жмут білля). А ось гляньте, які ме­ре­жані та тонкі хус­точ­ки до но­са.

Проня. Ви ще й со­роч­ки при­несіть!

Явдокія Пи­липівна. І при­не­су, тут не­ма со­ро­му: діло сві­то­ве!

Наталка. Ой, які ж гар­не­сенькі!

Парубок (з-за вікна). Гля! Гля! На доб­ро­го ко­за­ка, то ні­ку­­ди й чхну­ти!

Міщанки (з две­рей­). До тво­го но­са й прис­та­ло!

Парубок. Та й у мо­ло­дої ж з доб­ру ковіньку!

Проня. Що ж це ви тут шкан­даль ро­би­те! На­пус­ти­ли му­ж­ви!

Явдокія Пи­липівна (не слу­ха). А ось ук­ри­ва­ло, єдва­бо­ве, ро­же­ве; у Фло­ровськім вистіба­ли.

Настя. Слав­но! Та ве­ли­ке яке!

Наталка. Тут і трьох мож­на вку­та­ти!

Міщанки (з-за две­рей­). Я б під та­ке полізла!

Парубок. Та й я б, як­би поп­ро­си­ли…

Проня. Я не мо­жу вже цього ви­дер­жа­ти! Гетьте, ма­мо, з ва­­шим при­да­ним! Хим­ко, за­чи­няй вікна та по­ви­нось оцей мот­лох! Ходімо, сест­рич­ки, од шкан­да­лю до моєї кімна­ти…

Настя і На­тал­ка. Ходімо, ходімо! (Ідуть).

Xимка вбіга, але Яв­докія Пи­липівна їй ма­ха ру­кою і ра­зом розк­ла­да­ють на стільці всі речі.

Явдокія Пи­липівна. Я ж піду стріча­ти гос­тей, а ти гук­ни ста­ро­го!

Xимка. Доб­ре! (Іде до вікна). Та не лізьте притьмом у ха­ту, одс­тупіться од вікон! (Ви­хо­дить).

Голос (з-за вікна). Чи ба! Хтось приїхав хвай­то­на­ми. Це, ли­­бонь, же­них!

Другі. Де? Де?

Інші. Гетьте! Одс­тупіться! Ой, но­ги! Но­ги!


Вихід X

Голохвостий і два мит­ро­по­личі ба­си.

Голохвостий (ввіхо­дить у фраці, при циліндрі, за ним два мит­ро­по­личі ба­си). Оце всьо, як ви­ди­те, бе­ру: двор ве­ли­чезний, са­док, дом і те, што в до­му.

1-й бас. О, Сірки не убогі! Сірко­ва лав­ка швид­ко пе­рей­де на пер­шу ву­ли­цю на По­долі.

2-й бас. На­бе­ре­те в ки­шені доб­ра.

Голохвостий. Ав­жеж, на­берьом не­ма­ло доб­ра: не в дур­нів уда­лись! Че­рез не­де­лю міста ви й не пізнаєте сього дво­­ру. Отут на ву­ли­цю вчи­щу кам'яний дом пер­во­го хвисон­у на два ета­жа під бля­ша­ною кри­шею; а в ста­рий дом я бу­­ду сви­ней за­га­нять.

1-й бас. Тобі по­щас­ти­ло, бра­те, єй-бо­гу!

2-й бас. Тільки слу­хай сю­ди, па­не Сви­ри­де: я пам'ятаю тро­хи доч­ку Сірків, здається, мов по­га­на…

Голохвостий. То не ме­шаєть, пус­тоє, зна­чить, дєло: аби по­­больше дєнєг, то ми, брат, при боцє за­ве­де­мо… гм…

2-й бас. Важ­но!

1-й бас. Люб­лю!

Голохвостий (б'є по пле­чу). Хе-хе! (Одхо­дить набік). Ко­ли б уже скру­ти­тись швид­че: у ме­не прос­то че­рез ту Се­к­ли­ту душі нєту… Ну, що як ус­ко­чить? Хоч з Києва тікай, не то што! Здається только, я їх уло­жив доб­ре, да во­ни й у сва­рці, на щас­тя… Гос­по­ди, пом'яни ца­ря Да­ви­да і всю кро­тость йо­го!


Вихід XI

Ті ж, Про­ня, На­тал­ка, Нас­тя. Про­ня вхо­дить манірно, за нею под­ру­ги.

Голохвостий (підліта з квітка­ми). Поз­вольте, до­ро­гая нє­вєста, ра­ди, зна­чить, щас­ливєйшо­го для ме­ня дня, по­дать вам пу­ке­та і поцєло­вать руч­ку!

Проня (со­ром­ли­во бе­ре). Ах, мер­си! Бонд­жур!

Голохвостий. Крас­ниє цвєти прек­рас­ной квєтцє. (Цілує ру­ку).

Проня. Мер­си! (Набік). Який душ­ка!

Голохвостий. Поз­вольте од­ри­ко­мен­до­вать вам моїх ша­х­­ве­ров: Орест - зна­ме­ни­тий бас мит­ро­по­ли­чий, і не мен­че зна­­ме­ни­та ок­та­ва мит­ро­по­ли­ча - Ки­ри­ло…

Проня (по­дає ру­ку). Очин­но ра­да. Сєдай­те.

Баси. Спа­сибі; ми й пос­тоїмо.

Проня. Нєт, чо­го ж без­по­коїться? Ще й в церкві, как да­сть бог, нас­тоїтесь.

1-й бас. Для та­кої пан­ни і пот­ру­ди­тись мож­на.

Проня. Ви мне комплімен­та пу­щаєте? Мер­си!

1-й бас. Мож­на й при­пус­тить.

2-й бас. Стоїть.

Голохвостий. Об­хож­деніє поніма­ють.

Проня. Да, модні ка­ва­ле­ри. (Одхо­дить під ру­ку з Голох­во­стим).

Той ле­бе­зить.

1-й бас (до дру­го­го). Тут нас, бра­те, ви­пив­ка!

2-й бас. Нев­же? Доб­ре прий­ма­ють?

1-й бас. По­ба­чиш!

Настя (до На­тал­ки). Ди­вись, як ота житься та кла­де но­са на плечі.

Наталка. Еге ж, ну їй уже мож­на…

Настя. Чіпля­тись на шию при всіх?

Баси підхо­дять до них і про­сять під руч­ку.

Проня (до Го­лох­вос­то­го). Ах, не го­воріть мінє та­ко­го, бо я как огонь за­шарєюсь…

Голохвостий. Што ж дєлать, моя до­ро­гая нєвєста, пу­ко­лько, ког­да ето свєто­воє дєло; да у ме­ня прос­то серд­це не ви­дер­жить етой про­во­лоч­ки, єй-бо­гу, мо­жет лус­нуть! Ког­да б пос­коріше уже еті ца­ра­монії.

Проня. Да ужасть как дол­го! Я по­зо­ву ро­ди­телів за­раз. (Іде до пе­карні).

1 ... 20 21 22 ... 24
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «За двома зайцями», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "За двома зайцями"