Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Поцілунок по-дорослому, Анна Харламова 📚 - Українською

Читати книгу - "Поцілунок по-дорослому, Анна Харламова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поцілунок по-дорослому" автора Анна Харламова. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза / 💙 Підліткова проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 60
Перейти на сторінку:
Глава 20

Кіт почав маневрувати між коридором і поворотом у іншу кімнату, і вчасно не зупинившись, він зачепився за вазон. Бідолаха розпластався по підлозі, але швидко оговтавшись він піднявся і побіг далі. Ми з мамою стояли та уважно дивились не відриваючи погляду на виставу, яку щойно влаштував Велетень. З рештою ми перевели свій погляд одна на одну і добряче розсміялись з його незграбності. Але попри сміх моє обличчя не забували обпікати сльози.
   Мама відвела мене до ванної кімнати та й посадила на краєчок ванни. Узявши рушничок і змочивши його холодною водою, вона почала витирати моє заплакане обличчя. Доки мама піклувалась про мене, я їй переповіла усе що сьогодні побачила стосовно Марка. Розповіла, як саме він розбив усі мої мрії про казкове кохання.
   Після довгої розмови у ванній ми вийшли й попрямували до мого ліжка, де я зручно вмостилась на маминих колінах. Вона мене безперестанку гладила по голівці, заспокоювала і всіляко намагалась розрадити мене. Але і вона і я знали, що мій біль не мене так швидко, як би цього не хотілось.
   — Мамусю, ну чого він так зі мною повівся?! Я ж відчувала, що подобаюсь йому. Він казав, що закохався в мене. Та я і сама бачила по його очах, що це було так. — Сльози не давали нормально дивитись на кімнату. Голос захрип, і від цього я майже говорила пошепки. — Як же він так міг?! Як?! — мої слова обривались немов їх змивало океаном з солоних сліз.
   — Усе налагодиться, ось побачиш. — Запевняла мене мама. — Він обов’язково прийде до тебе і буде просити вибачення. А якщо ні, то тоді він зробить гірше лише собі, бо знехтувати такою гарною і доброю дівчиною як ти, зможе лише бовдур.
   Слухаючи маму, я тихо продовжувала плакати. До мокрого обличчя прилипли пасма волосся. Мені було байдуже до цього, я не хотіла підіймати в’ялої руки й забирати неслухняні коси. Я намагалася їх здмухнути, але це не допомогло. На поміч прийшла мамина дбайлива рука, яка вклала вислизнувши пасмо до решти волосся, розсипаних по моїй спині та плечах.
   Я прикрила очі, гадаючи що зможу задрімати.
   Гучний скрип дверей сполохав мене, і я різко відкрила свої заплакані очі. У дверному отворі, схрестивши руки на грудях, стояв тато. Він дивився з такою ніжністю і співчуттям на мене, що від цього у моїх очах знов нагадали про себе сльози.
   Тато повільно підійшов і сів на краєчок ліжка.
   — Квіточко, не роби поспішних висновків що до Марка.
   Я різко піднялась, і здивовано подивилась на тата.
   — Ти що?! Це не як не поспішне рішення! — мій захриплий голос в одну мить прорізався. — Я бачила його з іншою, і вони мило спілкувались доки, я чекала на його дзвінок.
   — Повір доню, це ще нічого не означає.
   — Для мене означає. — Гірко сказала я. — І узагалі тату, звідки ти знаєш про все це? Ні не кажи нічого, я все вже зрозуміла. Це бабуся. Вона напевне проходила повз дверей і як завжди «випадково» почула нашу з мамою розмову.
   Тато лише усміхнувся.
   Я знов уляглась на мамині коліна. Мені дуже хотілось спати, але я хотіла усе чути, що говорять батьки. Тож я намагалась контролювати свої важкі повіки, які вже майже стулились. У дрімоті, я чула перешіптування мами та тата, яке ставало все далі й далі. Сон вже був не під моїм контролем, і мені довелось йому поступитись.
  
   Відкривши очі, але ще остаточно не прокинувшись, я огляділась. В кімнаті була лише я на своєму ліжку і вкрита ковдрою. Звичайно це мама, виходячи вкрила мене. Вона завжди мені поправляє ковдру перед сном, ось і зараз потурбувалась про мене. Відвернувши ковдру, я опустила ноги на підлогу. Після теплого ліжка, вставати босоніж на холодну підлогу, це не із самих приємних речей. Але я хотіла пити, тільки це мене змусило не забрати ноги знов у тепло. У горлі пересохло, наче я була у пустелі, і кілька днів не бачила води. Хоча, звідки мені знати, як там у пустелі. Я ж там ніколи не була. Спіймавши себе на думці, що у мене дуже дивні роздуми, я труснула головою, наче проганяючи їх. Але як тільки ці думки зникли, на заміну їм прийшли думки про Марка.
   Мої очі знов зволожились, але на цей раз я змогла узяти себе в руки та не розплакатись. Я знов хотіла було привести себе до нормального стану і труснути головою, але останнього разу, коли я так зробила, сама собі нагадала про Марка. Тому вчасно зупинившись, я не дала змоги емоціям узяти верх наді мною.
   Найшовши під ліжком кімнатні, я взулась і підійшла до дзеркала.
   — О, та ти просто красуня! — розглядаючи себе у дзеркалі, з сарказмом  промовила я. — Ну і вигляд. Дивовижно те, що через такі набряклі повіки взагалі можна щось бачити. — Зітхнувши, я попленталась до кухні налити собі склянку прохолодної води.
   Увійшовши до кухні, я подивилась на настінний годинник. Була шоста вечора. Я проспала пару годин, але втома нікуди не зникла. Пройшовшись очима по кухні, я зупинила свій погляд на верхній шафі, яка була без дверцят за задумом дизайну. У ній гарно розкладені склянки в квітчатий малюнок, і одна з цих склянок мені зараз потрібна. Підійшовши ближче, я встала навшпиньки та потяглась рукою за склянкою. Ввімкнувши воду в умивальнику, я набрала повну склянку холодної води, і з нею почимчикувала до своєї кімнати.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 20 21 22 ... 60
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поцілунок по-дорослому, Анна Харламова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поцілунок по-дорослому, Анна Харламова"