Читати книгу - "Спомини"

Тим часом відносини між Сполученим Штатами й СРСР, здавалося, знову похолоднішали. Той позитивний імпульс, який виник після подолання Карибської кризи, уже вичерпав себе. Як умову заборони ядерних випробувань Сполучені Штати вимагали вісім інспекцій на рік. Хрущов заявляв, що допускає не більш як три інспекції — або ніякої угоди. Він закидав Сполученим Штатам, що вони відмовилися від своєї ж пропозиції, яку американський посол Артур Дін[932] зробив був радянському послу Василю Кузнецову[933] в Женеві. В самих Сполучених Штатах лунали дедалі настирливіші голоси за відновлення надземних ядерних випробувань. Звучали заяви про те, що американські науковці на порозі важливого прориву в галузі атомних озброєнь, і, щоб завершити свої дослідження, їм треба провести низку випробувань. Також стверджувалося, що надземні випробування конечні для розробки ракет-перехоплювачів. Вимоги про відновлення випробувань гучнішали з дня на день. Весь той прогрес, якого вдалося досягти в плані зменшення напружености й стримування гонитви озброєнь, почав сходити нанівець.

На початку 1963 року в Римі побував зять Микити Хрущова Олексій Аджубей, який мав зустріч з папою Іваном XXIII — то була своєрідна відповідь на мій візит до Москви в грудні 1962-го[934]. На жаль, візит Аджубея не уникнув пильної уваги преси, і в результаті стали ширитися усілякі непорозуміння щодо того, з якою метою папа приймав такого високопоставленого комуніста. В пресі почали з’являтися домисли про те, що папа має намір офіційно визнати комуністичний суспільний лад.

Загальне відчуття сповзання в нову кризу поглиблювали й новини з Далекого Сходу, які показували, що китайське керівництво робить дедалі активніші спроби використати зростання напруги між Сходом і Заходом в своїх інтересах шляхом загравання з Москвою та різноманітних відозв до комуністичних партій усього світу.

Отець Морліон, який тільки-но повернувся з короткої поїздки до Риму, розповів мені, що Ватикан вельми занепокоєний тими хмарами, які несподівано згустилися над справою миру. “Про те, якою серйозною видається папі ситуація, що склалася, свідчить — казав Морліон — хоча б те, що він має намір видати велику енцикліку про мир, яка буде опублікована за кілька тижнів. Це, безперечно, буде документ історичної ваги”. За словами Морліона, в ньому мали знайти відображення ті прогресивні ідеї, які я чув від архиєпископа дель’Аква під час свого грудневого візиту в Рим.

Отець Морліон сказав, що звільнення архиєпископа Сліпого викликало в папи й загалом у католицької єрархії глибоке почуття вдячности Богові. Кардинад Беа, близький приятель архиєпископа Сліпого, був в особливому піднесенні й цікавився, чи не можна було б ужити таких самих заходів для звільнення Празького архиєпископа кардинала Йозефа Берана, який теж уже багато років перебував за ґратами