Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Українські традиції 📚 - Українською

Читати книгу - "Українські традиції"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Українські традиції" автора Автор невідомий. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 218 219 220 ... 290
Перейти на сторінку:
у цей дім пияцтва і розпусти. Я там не можу з ним бути, щоб спасти душу його від гріха і загибелі».

8 листопада Православна Церква кожен рік святкує св. Архістратига Михаїла, який охороняє Церкву і прославляє Бога, і всіх сил небесних, безтілесних, прославляючи велич Пресвятої Тройці. Архістратиг Михаїл є перший охоронець людей.

На службі Божій співають: «Величаємо Тебе, святий Архістратиге Михаиле, і всіх Вас, ангельські сили небесні, що повсякчас прославляєте Господа».

Установлення церковного собору в честь небесного собору відноситься до стародавніх часів християнства. Вже в IV ст. на честь Архангела Михаїла були побудовані храми. В V ст. Анатолій – патріарх Константинопольський, в VIII ст. Іоанн Дамаскін, в IX ст. Георгій Неконидійський, Студит, Візантій, а також Арсеній Константинопольський, Кіпріан і Єфрем Карійський написали багато священних пісень на день собора в честь Архістратига Михаїла і всіх сил небесних, безтілесних.

Тропар свята: Небесних сил архістратиги, завжди молимо вас ми, недостойні, щоб вашими молитвами охороняли й покровою небесної вашої слави захищали ви нас, що з любов'ю припадаємо до вас і взиваємо: від напастей спасайте нас, як старшини небесних сил.

У народі це свято називають Михайлів день, або «Михайла».

Святого Архістратига Михайла наш народ вважає за патрона столиці України Києва. Стародавній герб Києва оздоблений образом Архістратига з мечем.

У народній уяві Архістратиг Михайло – це мужній лицар, який перемагає всі темні сили нашої землі. «Грім гримить – це Архістратиг Михайло веде війну з чортами, – каже народна легенда, – де б не заховався нечистий, а стріла Архістратига знайде його скрізь».

Мисливці в Україні вважають Архістратига Михайла за свого покровителя. В легендах, оповіданнях мисливці Архістратига Михайла змальовують лицарем, суддею, оборонцем і покровителем мисливців на полюванні. Тому-то в цей день, на Михайла, мисливці йшли до церкви й перед образом святого Архістратига ставили свічку.

Якщо в цей час уже випав сніг, то люди кажуть: «Михайло приїхав на білому коні».

Святої великомучениці Катерини
(24 листопада ст. ст. – 7 грудня нов. ст.)

Св. Великомучениця Катерина з Олександрії мала 17 років од роду. Була дуже вродлива, високоосвічена і багата. У 304 році вона прийняла християнську віру і відтоді проповідувала Ісуса Христа. За наказом імператора Максиміана, який переслідував християн, була замучена за віру Христову. Після тривалих умовлянь відректися від Христа і перейти до язичників кати роздягли її і били воловими жилами дві години по плечах і животу, її дівоче тіло стало суцільною раною. Кров мучениці струменіла і обагряла землю, її було кинуто до в'язниці, де Катерину тримали без їжі і води, та кати на цьому не вгамувалися. Вони вдалися до нових тортур – поклали дівчину поміж чотирьох коліс з гострими зубцями і, обертаючи колеса два праворуч, два ліворуч, почали шматувати її тіло. Та ось Ангел Господній зійшов з неба і зробив так, що великомучениця лишилась цілою і неушкодженою, а колеса розлетілись на друзки. Тоді кати відрубали їй голову мечем.

Великі страждання св. Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Серед них – царицю Августину, дружину Максиміана, Порфирія Стратилата і 200 воїнів, котрі спостерігали її страшні муки.

Місце страти Великомучениці Катерини і сьогодні показують в Олександрії туристам. Жителі Олександрії, які вірили в розп'ятого Господа, встановили мармурову колону, на якій висікли голову св. Великомучениці. Ця колона й зараз стоїть у храмі св. Сави.

Як свідчать перекази, св. мощі Великомучениці були далеко на Синайській горі. У піснях співається: радуйся, всеславна Великомученице Катерино: на горі-бо Синайській, де бачив Мойсей терновий кущ неспалимий. Сам Христос зберігає чесне тіло твоє нетлінним аж до другого пришестя Свого.

На високу гору Синай ці мощі могли покласти тільки Ангели. У храмі на горі Синай знаходяться мощі голови і лівої руки св. Катерини. Невелика мармурова рама стоїть у храмі праворуч престолу. Святую голову нареченої Христової покриває нині золотий вінець, а рука її прикрашена коштовними перснями.

У IX ст. Феофан Нікейський і невідомий монах Вавіль написали багато пісень на честь Великомучениці Катерини, які і сьогодні співаються Православною Церквою в день її пам'яті.

Церква в день пам'яті Великомучениці говорить: «Радуйся ти, бо, посоромивши зухвальство заблудлих красномовців, несвідомістю сповнених, до віри істинної направила; радуйся, бо тіло твоє на муки великі віддавши за любов до Бога, ти, як діва непохитна, не подолана була; радуйся, бо в нагороду за муки небесних осель сподобилася ти й славою вічною втішаєшся. В надії на неї, Великомученице, подвигом твоїм і нас, твоїх співців, стверди».

Тропар свята: Мучениця твоя, Ісусе, Катерина голосно взивала: «Тебе, женише мій, люблю і, Тебе прагнучи, страждання терплю і розпинаю себе з Тобою і погрібаюся з Тобою в хрещенні Твоїм. Страждаю за Тебе, щоб царствувати з Тобою, і умираю за Тебе, щоб жити з Тобою. Але, як жертву чисту, що з любов'ю принесла Тобі, прийми мене». За молитви Великомучениці, милосердний Господи, спаси душі наші.

Це свято в народі називається «Катерини»,

1 ... 218 219 220 ... 290
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українські традиції», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Українські традиції"