Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Українець і Москвин: дві протилежності 📚 - Українською

Читати книгу - "Українець і Москвин: дві протилежності"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Українець і Москвин: дві протилежності" автора Павло Штепа. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 219 220 221 ... 249
Перейти на сторінку:
також соціялістична фелазька УЦРада. Вибрали ще гірші за українофілів представники національного занепаду України. Соборність (українських земель) вже є нашою національною аксіомою, і то остільки непохитною, що навіть наші ренегати (і півренеґати) бояться одкрито її поборювати, хіба скрито, підло. Галичани мали (і мають) завеликий (в більшості незаслужений) респект до «старших братів» — наддніпрянців і тому не мали відваги «накинути» їм «Не пора», хоч воно о ціле небо вище за «Ще не вмерла» у всіх відношеннях. А це накинення було їхнім (галичан) обов’язком, а не лише правом, бо соборність українські націоналісти розуміють як злиття в одне ціле всього найліпшого, що його мають наддніпрянці і наддністрянці, і викинення на смітник усього найгіршого, що його мають обидва.

Творчий дух нашого народу створив легенду про Андрія Первозванного. І наш геройський, вільнолюбний, певний своєї національної вищости народ був би створив і свій національний славень не менший за легенду про Андрія Первозванного. Тепер до проводу української нації приходить інтелігенція, не відірвана духово від свого народу — вчорашні діти села. І вони покладуть «Ще не вмерла» до музею. Не візьмуть і «Не пора», бо в ньому є принижуюча честь нації згадка про наше колишнє рабство. Натомість прийме такий національний славень, що починається Словом над словами — БОЖЕ, а кінчається гордим «бо ми козацького роду».

А поки що наша еміграція могла би вживати бойове «Не пора», тим більше, що його слова відповідають сучасному станові нашої нації і завданням нашої політичної еміграції. Бо ж, справді, не пора жалібно скиглити, що «Ще не вмерла» саме тепер, коли не може бути найменшого сумніву, що Україна і не думає вмирати; коли не сміємо чекати, аж поки «згинуть наші вороженьки» самі собою, а мусимо самі їх добивати.

Нам скажуть: Мусимо шанувати наші традиції. Тисячі українців вмирали з «Ще не вмерла Україна» на устах. Так, традиції мусимо шанувати. Але які? Бо ж маємо традиції Запорізького Ордену чи УПА і маємо традиції УЦРади, яка хоч би й несвідомо, але фактично була ворогом України (її державної самостійности). Чи маємо і тепер шанувати традиції і закони ганебної пам’яті угодовецької УЦРади? Тисячі українців вмирали з «Ще не вмерла» на устах. Так! Шануємо їх пам’ять. Але ж не менше вмирало українців (і довше) з «Боже, царя (або цісаря) храни» на устах. Також традиції.

Безхресний тризуб і Тризуб — Хрест з Оленем і Левом.

Прозаїчний блакитно–жовтий прапор і містичний Золотий Хрест першого апостола Христового на блакитно–небесному тлі.

Похоронний гімн, що починається «Ще не вмерла», і бойовий славень, що починається «Боже Великий».

Клич «Хай живе» і клич «Бог і Україна».

Кирило–Методіївське братство здитинілих українофілів і Братство Тарасівців — духових нащадків Запорізьких Лицарів.

Карикатура–брехня І. Рєпіна, і правда–факт Л. Перфецького.

Портрет мужика в кожусі та шапці в українському ґетті і пам’ятник генієві України в столиці найбільшої чужої держави.

Україна — етнографічно–музейна тямка і Україна — світова потуга.

Михайло Драгоманов і Дмитро Донцов.

Почуття своєї національної меншвартости — фелазтво і почуття своєї національної вищости — аристократизм.

Земля і небо.

Ось у якому напрямі веде нашу стародавню і вічно молоду націю містика українського націоналізму. І коли кожний український школяр РОЗУМІТИМЕ, ЧОМУ біля Тризуба–Хреста стоїть насторожі Олень і Лев; ЧОМУ національний стяг України має хрест першого апостола Сина Божого; ЧОМУ національними барвами України є блакитна та золота; Чому українці мають національний клич «Бог і Україна»; коли кожний наш школяр буде розуміти ЖИВУ мову «мертвих» могил своїх предків; коли збагне велику містерію життя — «Смертю смерть переміг» і, нарешті, найголовніше з найголовнішого — коли кожний наш школяр буде розуміти премудрість законів Творця всього видимого і невидимого і жити за ними — тоді всі сили пекла, всі диявольські сили цілого світу не переможуть України.

Що більше! УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ ЇХ.

Додаток І.

УКРАЇНСЬКІ НАУКОВО–ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ, ЩО ЇХ ЗНИЩИЛИ МОСКВИНИ В 1933 РОЦІ

Білик Я. Політичний словник. — X., 1925.

Булда С. Словник будівельної термінології. — X., 1930.

Василенко П., Шелудько І. Словник гірничої термінології. — X., 1931.

Веретка С. Практичн. рос.–укр. правничий словник. — X., 1926.

Вовчанецький В. Словник ботанічної термінології. — X., 1932.

Галин М. Російсько–український медичний словник. — К., 1928.

Горецький П. Словник термінів педагогіки, психології. — К.,1928.

Дарморос М., Дарморос. Л. Словник технічної термінології. — К., 1926.

Діденко О. Рос.–укр. словник математичної термінології. — Запоріжжя, 1926.

Дорошенко М. та ін. Словник ділової мови. — X., 1930.

Дубровський В. Рос.–укр. технічний словник. — К., 1926.

Жигадло М. Рос.–укр. словник ремств, професій, підприємств. — X., 1929.

Журківський В. Рос.–укр. транспортовий словник. — X., 1926.

Зенкевич С. Словник хемічної номенклятури (неорганічна хемія). — К., 1928.

Калинович Ф. Астрономічна термінологія і номенклатура. — К., 1930.

Калинович Ф. Словник математичної термінології. — К., 1926.

Калинович Ф. Термінологія теоретичної механіки. — К., 1926.

Кисільов В. Медичний рос.–укр. словник. — О., 1928.

Корчак–Чепурківський О. Номенклятура хвороб. — К., 1927.

Крамаревський В. та ін. Словник медичної термінології. — X., 1931.

Кривченко Г. Словник економічної термінології. — К., 1930.

Кримський А. Рос.–укр. словник правничої мови. — К., 1926.

Курило О. Словник хемічної термінології. — К., 1928.

Лінкевич Є. та ін. Рос.–укр. словник ділової мови. — X., 1926.

Лоханько Ф. Словник технічної номенклятури (мануфактурний). — К., 1928.

Носов А. Словник термінів антропогеографії. — К., 1931.

Орловський В. Рос.–укр. словник банкового діловодства. — X., 1925.

Осипів М. Рос.–укр. словник потрібних в діловодстві слів. — X., 1926.

Паночіні С. Словник біологічної термінології. — X., 1931.

Підмогильний В. Фразеологія ділової мови. — К., 1927.

Полонський X. Словник природничої термінології. — К., 1928.

Сабалдир П. Словник сільсько–господарської термінології. — X., 1931.

Свободин М. Правничий словник. — К., 1924.

Секунда Т. Українська технічна термінологія. — К., 1919.

Тимченко Є. Історичний словник української мови. — X., 1932.

Трихвилів Ю. Словник технічної термінології (мірництво). — К., 1930.

Туркало К. Словник техн. термінології (Комунальне господ.). — К., 1928.

Тутковський П. Словник геологічної термінології. — К., 1923.

Фаворський В. Словник механічної термінології (силові). — К., 1929.

Фаворський В. Словник транспортової термінології. — К., 1932.

Фаворський В. Словник фізичної термінології. — К., 1932.

Цешківський Ф., Черняхівський О. Анатомічні назви. — К., 1925.

Шарлемань М. Словник зоологічної номенклатури (птахи). — К., 1927.

Шарлемань М., Татарко К. Словник зоологічної номенклатури (хребетні тварини). — К., 1927.

Шелудько І. Радіословник. — К.,

1 ... 219 220 221 ... 249
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українець і Москвин: дві протилежності», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Українець і Москвин: дві протилежності"