Читати книгу - "Пригоди в оргазмотроні"

Федерн був автором «Суспільства байстрюків» (1919), книги, в якій автор, намагаючись пояснити, чому всі спроби встановити в Європі Росію, не вдалися, береться до дослідження підсвідомого відчуття провини, що сповнювало тодішніх революціонерів. Автор вважав, що їх роз’їдає провина, яку вони відчувають за свої повстання, що автоматично асоціюються у них із батьковбивством (згодом Райх візьме до уваги це попередження і намагатиметься уникнути таких відчуттів. Хітчманн розказав йому, що Фрейд ствердив, нібито у Федерна «очі батьковбивці»).

Моя перша оргія. 1976 року Поленд уже пропонував послуги догляду за дитиною для тих, хто навідувався на нічні суботні оргії ЛСВ. «Цей проект, — йшлося в інформаційному бюлетені, — має за намір зробити маленький крок назустріч тому, аби допомогти дітям бути вільними». Коли я намагався вистежити Поленда, аби взяти в нього інтерв’ю, я довідався, що у 1980-х він відсидів п’ять років у в’язниці за сексуальне домагання до однієї дитини, за якою наглядав під час тих оргій. У в’язниці він намагався каструвати себе, і, вийшовши на свободу, йому виписали регулярні уколи жіночих гормонів, які мали допомогти йому вгамувати його лібідо.

«A Conversation with Herbert Marcuse: Revolutionary Eroticism, the Tactics of Terror, the Young, Psychotherapy, the Environment, Technology, Reich»

by Sam Keen and John Raser in: Psychology Today 4:2 (Feb. 1971), 35–40, 60–66.

[«Розмова з Гербертом Маркузе: Революційний еротизм, тактика терору, молодь, психотерапія, середовище, технології, Райх».

Розмовляли Сем Кін та Джон Рейзер. Сайкалоджі Тудей, 4:2 (лют. 1971), с. 35–40, 60-66.]

1963 року Бетті Фрідан в одному із розділів своєї книги «Феміністична містика», що зветься «Сексуальне продається», критикуватиме Діхтера за стереотипізацію в ньому жінок.

У книзі, що мала за намір критично дослідити наївний оптимізм того, що він зве Райховою «гіпотезою репресивності».