Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 227 228 229 ... 552
Перейти на сторінку:
Кров її, кров – борозною глибокою… Господи, Господи… Сніг і вітри над моєю отчизною… Боже, цю чашу розбою бездомного Дай мені взяти рукою залізною Й пити з одчаю каменоломного. Вірю я, Боже, ватаги Богданові Поруч з Тобою у сонмі архангелів. Господи, Ти у хвилину останнюю З них надішли мені смертного янгола. Дотик його – і безодня відкрилася, І, як дощем, шепотить серафимами. Там перед світом, благаючим, крилосом Очі її над вогнями і димами. Господи, Господи… Вірю, мій Отче, в спокою державному Мудро Ти судиш і мудро розмірюєш: У життьовому потоці безправному Кожного нагло питаєш: «Чи віруєш?» Вірую, Господи! Вірую! Вірую Тілом усім, перейнятим уявою! Кожен увійде, хто ляже офірою, В царство пресвітлеє, золотоглавеє. Господи, Господи… Судний день
(Орнамент)

Світлій пам’яті Мері Тріор

Сон мій – задушлива, тьмяна утома від шуму епохи. В шумі паркому лежи, слухай зростання грози. Все розчиняються сни високі й безмежні, як вечір, — Вечір епохи, де кров плеще в мідяні щити. Сонце мідяного бою огнем невблаганим розквітло, Спалить земнії сади гнівна планета сердець. Що ж, розімкнулися ніжнії руки дівочі, мов крила. З чорної важко землі мертвому й сонному встать. Знаю, лебідонці білій в чорному полі ячати, В полі нічному їй чорного лебедя ждать. Віється в мене з долоні попелом пам’ять прожита; Пір’ям спижевим війни люба отчизна шумить. Гей, корогвами полощуть вісники Суду Страшного, Віщий не стерпіти сон в течії темних годин. Він, як блискучий жених опівночі, двері розчинить. В безвісті темній часу Бог неминучий іде. Важко проснутися, встати в безсвітнім просторі будови, —
1 ... 227 228 229 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"