Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 228 229 230 ... 552
Перейти на сторінку:
Все ще здається мов сни в тілі важкім і в руках. Будять отчизну мою дерев’яну півнячі зойки; Трої заплаканий вид в дереві ріднім живе. О, синєока тривого моя невгасима, – о, Боже, — Мертве дівоче лице з чорної хвилі коси. Боже, я камінь помсти випустив з рук, щоби пісню Склала блаженна гортань. Душно, ах, душно мені… В рамі порожній віконній білим майнуло убранням, — Душно, ах, душно мені!.. Знаю й прожив я усе. Знаю, ті кроки і руки, ніжність її невблаганну… Боже, чи це вже кінець, – подих холодний землі? Боже, чи це вже до Суду Страшного за мертвою йтиму? Рипнули двері мої в сірі холодні сади. Тіни рожеві простерли дерева у сутінь широку. Тихо під ноги злетів тінню серпанок вітрів. Тліли хмарини хоралами в чорних вербових мережках. Тисячолітня верба в сяйві Господніх озер. Вийшли ми з мертвого дому в просторінь ранку огненну, — Має ляндшафти свої кожда година доби. Мудро театра земного коло кружляє до сонця. И навіть спадання листів Божій підвладне руці. Бачив я стан твій дівочий в сяйві прозорої тканки, — йшла ти у зелень і шум: в літа зелений хаос — І розбігалось назустріч затоки нестерпнеє плесо. Там, де вставала зоря в свистах нічних соловів, Там їй на зустріч широко простір розімкнувся рожевий, В сонмі блискучім зорі зблідло убрання її. Й тихо над лісом над обрієм шумним отчизни Бога караючий зір в небі розтятім повис. Й зразу стемніло. Вихорем порох піднявся і голос З нього роздільно мені слово промовив своє: «Будеш блукати над міддю червоною вод споконвіку», Чорні горби берегів важко гукнули: «Ходи!» Б’ється моя гортань у невгасимій тривозі. Слово
Настали ночі темні і глибокі, І в тиші вогкій туляться сади. Спадають німо в течію води І листя, і зірки мільйони років. Куди у тьмі не йди, не чутно кроків, В таємній тиші губляться сліди… А десь над вами села й городи, Підводиться Господень зір стоокий. Так ми життя хвилинне проживем, Калейдоскоп одвічних наших тем Розіб’ється об чорну тайну ночі. Одно лишає нам хаос розлук: В широкій ніжності відкриті очи І Слово, роджене з блаженних
1 ... 228 229 230 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"