Читати книгу - "Пригоди в оргазмотроні"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
«Вона уникає чоловіків; я повинен зробити її спроможною вивільняти свої внутрішні бажання й одночасно стати першим з об’єктів, на які вона їх спрямує. Як я до цього ставлюся? А що мені зробити? Зупинити аналіз? Ні, бо так контакт між нами пропаде! Але що, як вона залишиться фіксованою на мені, як це було з Лорою? Налаштувати трансфер відповідним чином! Так, але ж хіба трансфер — не кохання, чи, краще сказати, хіба ж кохання — це не трансфер себе комусь іншому?»{73}
Райхові, який на студентських танцях особливого попиту у протилежної статі не мав, психоаналіз не тільки відчинив двері до безладної розбещеності, а ще й забезпечив принагідним виправданням на всяк випадок. Ті молоді, добре освічені та невротичні жінки, які раніше його ігнорували, тепер були пацієнтками в його полоні. Але це був заборонений потяг. «Молодик, якому ледве за двадцять, — писав нестабільний від зваби Райх, — не повинен лікувати жінок»{74}.
Під час сеансів Райх починав фантазувати про весілля з Пінк: та розлягалася на його диванчику, а він захоплювався її «гнучким тілом». Він підмічав те, як її світські риси характеру (вона було донькою віденського торговця какао) доповнювали його неотесаність. Він уявляв, якими б гарними й розумними були їхні дітки.
«Це жахливо, коли молода, красива, розумна вісімнадцятирічна дівчина розказує 24-річному аналітику, що вже давно плекає заборонену ідею того, що могла б розпочати інтимні відносини з ним — тобто що вона власне бажає цього й каже, що це було б гарно — і аналітик повинен вирішити все це, переконуючи її в тому, що проблема в її батькові»{75}.
Енні Пінк вирішила припинити сеанси аналізу через шість з половиною місяців, мабуть, після того, як Райх зізнався у своїх почуттях до неї (у своєму щоденнику Райх писав, що готував такого листа). Натомість вона звернулася до старшого аналітика — похмурого Германа Ньюрнберґа. Тепер Райх мав повне право запросити її в похід до Віденського лісу, куди його свого часу запросила Лора Канн. У готелі під назвою «Sophienalpe» Енні роздягнулася, і Райх обійняв свою колишню пацієнтку. Енні ще ніколи до того не цілувалася з чоловіком.
«Чи дозволяється аналітикові вступати у взаємини із пацієнткою після успішного аналізу? — писав Райх, виправдовуючи такий проступок перед самим собою. — Чому б і ні, якщо я бажаю цього!»{76} Як стверджувала найкраща подруга фройлін Пінк, дитячий аналітик Едіта Баксбаум, Пінк була «заворожена» Райхом, взята у міцні лещата трансферу, що ніяк не розтискались: «Будь-якій пацієнтці закрутило б голову від того, що її аналітик закохався в неї», — додала та, знаючи про що говорить{77}. «Я дещо відповідав її нафантазованому образу героя, — писав Райх про їхній взаємний потяг, — а вона була трохи схожою на мою матір»{78}.
На семінарі з сексології, незадовго до того, як вони почали зустрічатися, Райх доповідав із 13-сторінковою роботою про оргазм «Злягання та стать». Тоді тема, що захопить його в інтелектуальний полон, який триватиме до кінця його днів, піднялася вперше; але він усе ще не провів нитку зв’язку між поняттями лібідо та оргазму з політикою. Райх шукав відповіді на запитання, задане одним із сексологів його сучасності: чому в чоловіків та жінок під час статевого акту так часто не збігаються кульмінаційні моменти? «Такої проблеми не існувало б, якби чоловіки змогли викорінити в собі страх кастрації й разом із жінками не блокували взаємні збіги своїх імпульсів чуттєвості та ніжності», — вихвалявся Райх, натякаючи на свою, наново здобуту з Енні Пінк, сексуальну впевненість.
Якось Райх та Пінк, Феніхель та Берта Борнштейн, тодішня пасія Феніхеля, — усі разом вибрались на велосипедні вихідні до Вахау, красивої місцевості вздовж долини Дунаю. Повернувшись до Відня, знову ж таки через недовірливу власницю свого помешкання, Райхові доведеться, аби їхній роман не згасав, ночами тишком пробиратися до квартири Пінк. Такі приховані зв’язки протривали лиш декілька тижнів, перш ніж мачуха Пінк застала їх разом у ліжку. Спочатку Пінк не збиралася виходити заміж — таке ставалося лиш у Райхових фантазіях, — що робило її, як стверджував Райх «сексуальною бунтаркою сучасності» в очах її батька{79}. Але Альфред Пінк вистежив Райха і вимагав, щоб Райх зробив із його доньки доброчесну жінку. Те, про що Райх у своїх мемуарах згадує як «Мій ранній шлюб не по своїй волі», відбулося 17 березня 1922 року й обійшлося без фанфар. Було лише два свідки — Едіта Баксбаум та Отто Феніхель. Енні Пінк було 19, Райхові — 24.
Райх та Енні разом переїхали до маленької квартирки, і того літа Райх закінчив Віденський університет (ветеранам війни за їхню службу передбачалася компенсація у вигляді можливості завершити шестирічну програму навчання за чотири роки). Пінк, яку до цього заохотив Райх, лиш розпочала навчання на медичному факультеті. Райх уже три роки практикував психоаналіз, і послуги його були такими затребуваними, що йому довелося вирубувати вікно поміж сеансами, аби піти і забрати диплом. Усі інші студенти прийшли з такої нагоди в сюртуках; Райх заявився в недоукомплектованому образі — у легкому літньому костюмі. Він не полюбляв усілякі церемонії, і те, що ніхто не прийшов його привітати, теж було йому байдуже. «Лише хороші побажання моєї мами, — писав він, — змогли б ощасливити мене того дня»{80}.
* * *
Згодом Садґер щиро зненавидить Райха, вочевидь, заздрячи стрімкому розвитку стосунків того з Фрейдом,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди в оргазмотроні», після закриття браузера.