Читати книгу - "Чужий"

— Якийсь організм, — сказав Даллас. Його голос приглушав шолом. — Ми не знаємо, як це трапилося і звідки воно з’явилося. Ця істота прилипла до Кейна. Жодного разу такого не бачив. Зараз воно не рухається і не змінювало положення на нашому зворотному шляху. Треба відправити його до лазарету.

— Мені потрібне точне визначення, — тихо промовила Ріплі.

— До дідька твої точні визначення! — Даллас намагався говорити розсудливо, але через несамовиту лють не міг підібрати слів. — Ріплі, ми не знали, що трапилося. Кейн спустився в якусь шахту. Ми не знали, що з ним щось трапилося, доки не підняли його. Я достатньо точно висловився?

На іншому боці слухавки настала тиша.

— Просто відкрий двері.

— Хвилинку, — Ріплі обережно підбирала слова. — Якщо ми впустимо його, то весь корабель буде заражений.

— Чорт забирай, це не мікроб! Воно більше, аніж моя рука і здається доволі міцним.

— Ти знаєш, що є карантинна процедура, — рішуче промовила Ріплі, хоча насправді думала зовсім інше. — Двадцять чотири години на дезінфекцію. Кисню у ваших скафандрів більш аніж достатньо, а якщо потрібно, можемо забезпечити вас додатковими балонами. За добу ми не зможемо точно визначити, чи та істота є небезпечною, але то не моя проблема. Я повинна слідувати правилам. Ти їх чудово знаєш, як і я.

— Я також знаю про винятки. І я, на відміну від тебе, тримаю те, у що перетворився мій добрий товариш. За добу він може померти, якщо ще не помер. Відчиняй двері!

— Послухай, — умовляла Ріплі. — Якщо я порушу карантин, то ми всі помремо.

— Відкрий клятий люк! — заволала Ламберт. — До біса ті правила Компанії! Треба доправити його до лазарету, де автолікар подбає про нього.

— Не можу! Якби ти був на моєму місці й виконував такі ж обов’язки, як і я, ти б зрозумів.

— Ріплі, — повільно промовив Даллас. — Ти чуєш мене?

— Чую тебе добре. — напружено сказала Ріплі. — Але моя відповідь: «Ні». Занесете його за добу, після дезінфекції.

Однак хтось на кораблі прийняв інше рішення. Це був Еш. Він перемикнув аварійний пересилювач. Загорілась червона лампочка. Це супроводжувалося голосним, виразним звуком сирени.

Даллас і Ламберт витріщилися на внутрішні двері, які повільно відсовувалися.

Панель управління перед Ріплі замиготіла. Ріплі не могла повірити своїм очам: на ній з’явилася фраза: «ВНУТРІШНІ ДВЕРІ ВІДЧИНЕНО, ЗОВНІШНІ ДВЕРІ ЗАЧИНЕНО».

Ріплі витріщилася на напис. Її прилади підтвердили цю неймовірну фразу.

Щойно внутрішні двері було відчинено і прохід було звільнено, Даллас і Ламберт вилізли до коридору, тягнучи за собою свою важку ношу. У цей час прийшли Паркер і Бретт.

Еш підійшов до них, щоб допомогти нести Кейна, але Даллас відігнав його.

— Відійди.

Даллас і Ламберт поклали тіло Кейна і зняли шоломи.

Тримаючись на поважній дистанції, Еш обійшов навколо скоцюрбленого тіла старпома і побачив істоту в нього на голові.

— О Господи… — пробурмотів він.

— Воно живе? — Паркер оглянув невідому істоту. Її незвичне симетричне тіло вразило його, хоча він і відчував відразу.

— Не знаю, але краще не торкайся, — промовила Ламберт, знімаючи чоботи.

— Не турбуйся, — Паркер нахилився вперед, намагаючись роздивитись істоту в тому місці, де вона злилася з обличчям Кейна. — Що воно робить із ним?

— Не знаю. Давай віднесемо його до лазарету, там і дізнаємось.

— Добре, — одразу ж погодився Бретт. — З вами все добре?

Даллас повільно кивнув.

— Так. Ми просто дико втомилися. Ця тварюка не рухалася, але все одно складно пильнувати за нею.

— Добре.

Двоє інженерів підняли тіло Кейна з підлоги, взявши його попід руки. Еш щосили намагався їм допомогти…

VI

У лазареті Кейна обережно поклали на медичну платформу з розширеними функціями. Позаду нього на стіні знаходився набір приладів і засобів управління, які відрізнялися від інших пристроїв на борту. З метрової ніші виглядав стіл.

Даллас натиснув на потрібні кнопки, активувавши автолікаря. Він підійшов до шухляди і вийняв малюсіньку трубку, зроблену із сяючого металу. Переконавшись, що вона повністю заряджена, він знову підійшов до Кейна. Еш стояв поряд на підхваті, доки Ламберт, Паркер і Бретт скупчилися в коридорі, зазираючи крізь вікно з товстого скла.

Даллас торкнувся кінця трубки — і на іншому кінці з’явився короткий промінь різкого світла. Капітан зробив усі необхідні налаштування, щоб звузити і скоротити промінь без втрати потужності. Він акуратно торкнувся променем нижньої частини шолома Кейна і почав його розрізати уздовж. Потім Даллас провів променем по товстому шву, від чого шолом розпався на дві частини.

Даллас вимкнув промінь і прибрав шолом.

Істота не подавала жодних ознак життя, окрім постійної пульсації, і ніяк не реагувала на те, що шолом прибрали і тепер її було добре видно.

Даллас завагався. Потім простягнув руку, торкнувся істоти і одразу ж відсмикнув руку. Істота продовжувала пульсувати, не реагуючи на доторк капітана. Він повторив спробу, помацавши її прохолодну суху спину, і відчув повільну пульсацію. Далласа ледь не знудило, і він ледь стримався, щоб не відсмикнути руку. Коли капітан побачив, що істота зовсім не опирається, то якнайміцніше схопив її й потягнув за гумоподібне тіло.

Це не допомогло, що й не дивно. Істота не рухалася сама і не відпускала Кейна.

— Давай я спробую, — промовив Еш, який стояв біля полиці з немедичним інструментарієм, узяв товсті кліщі й підійшов до столу. Він обережно взявся за істоту і потім позадкував.

— Не допомагає. Потягни сильніше, — з надією запропонував Даллас. Еш налаштував кліщі для щільнішого затиску, потягнув і нахилився.

Даллас підняв руку, бо помітив, що по щоці Кейна стікає кров.

— Стій. Ти здираєш йому шкіру.

Еш послабив затиск.

— Це не я, це ця тварюка.

У Далласа був хворобливий вигляд.

— Це не спрацює. Воно злізе лише разом із його шкірою.

— Згоден. Хай машина спробує, можливо, в неї вийде краще.

— Так.

Еш по черзі клацнув декількома вимикачами. Автолікар загудів, і в отворі на другому кінці платформи з’явилося світло. Платформа тихо заїхала в стіну, і скляна пластина зачинила отвір, надійно захищаючи Кейна. На стіні загорілося світло, тому тіло Кейна було добре видно крізь скло. На найближчій панелі управління увімкнулося декілька відеомоніторів. Еш пішов до них, щоб проаналізувати показники. Він мав найбільше відношення до медицини на «Ностромо», чудово це