Читати книгу - "Ангедонія, АнєчкаLB"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Я бачу, колючка була просто імператорська, - дівчина вказала на забинтовану стопу.
- Так. Хірургам теж сподобалася. Поїхали?
- Ти мені нічого не хочеш пояснити?
- Не зараз.
- А коли?
- Можливо, ніколи. Тобі це не потрібно знати.
- Але я хочу це знати!
- А я хочу... - різко підвищив голос Ліам. - Неважливо. Забудь про це. Їдеш додому?
Однокурсник привіз дівчину. Вона більше не ставила запитань. Вийшла з машини і пішла в будинок. Навіть без "Бувай". Безсонна ніч? Безумовно. Але зате в м'яких і міцних обіймах величезного ведмедя панди.
Ще не надто рано дзвонити? Потрібно тренувати витримку і не дзвонити йому взагалі. Погляд на годинник. За чверть шоста. А може, вийти на ранкову пробіжку? Ніколи не знаходила часу на подібні марноти. Але якщо бігти в бік вулиці, на якій він живе... А раптом він...
Навшпиньки, щоб не розбудити батьків, Пола вислизнула з дому. І ось кросівки вже пружинять по асфальту в потрібному непотрібному напрямку. Якщо вдасться з ним побачитися - велика удача. Ні? Хоча б спроба. Підлітковому коханню не доведеш, що це нерозумно. І засуджувати може кожен. А що, якщо ви згадаєте про власні дурниці цього віку?
Проходять повз люди. Минає час. Пола сидить на траві навпроти будинку Ліама. І вже не раз приходила думка "Що я тут роблю?"
Вона побачила, як його батьки сіли в машину і поїхали. Він вдома сам? Він взагалі вдома? Може, зайти?
Телефон. Хто може дзвонити так рано? Пола подивилася на екран і розгубилася. "Улюблений однокурсник". Говорити йому, що вона зовсім поруч? Напевно, не потрібно. Це страшенно безглуздо.
- Привіт.
- Привіт. Що ти робиш? - поцікавився Ліам.
- Нічого особливого, - затримала відповідь Пола.
- Наприклад?
- Е-е... Я на ранковій пробіжці.
- Ось як? І швидко біжиш?
- Чому ти питаєш?
- Тому що вікна моєї кімнати з видом на тебе. Уже дуже довгий час, - Ліам вийшов з дому, продовжуючи говорити по телефону, і попрямував до дівчини. - От мені й цікаво, з якою швидкістю ти біжиш?
Незручність? Не те слово! Пола ховає бігаючий погляд. Добре було в дитинстві: поклав долоньки на очі і впевнений, що тебе ніхто не бачить.
- Ти ж сидів нещодавно на моїх сходах! - найкращий захист - напад? Смішний захист - напад.
- І ти вирішила мені помститися і посидіти біля мого будинку? Це свого роду забрати борг? - Саломон присів на газон поруч із Полою. На ньому тільки спортивні штани. Тіло досконале. Ось тільки при ближчому розгляді видно досить багато шрамів.
- Скільки в тобі отрути?
- Достатньо, щоб і самому отруїтися.
- Я хвилювалася за тебе. А ще мені багато чого незрозуміло.
- Я читаю всі питання в твоїх очах. Чому ти вирішила, що сьогодні я тобі все поясню? Чому ти вирішила, що я взагалі маю тобі щось пояснювати?
- Скажи мені.
- Сумніваюся в необхідності цієї розмови.
- Гаразд. Поговоримо про листя на деревах.
Ліам усміхнувся.
- Дивна ти, маленька людина. Гаразд. Що ти можеш про них сказати?
- Вони шарудять від вітру. А ти?
- Те, що під ними тінь. Ти.
- Їх легко порвати. Твоя черга.
- Чисте повітря?
- Один і той самий лист буває зеленим, жовтим, червоним і коричневим.
- Можеш катувати мене цим нонсенсом скільки забажаєш. Я все одно не маю наміру розповідати тобі те, про що ти хочеш знати, - Ліам подивився в очі співрозмовниці. - Я не готовий із тобою це обговорювати.
Тиша. У кожного своя. І нехай вона нічого не дізналася. Проте зараз знаходиться поруч із ним на відстані подиху. Їй подобається це. Дуже. І він не йде. І не жалить колючими зауваженнями, як зазвичай.
- Навіть якщо ти мені подобаєшся, я ніколи тобі в цьому не зізнаюся, - почула Пола.
- Але ти ось так сидиш поруч, і це якось несподівано занадто.
Дівчина вказала на забинтовану ногу:
- Болить?
Ліам відчужено посміхнувся і відвів погляд.
- Таке відчуття, ніби тобі неприємні такі запитання.
- Так і є.
- А що тобі приємно чути? Давай я спробую це сказати тобі.
- Спробуєш? - знову сарказм. - Не пробуй. Це несмачно. Тобі не сподобається.
- Ти хоч чомусь буваєш радий?
- Можливо.
- Наприклад?
- Напевно, тому, що моє серце - одне з тих кількох мільярдів сердець, які стукають зараз на планеті. Уяви, якої потужності ці імпульси, якщо з'єднати їх усі в один.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ангедонія, АнєчкаLB», після закриття браузера.