Читати книгу - "Флористка, Viter"

— У нас хвилина, не більше! — повторив Артем, стискаючи зброю.

Зоряна кинула швидкий погляд на паливний бак старого вантажівки біля складу. Її план міг бути божевільним, але іншого виходу не було.

— Треба створити хаос, — вона швидко дістала запальничку і глянула на Артема. — Вибух змусить їх відступити.

— Ти серйозно? — він зітхнув, розуміючи, що сперечатися марно. — Добре, тоді швидко!

Вона відкрутила клапан на баку, залишаючи бензиновий слід до контейнера. Постріли стали частішими, вороги вже майже були поруч.

— Тепер або ніколи! — крикнула вона і підпалила бензин.

Полум’я миттєво побігло до бака, а Зоряна і Артем кинулися вбік. Звук вибуху розірвав нічну тишу, уламки полетіли в різні боки, а вогонь охопив частину складу.

— Біжимо! — Артем схопив її за руку, і вони помчали в темряву.

Поки вороги хаотично намагалися врятуватися від пожежі, вони дісталися до покинутої машини, яку Зоряна помітила раніше. Артем спритно зламав замок, і через секунду мотор заревів.

— Геть звідси! — вона натиснула на газ, і машина рвонула вперед.

Позаду залишався склад, охоплений полум’ям, а попереду — невідоме. Але зараз головне було одне: вони вижили.