Читати книгу - "Залізний генерал: Уроки людяності, Людміла Лонковська"

Один із них — кожен має виконувати своє завдання. Не можна робити ту саму роботу на кількох рівнях одночасно. Варто довіряти людям. Ініціатива має йти знизу вгору. Я цього принципу дотримувався завжди. Якщо ініціатива належить підлеглим і якщо вони є лідерами, — це однозначно успіх».

У розмові з Міллі в лютому 2023 року Валерій Залужний сказав, що за роки війни ми втратили багато гідних командирів. «Люди, які в 2014 були командирами взводів і рот, у 2022 стали командирами бригад, а деякі вже й генералами. Вони впевнено керували підлеглими, а моральний дух був надзвичайно високим.

Але влітку 2022 року багато з них, на жаль, загинули на фронті. Загинули командири батальйонів і командири рот. На початку осені ми зрозуміли, що маємо кадровий голод командирів молодшої ланки. Моральний дух почав падати. Підготувати таку кількість командирів взводів, рот і батальйонів у короткий термін майже неможливо. І вони, на превеликий жаль, продовжують гинути. Як і в Другу світову, у нашому протистоянні закон війни зберігається: починають війну кадрові військові, а закінчують вчителі, інженери, бухгалтери — ті, хто стають військовими в боях.

Найголовніше, що ми змінили культуру в Збройних Силах України. Вона вже не радянська й уже ніколи не стане радянською. Ми боремося за лідера й виховуємо лідерів, які зможуть повести в бій за собою. Час, на жаль, не на нашому боці. Більшість командирів взводів та рот і половина комбатів — це люди, які до 24 лютого мали цивільні професії. Ми з них виховуємо лідерів. І перемога буде на їхніх плечах».

Урок 3. Бути героєм, а не зіркою

Коли 28 липня 2022 року в День Української Державності весь парламент, підвівшись, плескав Валерію Залужному, генерал був спокійним і дещо зніяковілим, геть не засліпленим цим визнанням.

Часом пафосно, але щиро люди кажуть йому: ви — історична постать, ви — батько нації. На це Головнокомандувач звично відмахується й навіть сердиться.

— Я просто роблю свою роботу, — його незмінна відповідь.

І

«Український "залізний генерал” — герой, а не зірка». Це заголовок матеріалу про Валерія Залужного, який вийшов 4 квітня 2022 року в американському виданні Politico. Ось підсумкова цитата зі статті:

«Головнокомандувач намагається уникнути будь-якого “зіркового” статусу, але успіхи в протистоянні російським загарбникам неминуче впишуть його в українську історію як легендарну постать».

У травні 2022 року американське видання Time внесло українського Головнокомандувача до списку 100 найвпливовіших людей світу. Номінував Валерія Залужного американський колега — Марк Міллі, «Залужний проявив себе як військовий розум, якого потребувала його країна. Під його керівництвом українські Збройні Сили швидко адаптувалися до дій на полі бою проти росіян», — схарактеризував його американський чотиризірковий генерал.

У вересні 2022 року Time розмістив портрет Валерія Залужного на обкладинці, назвавши генерала «обличчям війни». На першій шпальті популярного польського видання Gazeta Wyborcza вийшло фото Залужного із заголовком «Генерал Валерій Залужний — перший отаман України». Financial Times присвятили Залужному статтю після вдалої Херсонської операції. А в грудні 2022 року британське видання The Economist відзначило його стиль керівництва як відмінний від радянських підходів.

Один із дуже відомих американських генералів у відставці почав розмову з Головнокомандувачем з розповіді про Улліса Ґранта — успішного й популярного головнокомандувача часів Громадянської війни в США (1861 — 1865). Якось президент Ендрю Джонсон запитав його, чи не планує він скласти йому конкуренцію на наступних виборах? Ґрант вдав тупого вояку-алкоголіка, таким чином знявши напругу. А за кілька років став президентом США. Що цікаво, як очільник держави Ґрант був не менш успішним, ніж на чолі війська. Його двічі обирали на найвищий пост, і лише те, що за Конституцією не можна було переобиратися втретє, він більше не балотувався.

Валерій Федорович щиро розсміявся з цієї історії. У нього немає зіркової хвороби. Навіть до себе і, мабуть, найперше до себе, він ставиться з іронією. Це запорука адекватності.

Соціологія свідчить — популярність генерала за час великої війни зросла й забезпечила йому місце в когорті найпопулярніших і найвпливовіших людей країни. В опитуванні Центру Разумкова люди обрали Валерія Залужного політиком 2022 року після Зеленського.

Хоч сам Залужний себе політиком не вважає й не демонструє політичних амбіцій. Його взагалі не цікавлять згадки про себе в медіа й місця в будь-яких рейтингах. Слава не надто його змінила.

ІІ

Як радниця зі стратегічних комунікацій я відповідала за імідж Головнокомандувача й вибудовувала його персональний бренд. У серпні 2021 року, незадовго після призначення, я прийшла до нього з презентацією, у якій виокремила ключові маркери публічного позиціонування. Ми вирішили акцентувати на тому, що Головнокомандувач є:

● уособленням принципу «повернутися обличчям до людей»;

● захисником України від російської збройної агресії (підготовка до відсічі повномасштабного наступу, дозвіл на відкриття вогню у відповідь в районі проведення операції Об’єднаних сил);

● реалізатором політики вступу України до НАТО у військовій площині;

● правою рукою Верховного Головнокомандувача з питань застосування й розвитку ЗСУ;

● рушієм процесів трансформації системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового і управління та автоматизації системи управління;

● «батьком» для командирів рот.

Я орієнтувалася на дві основні аудиторії. Перша — власне військові. Було критично важливо не схибити перед ними. Кожен пост чи звернення я звіряла саме з огляду на реакцію й сприйняття військовослужбовцями. З увагою до нюансів, термінології, масштабу і сфери відповідальності Головнокомандувача. Інша значуща аудиторія — західні партнери. Я прагнула зробити Головнокомандувача ЗСУ рівним серед рівних. А тому ретельно вивчала стилістику та інші особливості комунікації воєначальників західних країн, зокрема СІЛА та Великобританії.

Природна харизма Валерія Залужного, відкритість до публічних проявів, гарні ораторські здібності допомагали будувати бренд Головнокомандувача, Але були й виклики. До прикладу, нерозуміння суспільством ролі й повноважень Головнокомандувача в системі Верховний Головнокомандувач ЗСУ — Міністр оборони — Головнокомандувач ЗСУ — Начальник Генерального штабу ЗСУ — Командувач Операції об’єднаних Сил.

Роботу ускладнювали й політичні питання: потрібно зберігати баланс і не затьмарювати політичне керівництво, відбивати деякі комунікаційні завдання ОП або виконувати їх з мінімальними репутаційними втратами.

Наприклад, невдовзі після призначення Валерія Залужного виник скандал. Тодішньому спікеру Верховної Ради не дозволили приїхати в район ведення бойових дій. Ми одразу пояснили: триває заміна командувачів ООС, тож на якийсь час перебування політиків та посадовців тут заборонено. Це потрібно для