Читати книгу - "Помилково заручені, Тіна Волф"

Михайло засяяв від щастя. 

— Ось і чудово! Завтра вранці вона приїде, будемо зустрічати. 

Аліна зітхнула. 

— Ладно. Але знай: якщо це вилізе мені боком, я скажу твоїй бабусі, що ти змушував мене грати роль нареченої під загрозою нападу скаженого собаки. 

Михайло косо поглянув на Родіка, який саме перевернувся на спину і почав підозріло слинити килим.  

— Скаженого? Він виглядає, як втілення невинності. 

— Саме так виглядають злочинці перед тим, як щось утнути. 

— Це ти про мого пса чи про себе? 

— Побачимо завтра, — лукаво відповіла Аліна і вперше за цей день щиро посміхнулася.