Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Щоденник Яти Ольше. Том 1, Наталія Шепель 📚 - Українською

Читати книгу - "Щоденник Яти Ольше. Том 1, Наталія Шепель"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Щоденник Яти Ольше. Том 1" автора Наталія Шепель. Жанр книги: 💙 Фантастика / 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 87
Перейти на сторінку:
як в моїй колишній школі в минулому житті. Тільки нагадував більш цекровний дзвін. Дзин-донн.

- Добрий день! - голосно привітався вчитель, оглядаючи нас своїми чорними очима. Мені, сидячи за першою партою, було добре видно їх колір. - Мене звати Хельрік Дафстін. Сьогодні я проведу вступну лекцію, а на наступному уроці, на спеціальному майданчику, ми перевіримо ваші нахили та можливості. А доки відкриваємо зошити та пишемо тему "Енергія елементів".

Сам магістр, повернувшись до нас спиною, почав малювати схеми на дошці. Я ж своєю чергою звернула увагу на його верхній одяг. В ньому мались прорізи для крил, яких не було зараз.

Кабінет артефакторики, останньому уроці сьогоднішнього розкладу, був розташований у вежі й мав круглу форму. Столи стояли у два ряди півколом та ярусами, що дозволило лектору спостерігати за учнями, не встаючи з місця. Ось тут, я помітила, що окрім тих, хто був на вступній лекції, з'явилися нові обличчя. Ця група поводилася більш впевнено, тому прийшла до висновку, що це старші учні, які також вирішили вивчити артефакторику. Й мала рацію.

Магістр Джозін Шиппер, як і його колеги, розпочав з вступної лекції, а закінчив поясненнями вплетення заклинання у майбутній артефакт. Крім того, він видав цілий список тем, які потрібно прочитати та законспектувати до наступного уроку.

***

Початок нового навчального року всі учні вирішили відмітити в “Ложці”. Ми з Філлом не відриваючись від колективу, також приєдналися до веселощів, хоча не ризикнули пити дешеве пиво діжками. Довго не просиділа, мене чекала вечірня зміна. Залишивши однокласника, пішла мити тарілки в іншій таверні.

До речі. Інших потраплянців я так і не помітила сьогодні, а ні на лекціях, а ні в таверні.

04.03.157р.

Маг-Рівік

У моєму житті з'явився ще один мучитель.

Хто знав, що у Філла так багато ентузіазму до навчання, що залишиться й на мене?

У перший день тижня було нових чотири предмети. Два перед обідом, "Травологія" та "Руни", та два після "Побутові заклинання" та "Основи трансформації неживих об’єктів".

Кожен з викладачів, прочитавши коротку, вступну промову, одразу переходив до лекції та практики. На “травології" в теплиці, ми вчилися відрізняти польову ромашку від гірської. Щодо мене, різниці немає, але магістр Індіелла лар Кілла півтори години доводила протилежне. Я мовчки робила ескізи та нотатки в чистих зошитах, радіючи, що чудово малюю. Квіти, як живі виходили.

На рунах було більш жваве. Магістр Дафна Яла цікаво та зрозуміло пояснювала, де саме руни можуть бути корисними, та як ними користуватися. А це було майже скрізь. Від бойових заклинань, до артефактів.

На "Побутові заклинання" ми з Філлом прийшли після обіду, не знаю, як хлопцю, а мені хотілося спати. Проте магістр Стефа Лійрра швидко розвіяла сонливість, показуючи найпростіші заклинання прибирання пилу, яке ми відпрацьовували до кінця заняття.

На “основах трансформації неживих об'єктів” або “ОТНО”, також проводились демонстрація та використання заклинань. А до кінця уроку мені вдалося зробити дерев’яну ложку з дерев’яної вилки.

Але вчителі на цьому не зупинилися, та задали стільки домашньої, рукописної роботи, що довелось засісти в бібліотеці з перших днів, щоб не почати відставати ще на старті. Якщо чесно, якби не мій новий друг, я б точно з тиждень байдикувала. Але мені не дали. Так, і якось ганебно стало. Я ж навчаюся для себе, а не для галочки, як багато хто в моєму минулому світі.

А ще від Філла дізналася про нову для себе расу. Ал’єри.

Шое залюбки розповів про свою расу та якось навіть пообіцяв продемонструвати другу форму. Мені було цікаво, яка вона виглядає. Взагалі-то Філл не дуже відрізнявся від санкорів. Золотиста, як від засмаги, шкіра. Хвіст відсутній, з’являється лише у другій іпостасі. А так, ті ж самі роги, ті самі гострі вуха, щоправда більше схожі на ельфійські. Густе волосся кольору чорного шоколаду, вишневі очі. На початку я прийняла його за напівкровку. А він виявляється Ал’єр! Південна раса Великої Пустелі.

Взагалі, як мені вдалося помітити, багато рас зовні виглядали дуже схожими один на одного, особливо, на перший погляд.

Про себе я змогла повідомити лише, що одна з тих, кого взимку притягнуло коло. А також, що я перевертень. Той факт що також є драконом, вирішила поки зберегти в таємниці.

05.03.157р.

Маг-Рівік

Першим уроком сьогодні була “Геологія”. Я обрала цей предмет, оскільки він був пов'язаний з артефактами, а Філл через алхімію.

Магістр Кадмір Семо з таким захопленням розповідав про камені та метали, що я запідозрила в його родині гномів. Але високий зріст, гострі вуха та світло-блакитна шкіра скасували всі підозри. Філл же назвав цю расу Кельтар. А ще додав, що, як і ал’єри, мають другу форму.

Магістр хутко малював на дошці схеми, й весь час поправляв каштанові локони, які падали на обличчя, того вони "сиділи" від крейди. Але чоловік цього не помічав, та продовжував з ентузіазмом пояснювати, що до чого.

Другим було зіллєваріння.

Ось тут я опинилась у своїй стихії та замислилась про зміну спеціалізації. Напевно, на це вплинуло те, що я завжди ладила з пательнями та каструлями на кухні, в той час не лякалась експериментувати з приправами. А тут все відповідно до рецепта. Легко. В мене з першого разу вдалося приготувати найпростіших зілля проти застуди, чим викликала захоплення магістра Олівера Стера та пропозицією записатися на додаткові факультативи. Це було дуже спокусливо. Викладачі в школі рідко брали особистих учнів, але проводили додаткові заняття. За окрему плату та вільний від основного навчального розкладу, час. Але через жорсткий графік та роботу це було неможливо, тому довелось відмовитись.

Після обіду наші лекції з Філлом знову розійшлися. Він пішов на “прокляття”, я на “елементаристику”.

***

Як й обіцялось, замість кабінету, ми були на спеціальному майданчику, розташованому на подвір’ї. Це було не зовсім зручно, оскільки за календарем була весна, а сніг та морози навіть не чули про це. Змерзнути встигли всі зокрема самого магістра Дафстіна. Чоловік був без верхнього одягу й навіть розстебнув пару ґудзиків на сорочці.

- Отже, я хочу, щоб ви по черзі застосували ті заклинання, що викликають елементи, які ми вивчали на попередньому уроці. Хто буде першим? - але охочих не було. - Ті, хто продемонструє свої здібності, можуть зайти всередину грітися.

Це надало сміливості.

- Я, - зголосився високий хлопець, з яким в мене перетиналися уроки по трансформації та ВННтН. Його від людей відрізняли лише одне, світла райдужка майже на все

1 ... 24 25 26 ... 87
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щоденник Яти Ольше. Том 1, Наталія Шепель», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Щоденник Яти Ольше. Том 1, Наталія Шепель"