Читати книгу - "Молот Чудовиськ, Богдан Мостіпан"

— Почекайте... Візьму дещо...

Старий прихопив із собою посох, а потім разом з рештою вийшов назовні й повів їх у бік боліт.

— Будемо сподіватися, що він усе ще живий... — сказав Фоллар. Він, на відміну від інших, був найбільше схвильований за долю товариша.

— Невелика втрата, правду кажучи. Але пошукати його варто, — промовив Кліффорд.

— За що ти його так недолюблюєш? — промовив Бетфорд.

— Тобі нагадати той випадок із вовколаком?

— Так, знаю... Він вчинив не зовсім правильно. Але ж він не мав на меті тебе вбивати. Він просто хотів залагодити все миром.

— Та вже, у нього вийшло... Можливо, якщо він надалі себе добре проявить — я зміню до нього своє ставлення. Але поки що нам від нього одні нещастя. Тож я не бачу сенсу бути з ним ввічливим. Зрозумів, Бетфорде?

— Так, зрозумів... — саркастично відповів Бетфорд.

— Ми майже вже прийшли, панове, — сказав староста.

Перед мисливцями постали густі болота. Погода тоді була погана, похмура.

— Та вже, привітні проте тут болота, — промовив Фоллар, вказавши на труп, що лежав під засохлим деревом.

— Злякався?

— Я то? Не в житті!.. — вигукнув Фоллар, немов намагаючись довести свою хоробрість іншим.

— Тоді пішли.

— Дякую за допомогу, старий. Можеш іти, — промовив Бетфорд.

— Нехай прибуде з вами Великий Беренберг, друзі, — промовив старий, а потім попрямував у протилежний бік від боліт.

Мисливці ступили на болота. Через якийсь час, пройшовши загнані стежки, густі болота і голі дерева, вони опинилися перед тією самою халупою, куди раніше чудовисько забрало Реніфата.

— Халупа посеред драговин... І, судячи з усього, в ній хтось живе — аж надто вона добре збереглася.

— Війдемо всередину? — промовив Бруддо.

— Ага, тільки ми з Кліффордом. Ви залишайтеся чекати зовні, хіба мало — чудовисько покажеться. Тож будьте напоготові.

— Так точно! — промовив Фоллар.

Мисливці обережно підійшли до халупи. Попередньо оглянувши її, вони наважилися увійти всередину. Кліффорд не поспішаючи відчинив двері, а потім вони разом із Бетфордом зайшли всередину.

— Ну так, тут явно хтось живе... Питання в тому, хто саме... Жодних ознак монстра я тут поки що не спостерігаю...

— Не поспішай із висновками. Обстежимо тут усе.

Кліффорд став уважно оглядати кожен закуток кімнати. Підійшов до казана — він був спорожнілим.

— Хм, тут мох... У мене є здогадки, хто міг його залишити.

— І хто ж?

— Ліший, судячи з усього... Сам подумай: відокремлена халупа на болотах. Лісовики цінують спокій, а отже, вона цілком могла б йому підійти. До того ж — тут котел. Можливо, саме тут він займався приготуванням... кхм... їжі.

— Все ще мало. Ми маємо точно знати, з ким маємо справу.

Кліффорд пройшов повз стіл із самогоном, а потім продовжив пошуки.

— Ага... — Бетфорд відійшов у далечінь халупи. Там він виявив двері, що вели до комори. Оглянув їх. — Хм... Допоможи мені, — промовив він.

— Не думаю, що там щось є...

— Не бубни, просто допоможи.

— Ах, довго вони ще там будуть возитися? — промовив Бруддо.

— Ну, скільки знадобиться...

— Швидше б уже драпанути з цих боліт... Щось мені не по собі.

Мисливці так сильно захопилися розмовами, що не відразу помітили, як до них ззаду підійшов лісовик. Вони розвернулися — і чудовисько, замахнувшись своїми старими ручищами, вдарило прямо по них. Перед цим мисливці встигли викликати підмогу.

— Що там ще?

— Схоже, якісь неприємності. Підемо перевіримо.

Кліффорд і Бетфорд спішно вибігли назовні. Фоллар і Бруддо в цей час уже билися з лісовиком.

— Сюди! — прокричав Фоллар.

Бетфорд і Кліффорд підбігли до хлопців, а потім почали битися з чудовиськом. Однак лісовик цей був занадто сильний. Він наклав на них тягуче закляття, яке практично їх знерухомило. Скориставшись цим, чудовисько поглинуло в себе їхні мечі, а потім приспало.

— Чорти б тебе подрали!.. — останнє, що зумів сказати Бетфорд перед тим, як відрубатися.

Чудовисько відволокло їх у халупу, витягло з себе їхні мечі й розмістило біля стіни. Потім воно відкрило комору і закинуло їх туди. Тоді почало варити казан і закидати туди інгредієнти. Судячи з усього, готувалося зжерти мисливців.

Самі мисливці прокинулися через годину.